03 вересня 2025 року справа №200/7248/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/7248/24 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2 ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , з порушенням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 10.03.2024 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року задоволено позов, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.03.2024 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 968 грн. 96 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі № 200/2168/24, яке набрало законної сили 14.07.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.03.2024.
До пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховано періоди роботи з 01.09.1996 по 12.04.2000 та з 27.04.2000 по 20.08.2001, з 07.05.2002 по 21.05.2002, з 23.05.2002 по 09.03.2024.
За результатами повторного проведення розрахунку стажу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 45 років 1 місяць 26 днів, з урахуванням кратності, з яких пільговий стаж за Списком № 1 -18 років, до робіт підземних професій за постановою № 202 (25) зараховано 26 років 09 місяців 09 днів.
Оскільки зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії позивача в порядку, визначеному абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі №200/2168/24 не покладались, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийнявши рішення про призначення пенсії, направило матеріали електронної пенсійної справи засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) особи, який здійснюватиме виплату пенсії - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Отже, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є належним відповідачем у справі, який має відповідати за цим позовом.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 15.03.2024року № 052530004394 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №200/2168/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.03.2024 № 052530004394 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.03.2024, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 01.09.1996 по 12.04.2000 та з 27.04.2000 по 20.08.2001, з 07.05.2002 по 21.05.2002, з 23.05.2002 по 09.03.2024.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно про протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 страховий стаж (повний) склав 45 років 01 місяць 26 днів; до 01.01.2004 - 06 років 11 місяців 17 днів, після 01.01.2004 - 20 років 02 місяці 09 днів, додаткові роки за Списком № 1 - 18 років 00 місяців 00 днів, в тому числі роботи: підземні за пост. 202 (25) - 26 років 09 місяців 09 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності- 0.45083; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ( (541 / 100 * 12) * 1) - 0.45083.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно матеріалів справи пільговий стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» становить більше 15 років.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищезазначене свідчить, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача щодо підстави визначення розміру пенсії без урахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду відсутні зобов'язання щодо застосування норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», так як відсутність у судовому рішенні визначення обов'язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень даного закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України.
Щодо посилання скаржника на те, що електронна пенсійна справа позивача перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, за місцем його проживання, тому, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 з питань здійснення подальших перерахунків по електронній пенсійній справі необхідно звернутися саме до вищезазначеного управління щодо застосування норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при обчисленні розміру пенсії позивача, колегія суддів зазначає, що положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» визначають мінімальний розмір пенсії для певній категорії осіб, який уповноважений орган пенсійного фонду зобов'язаний враховувати при розрахунку та призначені пенсії, а не підстави для перерахунку пенсії.
Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при визначені розміру пенсії позивачеві без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з часу її призначення.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/7248/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 03 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко