Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
03 вересня 2025 р. Справа № 520/22705/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/22705/24
за позовом Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
Багатопрофільна приватна фірма "АСТРА" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000481/2 від 01.08.2024;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000584 від 01.08.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000481/2 від 01.08.2024;
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000584 від 01.08.2024.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що 01.08.2024 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці від БПФ «Астра» була подана митна декларація за №UA807200/2024/011644 на товар 1) « 1. Ровінг зі скловолокна, призначена для виробництва склопластикових виробів шляхом армування:...» код 7019120000, що надійшло на адресу БПФ "Астра" за зовнішньоекономічним контрактом від SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP, Industrial zone,Yishui, Linyi City, Shandong, 276400, China.
Разом з митною декларацією позивачем надано копії документів, зазначених в графі 44 вказаної ЕМД №UA807200/2024/011644 від 01.08.2024: пакувальний лист (Packing list) б/н 13.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SDFE3240507 від 13.05.2024; коносамент (Bill of lading) 237489465 від 17.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 441010-2 від 29.07.2024; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C246722314500079 від 17.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 260 від 01.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 268 від 12.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4576579 від 29.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 441010/1 від 29.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від13.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією УкрПромЗовнЕксперт 1464 від 29.07.2024; страховий поліс 11153003902511943982 від 19.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 1 від 14.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 2 від 01.03.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 29/03/21 від 29.03.2021; договір про надання послуг митного брокера 82 від 27.12.2012; договір (контракт) про перевезення 108 від 12.06.2023; договір (контракт) про перевезення 19/07/2024 від 19.07.2024; договір (контракт) про перевезення 20/07/2023 від 20.07.2023; договір (контракт) про перевезення 242511 від 02.02.2021; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Сертифікат якості від 13.05.2024; копія митної декларації країни відправлення *422720240000474922* від 16.05.2024.
Під час здійснення відповідачем ЕМД №UA807200/2024/011644 від 01.08.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості); 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів), за результатом аналізу та співставлення вказаних документів відповідач дійшов висновку про те, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше.
01 серпня 2024 року до спецпідрозділу митниці (управління контролю та адміністрування митних платежів) був направлений запит №593 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807200/2024/011644 від 01.08.2024. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.
01.08.2024 позивачем надіслано лист, в якому надала документи та інформацію, щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів.
01.08.2024 року Харківською митницею прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2024/000481/2 за другорядним методом (за резервним методом).
Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення перевізника у CMR, обставин придбання товару за відсутності аукціону, документів, що підтверджують транспортування, у тому числі і навантаження товару, тощо.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.
Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.
При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.
На вимогу митниці позивачем були надані пояснення про те, що між ним, як покупцем та "SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP" (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2021 № 29/03/21 (далі контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар по ціні та в кількості згідно Інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту на суму 100000,00 дол. США на умовах, викладених в контракті (п. 1 контракту).
Сторонами контракту 14.05.2021 укладено та підписано доповнення відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар по ціні та в кількості згідно Інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту на суму 600000,00 дол. США на умовах, викладених в контракті.
01.03.2022 укладено доповнення №2 до контракту, в якому сторони контракту вирішили, що загальна суму контракту складається суму усіх інвойсів, які будуть виставлені протягом строку дії цього контракту.
Згідно з п.п.3.1 - 3.3 контракту продавець постачає товар по даному контракту на умовах, вказаних в Інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту відповідно до Правил ІНКОТЕРМС (2010). Поставка повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня виставлення Інвойсу. Датою постачання вважається дата виписки коносаменту компанією-перевізником.
Відповідно до ч.1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Судовим розглядом встановлено, що з разом з митною декларацією позивачем до митного органу було надано: пакувальний лист (Packing list) б/н 13.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SDFE3240507 від 13.05.2024; коносамент (Bill of lading) 237489465 від 17.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 441010-2 від 29.07.2024; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C246722314500079 від 17.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 260 від 01.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 268 від 12.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4576579 від 29.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 441010/1 від 29.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від13.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією УкрПромЗовнЕксперт 1464 від 29.07.2024; страховий поліс 11153003902511943982 від 19.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 1 від 14.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 2 від 01.03.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 29/03/21 від 29.03.2021; договір про надання послуг митного брокера 82 від 27.12.2012; договір (контракт) про перевезення 108 від 12.06.2023; договір (контракт) про перевезення 19/07/2024 від 19.07.2024; договір (контракт) про перевезення 20/07/2023 від 20.07.2023; договір (контракт) про перевезення 242511 від 02.02.2021; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Сертифікат якості від 13.05.2024; копія митної декларації країни відправлення *422720240000474922* від 16.05.2024.
Рішення про коригування митної вартості митний орган вмотивував невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
- наданий до митного оформлення прайс-лист від 13.04.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо БПФ "АСТРА" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- відсутня Заявка, що передбачені п. 1.2 умовами договору про надання послуг із перевезення вантажів від 19.07.2020 № 19/07/2024;
- відсутня 100% оплата згідно п. 4.1 договору на транспортно-експедиційні послуги згідно контракту від 19.07.2024 № 19/07/2024;
- відсутня Заявка, передбачена п. 1.2 умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.07.2024 №19/07/2024;
- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту №237489465;
- відсутній переклад митної декларації країни відправлення №*422720240000474922, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ;
- відсутній платіжний документ, що підтверджує оплату морського фрахту згідно коносаменту №237489465;
- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;
- також за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) товар, що прийшов в контейнері №MRKU8577800, було вивантажено з судна у порту GDANSK (Польща) 22.07.2024 року. Згідно інформації з сайту www.maersk.com/tracking товар навантажено на транспортний засіб для доставки в Україну 29.07.2024, CMR 441010-2 складена 29.07.2024.
Таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображенні в жодному документ. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтвердженні документально, не визначені кількістю та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
З урахуванням умов пунктів 4.1, 4.2 зовнішньоекономічного Контракту та 100 відс. передоплати частинами (80 відс. передоплата; 20 відс. проти копії коносамента), визначеної у інвойсі від 13.05.2024 № SDFE3240507, надані копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 01.05.2024 № 260, від 12.07.2024 № 268 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки містять у графі 70 «Призначення платежу» інформацію про інвойс 30.04.2024 № SDFE3240507, дата якого не відповідає даті поданого до митного оформлення (від 13.05.2024 № SDFE3240507), що не дає можливості ідентифікувати такі платіжні інструкції з оцінюваним товаром.
- у пакувальному листі від 13.05.2024 наявні відомості про коносамент від 17.05.2024 № 237489465, який видано пізніше такого пакувального листа.
При цьому, у зазначеному коносаменті відсутні підписи уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Колегія суддів зазначає, що за офіційними правилами тлумачення торгівельних торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) CIF "Вартість, страхування і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати на фрахт і страхування, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CIF на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.
На виконання пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості надавалися при митному оформлені транспортні перевізні документи: CMR №441010-2 від 29.07.2024, коносамент №237489465 від 17.05.2024, договір (контракт) про перевезення №242511 від 02.02.2021, договір (контракт) про перевезення №19/07/2024 від 19.07.2024, договір (контракт) про перевезення №108 від 12.06.2023, договір (контракт) про перевезення 20/07/2023 від 20.07.2023, рахунок на оплату №LS-4576579 від 29.07.2024, довідка про транспортні витрати №441010/1 від 29.07.2024.
Отже, відсутність в наданих до митного оформлення документах таких документів як: заявки про надання транспортно-експедиторських послуг, банківського/платіжного документу, що підтверджує факт оплати морського фрахту, транспортного договору щодо морського перевезення, калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, у даному випадку не свідчать про не підтвердження позивачем витрат на перевезення, транспортування ввезеного товару.
Щодо викладеного в оскаржуваному рішенні відповідача такого мотиву для коригування митної вартості, як відсутності перекладу копії митної декларації країни відправлення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий документ не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, також він не підтверджує комерційні умови поставки, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.
Стосовно вказівки в оскаржуваному рішенні митного органу щодо листа Державного підпрємства "Укрпромзовнішекспертиза" № 1464 від 29.07.2024 щодо вартості товару не може бути взятий до уваги при підтвердженні вартості товару, оскільки носить консультаційний характер, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що хоча висновок за підписом заступника директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза", викладений у формі листа, однак, містить всю необхідну інформацію для визначення рівня ціни за контрактом №29/03/21 від 29.03.2021, укладеного між БПФ "АСТРА" та компанією Shandong Fiberglass Group Corp (аналіз даних спеціалізованих майданчиків, цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції).
Щодо посилань відповідача на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 13.04.2024 по суті є офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо БПФ "АСТРА" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, а також відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17 на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі, та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Стосовно зауважень митного органу про не подання заявки (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які зокрема визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільним автомобільного транспорту. Правила чітко визнають де вони використовуються в України, для внутрішніх перевезень. Для транспортування вантажів автомобільним транспортом між країнами, Україна ратифікувала Законом України № 57-V від 01.08.2006 Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (офіційно скорочена назва конвенція CMR). Відповідно до ст.1 конвенції CMR застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах. Статтею 9 вказує, що вантажна накладна (CMR) є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Вантаж позивача транспортувався згідно з CMR №441010-2 від 29.07.2024 в якій вказано, що транспортування здійснюється у відповідності до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, що свідчить про використання єдиного автомобільного документа CMR № 4495 від 13.03.2012 для перевезення вантажів автомобільним транспортом при міжнародних перевезеннях, який наданий Харківський митниці при оформленні вантажу ВМД №24UA807200011644U0 від 01.08.2024.
Відповідно до пунктів 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль
Колегія суддів зазначає, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Ненадання позивачем при митному оформленні договору про транспортне перевезення товару (експедиторського договору), заявки до договору на транспортне перевезення товару, документів, що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно статтею 53 МК України та Наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, жодним чином не свідчить про неможливість з'ясування всіх числових значень складових митної вартості, оскільки витрати на транспортування включено у вартість товару на умовах СIF. Відтак, відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Щодо викладеного в оскаржуваному рішенні відповідача мотиву для коригування митної вартості, що у платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах №260 від 01.05.2024 та №268 від 12.07.2024 є відмінності із сумою вказаною в інвойсі №SDFE3240507 від 13.05.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Процедура поставки товару розпочалась з укладення декількох інвойсів на передплату, серед яких був і інвойс на передплату №SDFE3240507 від 13.05.2024 який і зазначений у гр.70 "Призначення оплати. Призначення платежу" платіжній інструкції в іноземній валюті №260 від 01.05.2024, як один із трьох інвойсів на передплату за партію товару, яка була сформована з трьох інвойсів на передплату, тому жодних розбіжностей щодо дати та номеру інвойсу у платіжній інструкції в іноземній валюті №260 від 01.05.2024 допущено не було. Після готовності товару до відправки та визначення точної ваги з боку продавця сформовано комерційний інвойс (остаточний інвойс) №SDFE3240507 від 13.05.2024 з точною вагою та кінцевою вартістю товару.
При цьому, номер інвойсу не змінюється, а дата зазначається нова.
Стосовно аргументу відповідача щодо оплати за платіжною інструкцією від 12.07.2024 №268 значно пізніше дати видання коносаменту від 17.05.2024. №237489472, то слід вказати, що у інвойсі № SDFE3240507 від 13.05.2024р. вказано «20% against the copy of B/L» (20% проти копії B/L), але не вказано дату, коли потрібно провести цю оплату, тому покупець зробив доплату 12.07.2024р., що не суперечить даному інвойсу.
Стосовно посилань митного органу, що у коносаменті №237489472 від 17.05.2024 відсутні підписи уповноваженої особи перевізника, то колегія суддів зазначає, що даний документ сформований електронному вигляді, тому не може мати фізичного підпису особи перевізника.
Щодо твердження митного органу, що у наданих платіжних інструкціях в іноземній валюті або банківських металах від 01.05.2024 №260, від 12.07.2024 №268 відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216 від 28.07.2008, то як зазначає позивач, що відпоідно до розділу ІІ п. 14., .п.п. 13 вказано, що Платіжна інструкція в іноземній валюті, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 13) підпис (и) (власноручний (і) електронний (і)) відповідальної особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації. (код автентифікації це повідомлення на основі хешування з ключем ЕЦП).
В платіжних інструкціях у лівому ніжному куті вказано, що всі файли засвідчені ЕЦП при підписані документа, а також налічує файловий носій спеціальний файл, який містить особистий ключ платника. Юридичну силу такому документу надає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851 від 22.05.2003р. У правому ніжному куті штампом (датер) вказана дата валютування день транскордонного переказу, починаючі з якого переказані платником кошти в іноземній валюті переходять у власність бенефіціара, який визначається уповноваженим банком, що обслуговує платника, і узгоджується з ним в договорі банківського рахунку. До настання дня валютування сума переказу обліковується в уповноваженому банку, що обслуговує платника.
Стосовно посилань митниці на те, що CMR № 441010-2 від 29.07.2024р. не містить усіх числових значень складових митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі 380/1221/20 від 20 червня 2023 року, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та напряму не впливають на ціну товару. Самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Отже, у ході судового розгляду не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Натомість, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення перевізника у CMR, обставин придбання товару за відсутності аукціону, документів, що підтверджують транспортування та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційного скарги висновків суду не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 по справі № 520/22705/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло