03 вересня 2025 року справа №320/58885/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Мега-Ресурс» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 320/58885/24 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Мега-Ресурс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне акціонерне товариство «Мега-Ресурс» (далі - ПрАТ «Мега-Ресурс», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 31.07.2024 року № 3147/05-99-04-09/30791770.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов через неповне з'ясування обставини справи, порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт зазначив, що визначальним у змісті підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону від 24.03.2022 №2142-IX) є те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об'єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
На теперішній час на території Краматорського району бойові дії не припинено, протягом тривалого часу лінія фронту наближається до міста Краматорська, а тому у позивача і у 2022, 2023 роках існували легітимні очікування того, що він буде звільненим від нарахування та сплати податку у 2022, 2023 роках та у подальшому на невизначений час.
Законом №2142-IX було передбачено право платників податку - юридичних осіб протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період.
У постанові від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 Верховний Суд указав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.
У постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб'єкта приватного права.
У постанові від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Відповідно до ст. 311 КАС Украни справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Приватне акціонерне товариство «Мега-Ресурс» ЄДРПОУ 30791770 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 29, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Донецькій області. Видами економічної діяльності є: 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 63,11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ, у порядку визначеному пунктом пункту 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у Донецькій області 13 червня 2024 року проведено камеральну перевірку ПрАТ «Мега-Ресурс» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за період з 29 липня 2022 року по 4 грудня 2023 року, за результатами якої складено акт щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 13 червня 2024 року № 2222/05-99-04-09/30791770 (а.с. 132-133).
Висновками акту перевірки встановлено порушення ПрАТ «Мега-Ресурс» термінів сплати, визначених підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 2277460,37 грн., нарахованої згідно з податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: 2022 рік (звітна) від 21 лютого 2022 року № 903630954 (додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік (звітної) від 21 лютого 2022 року № 9036310907); 2023 рік (звітна) від 20 лютого 2023 № 9029024603 (додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023рік (звітної) від 20 лютого 2023 року № 9029028210).
13 червня 2024 року акт перевірки направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до якого підприємство отримало вказаний Акт 27 червня 2024 року (а.с. 135).
Не погодившись з висновками акту № 2222/05-99-04-09/30791770 ПрАТ «Мега- Ресурс» направило на адресу ГУ ДПС у Донецькій області заперечення (вх.№ 2121/7 від 22 липня 2024 року).
Листом від 24 липня 2024 року ГУДПС у Донецькій області розглянуті заперечення ПрАТ «Мега-Ресурс» на акт перевірки та залишені без задоволення, направлена відповідь на заперечення рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0210200563438 на податкову адресу позивача, проте вказаного листа було повернуто на адресу Головного управління з відміткою «за закінчення терміну зберігання» (118-120).
31 липня 2024 року на підставі Акту камеральної перевірки № 2222/05-99-04-09/30791770 та за результатом розгляду заперечень до цього Акту, Головним управлінням ДПС у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення- рішення за формою “Ш» № 3147/05-99-04-09/30791770 на суму штрафних санкцій 227 746,04 грн. (10%). Надіслано вказане ППР на податкову адресу ПрАТ “Мега-Ресурс» 1 серпня 2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0206822611025, яке було отримано підприємством 20 серпня 2024 року (а.с. 129).
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішеннями ПрАТ «Мега-Ресурс» звернулось зі скаргою до ДПС України, рішенням якого від 26 вересня 2024 року № 29052/6/99-00-06-0-02-06 скаргу залишено без розгляду (а.с. 45-49).
21.02.2022 року позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік № 9036310907 (звітна), якою визначено податкове зобов'язання за об'єкти нерухомості в сумі 1495302,25 грн. та додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік № 9036310954, про що свідчать відповідні квитанції № 2 (а.с. 36-37).
Позивачем 20.02.2023 року було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік № 9029028210 (звітна), якою визначено податкове зобов'язання за об'єкти нерухомості в сумі 1541311,55 грн. та додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023 рік № 9029024603, про що свідчать відповідні квитанції № 2 (а.с. 41-42).
Крім того, судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника податків ПрАт «Мега-ресурс» за 2022 та 2023 роки платежі з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було здійснено по зобов'язанням, згідно податкових декларацій від 21.02.2022 № 9036310954 (додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік (звітної) від 21.02.2022 № 9036310907) та від 20.02.2023 № 9029024603 (додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023рік (звітної) від 20.02.2023 № 9029028210) наступним чином:
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9036310907 з граничним терміном сплати 29.07.2022 платіжним дорученням №1/10/202310215 вiд 31.10.2023 на суму 373825,58 (фактичний термін сплати: 31.10.2023);
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9036310907 з граничним терміном сплати: 31.10.2022 платiжним дорученням № 31/10/202310215 вiд 31.10.2023 на суму 268387,59 грн (фактичний термін сплати: 31.10.2023);
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9036310907 з граничним терміном сплати: 31.10.2023 платiжним дорученням № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 105437,99 грн (фактичний термін сплати: 04.12.2023);
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до Податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9036310907 з граничним терміном сплати 30.01.2023 платiжним дорученням № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 373825,51 грн (фактичний термін сплати: 04.12.2023);
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до Податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9029028210 граничним терміном сплати 01.05.2023 платiжним дорученням № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 385327,90 грн (фактичний термін сплати: 04.12.2023);
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до Податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9029028210 граничним терміном сплати 31.07.2023 платiжним дорученням № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 385327,90 грн (фактичний термін сплати: 04.12.2023)
розрахунок у частинi об'єктiв нежитлової нерухомостi. Додаток 2 до Податкової декларацiї з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки № 9029028210 граничним терміном сплати 30.10.2023 платiжним дорученням № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 385327,90 грн (фактичний термін сплати: 04.12.2023) (а.с. 121-125).
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За ст. 265.1.1 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За ст. 266.5.1 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За пп. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 статті 46 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
За пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
За п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення термінів сплати грошових зобов'язань самостійно визначених платником податків.
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, з набранням чинності Законом № 2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо сплати податків.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Крім того, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Таким чином, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.
Законом України від 12.05.2022 за № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.
За підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).
За п.п. 1, 2 розділу І Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов'язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
За п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Отже, у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов'язків, саме контролюючий орган зобов'язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов'язків, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та можливістю виконувати свої податкові обов'язки.
Згідно з приписами чинного законодавства платник податків звільняється від обов'язку сплати податків у встановлені строки, в тому числі з податку на прибуток підприємств, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження неможливості своєчасного виконання ним свого податкового обов'язку по сплаті платежів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та на підтвердження отримання ним відповідного рішення згідно Порядку № 225.
Оскільки податковим органом відносно позивача рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку прийнято не було, позивач зобов'язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Щодо посилань позивача на норми п.69.22 Податкового кодексу, як на підстави скасування оскаржуваних у цій справі рішень, суд враховує наступне.
Позивачем самостійно узгоджені податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до поданих декларацій, були сплачені платіжними дорученнями: № 31/10/202310215 вiд 31.10.2023 на суму 642 213,17 грн та № 10263 вiд 04.12.2023 на суму 1 682 278,32 грн.
За п. 69.22 ПК України (в редакції Закону від 11.04.2023 року № 3050-ІХ, станом на час сплати узгоджених податкових зобов'язань) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України):
За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.
Суд враховує, що предметом розгляду цієї справи є нарахування позивачу штрафу за порушення строку сплати узгодженої суми податків, тоді як вказані норми податкового законодавства встановлюють можливість для не нарахування та несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна.
Згідно з Переліком територій, визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Краматорська міська територіальна громада з 24 лютого 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій.
Отже, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які мають у власності об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік та 2023 рік на загальних підставах.
За нормами п. 69.22 ПК України (в редакції Закону від 11.04.2023 року № 3050-ІХ, станом на час виникнення спірних правовідносин) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували за 2022-2023 роки податкові зобов'язання за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2022 та 2023 роки шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період. Проте позивачем не надано до суду доказів, які свідчили б про те, що підприємство скористалося таким правом.
Отже, доводи позивача про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення з цих мотивів суд вважає безпідставним, а висновки позивача про можливість застосування до нього підстав звільнення від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання - хибними.
Згідно з п. 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Верховний Суд в постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Верховний Суд дійшов висновку, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Крім того, одним з принципів податкового законодавства є принцип стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України).
Судом встановлено, що позивачем у порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з порушенням граничного терміну.
Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих ним податкових деклараціях.
Зважаючи на граничні терміни сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік від 21.02.2022 № 903630954 та за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік від 20.02.2023 № 9029024603, щодо яких відповідачем проведено камеральну перевірку та складено акт від 13.06.2024 року № 2222/05-99-04-09/30791770, відповідачем не порушено строки проведення такої перевірки та відповідно не порушено строки накладання штрафу за порушення ПрАТ «Мега-Ресурс» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 227 746,04 грн.
Суд враховує, що універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату, є п. 124.1 статті 124 ПК України (застосування відповідальності у розмірі від 5% до 10% погашеної суми податкового боргу залежно від кількості днів затримки). Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом і в іншій справі № 520/18519/21 (постанова від 22.08.2023).
Зважаючи на встановлені фактичні обставини (ненадання доказів умисності несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань), Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2023 року погодився з усталеною судовою практикою, що контрольний орган в межах камеральної перевірки не має змоги встановити наявність у платника умислу щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання. Акти камеральної перевірки не містять жодних обґрунтувань умисного вчинення платником порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та необхідності застосування до платника фінансових санкцій, встановлених пунктом 124.3 статті 124 ПК України.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №160/17160/21 зазначено, що відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.
Крім того, суд враховує, що в акті камеральної перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, наявні посилання на те, що інформація щодо наявності пом'якшувальних обставин (стаття 112 ПКУ) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (стаття 112 ПКУ), на момент складання акту камеральної перевірки відсутня та що заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків (з підтверджуючими документами) у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від ПрАТ «Мега-Ресурс» не надходило.
Стосовно посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, Великої Палати Верховного Суду у постановах від 11.07.2024 у справі № 990/156/23, від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається апелянт.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Мега-Ресурс» - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 320/58885/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Мега-Ресурс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 вересня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук