Справа № 560/11383/25
іменем України
03 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА , Міністерство культури та стратегічних комунікацій України до Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зволікає з утворенням спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини. Зазначає, що на відповідача покладений обов'язок щодо створення уповноваженого органу охорони культурної спадщини за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА та Міністерство культури та стратегічних комунікацій України та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Дану ухвалу в електронному вигляді доставлено в електронні кабінети підсистеми «Електронний суд» відповідача та третіх осіб 04.07.2025.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшло пояснення по суті спору у справі з підтриманням позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані Законом України № 1805-III від 08.06.2000 "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III).
За приписами статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, серед інших, належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Частиною третьою статті 3 Закону № 1805-III визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини (частина третя статті 6 Закону № 1805-III).
Відтак, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені визначені законом функції щодо збереження пам'яток місцевого значення, а відсутність такого органу створює загрозу їх пошкодження чи знищення, а також уникнення фінансової відповідальності особами, якими допущені порушення вимог Закону № 1805-III.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону № 280/97-ВР). Відповідно до підпункту 5 пункту "б" частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників. Підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання. Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 3 Закону № 1805-III виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підконтрольний відповідним органам виконавчої влади. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Білогірської селищної ради із листами від 10.02.2025 та 23.04.2025, у яких, окрім іншого, просив повідомити про наявність/створення у складі виконавчих органів селищної ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Листом від 20.05.2025 Білогірська селищна рада повідомила, що рішенням виконкому Білогірської селищної ради №21 від 07.02.2025 затверджено Положення про відділ освіти, культури туризму, молоді та спорту, яким передбачено повноваження та основні завдання в його діяльності, в тому числі реалізацію політики в галузі охорони та збереження об'єктів культурної спадщини.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на звернення Шепетівської окружної прокуратури листом від 05.06.2025 № 06/13/5557-25 повідомило, що звернення Білогірської селищної ради щодо погодження утворення органу охорони культурної спадщини не надходило.
З огляду на це, прокурор вважає, що відповідач допускає протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу не створює спеціально уповноважений орган з питань охорони культурної спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що Білогірською селищною радою не утворений спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Ця обставина також не спростовується відповідачем.
У той же час, неутворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання прийнятих або виданих не уповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов незаконними, а відтак послабити державні механізми захисту об'єктів культурної спадщини.
На думку суду, нестворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Білогірської селищної ради слід вважати порушенням вимог Закону № 1805-III, яке призводить до неналежного виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини на території Білогірської селищної ради.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Білогірською селищною радою Шепетівського району Хмельницької області не виконано передбачений частиною 3 статті 3 Закону №1805-ІІІ обов'язок щодо створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, щодо неутворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Зобов'язати Білогірську селищну раду Шепетівського району Хмельницької області утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30405 , код ЄДРПОУ - 02911102)
Відповідач:Білогірська селищна рада Шепетівського району Хмельницької області (вул. Шевченка, 44, с-ще Білогір'я, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30200 , код ЄДРПОУ - 04403143)
Головуючий суддя П.І. Салюк