Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.
03 вересня 2025 р. Справа № 520/10086/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025, по справі № 520/10086/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в органах поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 задоволено позов.
Скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в органах поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Стягнуто з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України звернуто до негайного виконання.
Рішення суду в частині стягнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в яких просило скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Вказував, що в даному випадку має місце вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. Відтак зауважував, що відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку в його діях.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 05.10.2022 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області надійшла інформаційна довідка про подію від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022 щодо факту затримання 04.10.2022 начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.10.2022 № 203 призначено службове розслідування, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених в інформаційній довідці управління стратегічних розслідувань в Харківській області від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022 щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків окремими працівниками цього управління, що могло стати причинами та умовами надзвичайної події, яка мала місце 04.10.2022 за участю підполковника поліції ОСОБА_1 ..
За результатами вказаного службового розслідування, начальником Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України затверджений висновок від 19.10.2022, яким, крім іншого, встановлено неналежне виконання своїх службових обов'язків підполковником поліції ОСОБА_1 , начальником 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України, яке виразилось в порушенні останнім вимог пп. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пп. 1, 2, 3, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1 розд. II, п. 4 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 та 7 розд. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано в Мін'юсті 05.03.2019 за № 223/33194, п. 2 ст. 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Присяги поліцейського та посадових інструкцій, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні, незнанні норм діючого законодавства України, в умисному невиконанні основних обов'язків і повноважень поліцейських, вимаганні від цивільної особи грошових коштів, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» від 21.10.2022 № 288 за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось в порушенні вимог пп. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2, 3, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1 розд. II, п. 4 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7 розд. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, п. 2 ст. 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Присяги поліцейського та посадових інструкцій, до підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
26.10.2022 ОСОБА_1 подав рапорт про скасування застосовного дисциплінарного стягнення. В даному рапорті зазначено, що застосування дисциплінарного стягнення є необґрунтованим і незаконним, з огляду на те, що ним не було вчинено ні інкримінованого йому злочину, ні діянь, які містили б ознаки того чи іншого дисциплінарного проступку. Єдиною підставою застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення став факт оголошення йому повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.10.2022 № 464 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погодившись із прийнятими наказами позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення позивача із служби в поліції лише за порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, зазначаючи, що правові підстави для звільнення позивача з посади позивача будуть наявні лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком відносно позивача.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 1, 2, 3, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно до п. 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 9 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У ході судового розгляду встановлено, що за результатами проведення службового розслідування керівництвом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 19.10.2022 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УСР в Харківській області, зокрема ОСОБА_1 ..
Так, згідно із зазначеним висновком встановлено, що 05.10.2022 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області надійшла інформаційна довідка про подію від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022 щодо факту затримання 04.10.2022 начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Як зазначено в повідомленні про підозру, винесеній 05.10.2022 прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури Соколовим А.В., який розглянувши матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 42022100000000473 відкритого 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повідомив про підозру ОСОБА_1 про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах третіх осіб з використанням наданого йому службового становища.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 02.09.2022 ОСОБА_1 надав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , оперуповноваженому 5-го відділу УСР в Харківській області вказівку, щодо вимагання неправомірної вигоди від суб'єктів господарської діяльності, а саме ОСОБА_3 , який є керівником СФГ «ЛАН», яке розташоване на території с. Лозова Харківської області за не притягнення до кримінальної відповідальності та невжиття заходів реагування за виявлені правопорушення.
В подальшому, 30.09.2022 приблизно о 09.57 перебуваючи за адресою: м. Харків, просп. Науки, 38, ОСОБА_1 після проведення оперативної наради із працівниками відділу, переконавшись, що ОСОБА_2 отримав від керівника СФГ «ЛАН» неправомірну вигоду для ОСОБА_1 у розмірі 2 000 дол. США за укриття факту самовільного заняття земельної ділянки, надав вказівку ОСОБА_2 тримати гроші при собі до окремого розпорядження.
04.10.2022 о 17.53 ОСОБА_1 , перебуваючи в службовому кабінеті адміністративної будівлі за адресою: м. Харків, просп. Науки, 38 під час одержання неправомірної вигоди за укриття факту самовільного зайняття земельної ділянки був затриманий співробітниками Служби безпеки України.
Висновком службового розслідування також встановлено, що ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язано поліцейського на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до п. 6, 7 розд. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194 (далі - Порядок ведення ЄО), поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. У разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, поліцейський невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки.
Тому, ОСОБА_1 у разі виявлення ознак кримінального правопорушення в діях суб'єкта господарської діяльності, а саме ОСОБА_3 , який є керівником СФГ «ЛАН», яке розташоване на території с. Лозова Харківської області, не мав вирішувати її у спосіб, що описаний в оголошеній йому 05.10.2022 підозрі, а зобов'язаний був повідомити про це відповідно до п. 6, 7 розд. ІІ Порядку ведення ЄО своєму керівникові та за скороченим номером екстреного виклику поліції «102».
Згідно із посадовими інструкціями ОСОБА_1 від 26.02.2021 № 7/55/119-2021 дск, останній має право брати участь у розгляді питань та прийнятті рішень у межах своїх повноважень. Тому, неповідомлення про відомі йому обставини протиправних дій керівника СФГ «ЛАН», та здійснення спроби вирішити їх в описаний в підозрі від 05.10.2022 спосіб, ОСОБА_1 не лише не дотримався пунктів 6 та 7 розділу ІІ Порядку ведення ЄО, а й перевищив, надане йому посадовими інструкціями право брати участь у розгляді питань та прийнятті рішень виключно у межах своїх повноважень
Події, які були встановлені під час службового розслідування за участю ОСОБА_1 , негативного позначаються на авторитеті органів поліції, оскільки поліцейські повинні дотримуватися Конституції та законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й в повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не повинен допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до останніх, навпаки, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неналежною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції та законів України, Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідно до п. 4 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, поліцейського зобов'язано бути коректним, він не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися суб'єктивним.
Водночас, із оголошеної 05.10.2022 підозри вбачається, що ОСОБА_1 , проявив необ'єктивність відносно ОСОБА_3 , який є керівником СФГ «ЛАН», погрожуючи йому вилученням майна у разі невиконання його незаконних вимог.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів звертає увагу, що відомості, викладені в інформаційній довідці від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022, відповідно до ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту стали підставою для призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , разом з тим, факт щодо неповідомлення позивачем свого керівника та неповідомлення за скороченим номером 102 про дії керівника СФГ «ЛАН» є встановленими дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування обставинами вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення лише за порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, оскільки до позивача застосовано дисциплінарне стягнення не за вчинення злочину, що передбачено п.10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а за вчинення дисциплінарного проступку, який виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Так, з аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»).
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 26.11.2020 у справі № 580/1415/19, від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21 та інших.
У постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а зазначено, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
У значеній постанові Верховний Суд вказав, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі 120/8381/20-а, від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21, від 11.07.2023 у справі №1.380.2019.002223 від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, а також від 31.08.2023 у справі №160/3330/19, тощо.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 звертав увагу, що в правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення (вказані висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020 у справі № 818/1274/17).
Верховний Суд у справі № 480/9492/20 також зауважував, що з'ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру). Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 08.05.2019 у справі № 807/196/17, від 09.10.2019 у справі № 812/1706/15, від 28.11.2019 у справі № 802/1969/17-а, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а, від 30.09.2021 у справі № 814/334/17.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід при вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 28.02.2020 у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 у справі № 804/1758/18 та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19, а також від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21 та інших.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
В контексті особливостей спірних правовідносин слід також зазначити, що відсутність вироку суду про визнання особи винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування наказів, якими така особа звільняється зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, адже особа звільняється не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Таким чином, з урахуванням того, що склад дисциплінарного проступку щодо порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, Присяги працівника поліції та правил етичної поведінки поліцейських встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів поліції.
З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 520/10086/22 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов