про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2025 року справа № 580/9880/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9880/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актакор» (вул. Б.Хмельницького 5А, м.Монастирище, Черкаська область, 19101, ЄДРПОУ 36778415) до Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Черкаській області (вул.Хрещатик 235, м.Черкаси, 18002, ЄДРПОУ ВП 44131663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України (вул.Бастіонна 6, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
02.09.2025 вх.№44251/25 позивач у позовній заяві просить:
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Черкаській області передати інформацію про фактичний залишок грошових коштів Державній податковій службі України згідно заяви та податкової декларації ТОВ «Актакор»;
- зобов'язати Державну податкову службу України включити до реєстру, на підставі якого центральний орган виконавчої влади, якийреаліхує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює переказ залишку коштів з ПДВ-рахунку на рахунок ТОВ «Актакор» НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк МФО 305299 (з інформацією:ТОВ «Актакор», ЄДРПОУ 36778415, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 367784123200, сума податку, що належить перерахуванню на рахунок у банку 210950 грн)
В обгрунтуванні позовної заяви вказано: станом на 01.09.2025 органами ДПС не прийнято жодних рішень, передбачених Податковим кодексом України на виконання заяв (позивач не вказу: дати і номери і не надає доказів направлення/вручення), що подані позивачем, проте не просить визнати протиправною бездіяльність якого саме відповідача згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України, починаючи з якої дати відповідно до якої заяви.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права кожним обраним відповідачем та усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України не формує чітко і зрозуміло вимоги до суб'єктів владних повноважень і зазначає неправильну назву контролюючого органу як відповідача до якого сформована вимога.
Згідно зі ст.3 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не повідомляє про електронний кабінет юридичної особи - позивача, яка з 20 лютого 2024 року зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС та вказати у позовній заяві відповідні відомості.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлений позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028х0.8=2422.4х2 до різних відповідачів).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
У позовній заяві позивач визначає різних відповідачів, визначає третю особу, проте не надає обгрунтованого клопотання.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.
Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Позивач не обгрунтував зміст і характер якого саме порушеного права кожним відповідачем та усупереч вимог ДСТУ, ст.94 КАС України, ч.1 ст.161 КАС України не надав опис із зазначенням кількості аркушів кожного додатка. Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ТОВ «Актакор» залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; повідомлення да і номерів заяв/заяви до якого із відповідачів з наданням їх коій з доказами направлення/вручення; розрахунку сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів та доказ сплати судового збору; оформлення додатків з дотриманням ДСТУ та надання опису із кількістю аркушів кожного додатка; відомостей про електронний кабінет учасників справи на виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; оформлення адміністративного позову до належного відповідача/співвідповідача з урахуванням вимог ст.5 КАС України під час обрання способу захисту порушеного права та/або інтересу юридичної особи; обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
Платiжнi реквiзити для доплати судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/), інформацію щодо адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачу.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА