03 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/7241/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними рішення заступника начальника управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 №57425-1157768 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум допомоги та дії управління щодо здійснення утримання із державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надміру виплачених коштів, а також у нарахуванні ОСОБА_1 переплати зазначеної допомоги за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 на загальну суму 53524,13 грн;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області скасувати рішення заступника начальника управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 №57425-1157768 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перелік підстав для утримання надміру виплачених сум є вичерпним та жодну з таких вона не вчиняла.
Відповідачем, Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, було подано відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначило, що якщо отримувачам державної допомоги сім'ям з дітьми, яким подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім'ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім'ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім'ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення. Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім'ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім'ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім'ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
Також вказує, що 01.07.2025 повноваження щодо здійснення адміністрування соціальних виплат управліннями були передані органам Пенсійного фонду України та була здійснена передача електронних особових справ із Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та Автоматизованої системи обробки пенсійної документації на базі комп'ютерних технологій (АСОПД/КОМТЕХ) Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області, всі функції, щодо нарахування, виплати, утримання та стягнення надміру виплачених коштів з отримувачів всіх видів державної соціальної допомоги здійснюються органами Пенсійного фонду України, органи соціального захисту населення не мають доступу до електронних баз даних отрмувачів допомог для здійснення будь-яких дій. Отже, здійснювати заходи щодо скасування рішення про утримання виплачених сум усіх видів державної соціальної допомоги відповідач не має такої ні законної ні технічної можливості.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відзив на позов не подавало.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 04.08.2025 було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до участі у справі № 620/7241/25 в якості другого відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради №72 від 11.05.2022 ОСОБА_1 призначена опікуном дитини-сироти ОСОБА_2 .
З 19.05.2022 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Прилуцької міської ради як отримувач державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
03.04.2025 Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було прийнято рішення № 57425-1157768 про утримання надміру виплачених сум допомоги у зв'язку з неправомірною виплатою допомоги в автоматичний спосіб на період введення воєнного стану, сума переплати 53524,13 грн.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 02.04.2025 позивачу відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, на дитину була призначена щомісячна допомога. З 01.05.2023 по 31.03.2024 виплату допомоги було подовжено в автоматичний спосіб на період воєнного стану в Україні.
Також вказаним листом повідомлено, що за результатом перевірки було встановлено неправомірне автоматичне продовження виплати допомоги після закінчення строку її призначення на період введення воєнного стану. За висновком перевіряючих, це є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» так як норми даної постанови можна застосовувати лише для допомог, які були призначені до 24 лютого 2022 року. Тому, у позивача виникла переплата надлишково отриманих коштів державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, які виплачені в автоматичний спосіб на період введення воєнного стану з 01.05.2023 по 31.03.2024 на загальну суму 53524,13 грн.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 17.06.2025 за квітень-червень 2025 року з позивача було утримано по 1047,78 грн щомісяця.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 16 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон) визначено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.
Статтею 18 Закону передбачено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
Умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок № 1751, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до абз. 1-9 пункту 49 Порядку № 1751 особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо). Якщо отримувачам державної допомоги сім'ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім'ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім'ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім'ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення. Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім'ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім'ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім'ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум є вичерпним.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачами, жодних зловживань, які б призвели до виплати державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої такої допомоги з позивача у суб'єкта владних повноважень не було.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №160/12368/23 також зазначив, що для утримання надміру сплачених сум державної соціальної допомоги орган, що уповноважений призначати такі виплати, має достеменно встановити факт переплати у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону (п.28 постанови).
Як вже було встановлено судом, 03.04.2025 Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було прийнято рішення № 57425-1157768 про утримання надміру виплачених сум допомоги у зв'язку з неправомірною виплатою допомоги в автоматичний спосіб на період введення воєнного стану, сума переплати 53524,13 грн.
Між тим, під час розгляду даної справи, Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області не було доведено обставин, за яких допускається стягнення з позивача зайво виплачених сум державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, а тому суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум такої допомоги.
Отже, рішення № 57425-1157768 від 03.04.2025 про утримання надміру виплачених сум допомоги є неправомірним.
В цій справі встановлено, що позивач діяв добросовісно, в той час як з боку відповідача рахункової помилки також не було, натомість мало місце неналежне виконання Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області своїх обов'язків, якого він допустився під час виконання своїх повноважень.
При прийнятті рішення суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 Порядку № 1751 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 р. № 766) призначення і виплата допомоги сім'ям з дітьми здійснюються за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги сім'ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану":
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) - до 30 червня 2025 р.;
- органами Пенсійного фонду України - починаючи з 1 липня 2025 р. незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Тобто, з 01.07.2025 функції щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги від управлінь соціального захисту були передані до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи, що з 01.07.2025 функції щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги були передані до територіальних органів Пенсійного фонду України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо здійснення утримання із державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надміру виплачених коштів, а також у нарахуванні ОСОБА_1 переплати зазначеної допомоги за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 на загальну суму 53524,13 грн; визнання протиправним та скасування рішення заступника начальника Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 № 57425-1157768 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум допомоги.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 5299,00 грн суду було надано копію договору № 24/06/25 про надання правничої допомоги від 24.06.2025, протокол погодження вартості послуг, розрахунок витрат на правничу допомогу, акт виконаних робіт від 25.06.2025, ордер.
Так, відповідачі передбаченим статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України правом не скористалися, відповідне клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу суду не надали.
Таким, чином враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, розрахунку таких витрат, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5299,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (вул. Київська, 281,м. Прилуки, Чернігівська обл., Прилуцький р-н,17500, код ЄДРПОУ 03196222), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо здійснення утримання із державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надміру виплачених коштів, а також у нарахуванні ОСОБА_1 переплати зазначеної допомоги за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 на загальну суму 53524,13 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 №57425-1157768 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5299,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.09.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА