03 вересня 2025 року справа №200/13678/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І. В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 200/13678/21 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі -відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та провести виплату заборгованості з пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позов задоволено, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.03.2016 року та сплатити заборгованість.
05.02.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/13678/21 та зобов'язання ГУ ПФУ у Харківській області у місячний строк подати звіт про виконання рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні такої заяви відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 зазначену ухвалу скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/13678/21 задоволено: застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/13678/21 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Донецького окружного адміністративного суду в місячний строк з дня отримання копії цієї постанови звіт про виконання рішення суду від 23.11.2021 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало звіт про виконання даного судового рішення (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.01.2025 року), в якому зазначало наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року у справі № 200/13678/21 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.03.2016 року.
Виплата нарахованої заборгованості за період з 01.03.2016 по 31.08.2022 буде провадитися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місця проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі- Постанова 1165).
Станом на 31.12.2024 із загальної суми неотриманої пенсії у розмірі 884 551,30 грн. ОСОБА_1 нараховано на поточний рахунок у банківській установі АТ «Ощадбанк»: в жовтні 2024 року - 2361 грн., в листопаді 2024 року - 2361 грн., в грудні 2024 року - 2361 грн.
Сума заборгованості складає 877 468,30 грн. та буде виплачена відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат. І до суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.
Так, подаючи звіт 03.01.2025 відповідач зазначив, що керівником Головного управління вжито активних, розумних та достатніх дій, які свідчили б про належне виконання ним обов'язків та використання всіх доступних інструментів, спрямованих на встановлення дійсного стану розгляду органом вищого рівня питання погашення заборгованості на виконання судового рішення у справі № 200/13678/21.
06.01.2025 Гуревич Родіон Геннадійович в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи звернувся до суду із заявою, в якій просив, зокрема: змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року у справі № 200/13678/21 із зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним пенсійним виплатам за період з 01.03.2016 року в розмірі 884 515,30 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Також ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Стягнуто з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину суми штрафу - 30280 грн.
Стягнуто з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:, код класифікації доходів бюджету: 21081100) половину суми штрафу - 30280 грн.
Донецький окружний адміністративний суд постановляючи ухвалу від 07 січня 2025 року, якою накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф, виходив з того, що: відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, накладення штрафу у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, - є обов'язком суду.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 07.01.2025 з питання накладання штрафу в порядку ч. 2 ст. 382 КАС України, подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В скарзі зазначає, зокрема, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для забезпечення належного виконання рішення суду, зокрема: здійснено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі 200/13678/21; визначено розмір належної позивачу доплати на загальну суму 884551,30 грн.
Виплата нарахованої заборгованості за період з 01.03.2016 по 31,08.2022 буде провадитися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року №1165
Із загальної суми заборгованості у розмірі 884551,30 грн, ОСОБА_1 , на поточний рахунок в банківській установі AT «Ощадбанк» перераховано в жовтні 2024 року- 2361,00 грн., в листопаді 2024 року- 2361,00 грн., в грудні 2024 - 2361,00 грн. Сума залишку складає 877468,30 грн., яка буде виплачена до вищезазначеного Порядку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було виконано рішення суду в межах покладених на управління зобов'язань.
Отже, відповідач в особі начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вживав заходи у справі №200/13678/21, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку визначеному Постановою 1165.
На думку відповідача, за умови дотримання головним управлінням встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Посилається на позицію Верховного Суду України висловлену, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 у справі №21-l044аl5 та в постанові від 22.11.2016 року у справі № 804/5081/13-a та Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-a, від 16.07.2018 у справі № 811/1469/18, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23.01.2021 у справі 611/26/17.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі №200/13678/21, яке набуло законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.03.2016 року та сплатити заборгованість.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/13678/21 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в місячний строк з дня отримання копії постанови до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23 листопада 2021 року.
03.01.2025 відповідач подав звіт про виконання рішення суду.
06.01.2025 Гуревич Родіон Геннадійович в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи звернувся до суду із заявою, в якій просив, зокрема: змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року у справі № 200/13678/21 із зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним пенсійним виплатам за період з 01.03.2016 року в розмірі 884 515,30 грн.
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Штраф стягнуто у такому порядку:
- 30 280,00 грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України;
- 30 280,00 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що фактична невиплата заборгованості обумовлена недостатністю бюджетних коштів, що виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України.
Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин другої та третьої статті 382-2 КАС України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої статті 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши документи сукупно з іншими матеріалами справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі №200/13678/21 в частині здійснення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2016 на виконання рішення суду виконано, але в частині погашення нарахованої заборгованості станом на день подання цього звіту залишилася невиконаною.
Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України від 05.06.2012№4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У звіті від 03.01.2025 Головне управління зазначило, що причина невиконання суду від 23.11.2021 по справі №200/13678/21 в частині виплати на користь позивача заборгованості з пенсії пов'язана виключно з відсутністю необхідного для цього бюджетного фінансування.
Щодо наявності/відсутності підстав для застосування штрафу під час розгляду звіту відповідача від 03.01.2025, враховуючи зроблені раніше висновки щодо відмови у прийнятті такого звіту, слід зазначити наступне.
За змістом норм частини п'ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
У взаємозв'язку із наведеним колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Згідно зі ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
За своїм змістом накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.
Разом з тим, виділення коштів із Державного бюджету для фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.
За результатами розгляду звіту суб'єкта владних повноважень судове рішення у цій справі виконане частково. Також слід враховувати залежність здійснення виплати доплати на виконання рішення суду позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету.
Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже враховуючи встановлені судом обставини та причини не виплати заборгованості з пенсійних виплат, ухвала суду першої інстанції в частині накладення штрафу підлягає скасуванню, а накладення штрафу на керівника відповідача є необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 16 липня 2025 року по справі №640/16655/21.
Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 200/13678/21 про накладання на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.,- скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко