Головуючий І інстанції: Пасечнік О.В.
03 вересня 2025 р. Справа № 520/32883/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Погрібної Тетяни Сергіївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, по справі № 520/32883/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів: Пенсійного фонду України у Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснення виплати такої пенсії;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 963230156610 від 06.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 16.02.2024 з визначенням розміру пенсії згідно наданої довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.02.2024 № 2000-0604-8/26161 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 963230156640 від 06.12.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та подані документи, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 16.02.2024 року з визначенням розміру пенсії згідно наданої довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.02.2024 № 2000-0604-8/26161 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, позивачка перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.02.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням від 23.02.2024 № 963230156640 відмовило у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих підстав, що з 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно з яким посада селищного голови Кочетоцької селищної ради віднесена до категорій посад в органах місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погодившись із зазначеним рішенням позивачка оскаржила останнє до суду, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/7037/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, та незарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді голови Кочетоцької селищної ради з 01.07.2002 по 16.11.2010, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві № 963230156640 від 23.02.2024.
23.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до відповідача стосовно переходу з 16.02.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Листом від 15.10.2024 відповідач повідомив, що вище зазначене рішення суду є незрозумілим для виконання та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано заяву про роз'яснення рішення суду.
Представник позивачки звернувся із адвокатським запитом від 28.11.2024 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/7037/24.
Листом від 28.11.2024 відповідач повідомив, що резолютивною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/7037/24, яке набрало законної сили 29.07.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, та незарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді голови Кочетоцької селищної ради з 01.07.2002 по 16.11.2010, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві № 963230156640 від 23.02.2024, будь-які інші зобов'язання відсутні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 520/7037/24 заяву про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.
Рішенням від 06.12.2024 № 963230156640 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих підстав, що з 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ Про службу в органах місцевого самоврядування, згідно якого посада селищного голови Кочетоцької селищної ради віднесена до категорій посад в органах місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погодившись із відмовою пенсійного органу позивач звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірний період роботи позивачки підлягає зарахуванню до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, позивач набула право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання пенсійний орган повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням висновків суду, оскільки зобов'язання відповідача здійснити призначення пенсії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, рішенням суду першої інстанції в частині, яка не оскаржується сторонами, встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.07.2002 по 16.11.2010 займала посаду голови Кочетоцької селищної ради, що підтверджується записами у трудовій книжці позивачки.
Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 набрав чинності 01.05.2016, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Статтею 46 Закону № 889-VII визначені особливості стажу державної служби, у пункті 4 частини другої якої зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, стаж державної служби за період роботи (служби) до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, час перебування позивачки на посаді в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.
Отже, стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом України " Про державну службу" становив більше 20 років.
Позивач працювала на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
У той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права суд першої інстанції виходив з наявності у пенсійного органу дискреційних повноважень у питаннях призначення пенсії.
Стосовно обраного способу захисту порушеного права позивачки, колегія суддів зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , виходив з того, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 245 КАС України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Колегія суддів зазначає, що у правовідносинах щодо призначення пенсійних виплат органи пенсійного фонду не наділені дискреційними повноваженнями, оскільки зобов'язані прийняти одне з рішень (про призначення пенсії або про відмову у призначенні), яке відповідає закону.
Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 4 Порядку № 3-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до абз. 1 п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Згідно з п. 17 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підтвердження наявності необхідного стажу роботи була надана копія трудової книжки, за наслідками дослідження якої відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного у ній стажу роботи в органах місцевого самоврядування на посаді голови Кочетоцької селищної ради з 01.07.2002 по 16.11.2010 до стажу, який надає право на призначення пенсій відповідно до Закону України "Про державну службу".
В подальшому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/7037/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ, та незарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді голови Кочетоцької селищної ради з 01.07.2002 по 16.11.2010, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві № 963230156640 від 23.02.2024.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач листом від 28.11.2024 повідомив, що підстави зарахування спірного періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді голови Кочетоцької селищної ради з 01.07.2002 по 16.11.2010 до стажу державної служби відсутні.
Рішенням від 06.12.2024 № 963230156640 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з огляду на відсутність необхідного стажу роботи.
У ході судового розгляду даної справи встановлено протиправність відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи.
При цьому, слід зазначити, що інших підстав, що перешкоджають зарахуванню спірного період роботи до страхового стажу позивачки пенсійним органом за наслідками вивчення доданих до заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" не наведено.
Таким чином, встановлено, що за наслідками звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" пенсійним органом двічі приймалось рішення про відмову в задоволені заяви ОСОБА_1 з підстав відсутності необхідного стажу роботи, з огляду на що позивачка двічі зверталась до суду з метою захисту своїх прав.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що оскільки позивач має необхідний стаж для переведення на пенсію за Законом України "Про державну службу", остання набула право на призначення відповідного виду пенсії, належним та ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести позивачку з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 16.02.2024.
Разом з тим, стосовно позовних вимог в частині визначення розміру пенсії згідно наданої довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.02.2024 № 2000-0604-8/26161 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) колегія суддів зазначає, що такі вимоги є передчасними, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення пенсійним органом зазначена довідка не досліджувалась, оцінка можливості її врахування при визначенні розміру пенсії не надавалась.
Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 із прийняттям постанови про задоволення позову стосовно зобов'язання відповідача перевести позивачку з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 16.02.2024.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Погрібної Тетяни Сергіївни - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 520/32883/24 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та подані документи, з урахуванням висновків суду.
Ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 16.02.2024 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 520/32883/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло