Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 вересня 2025 року № 520/10783/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 р. № 204240008019 в частині призначення ОСОБА_2 пенсії за віком з 02.01.2025 р.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня досягнення нею пенсійного віку, а саме, з 31.08.2023 року,
-стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , 08.09.2023 р. звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала відповідні документи.
Рішенням ГУ ПФУ В Полтавській області від 15.09.2023 р. № 204250008019 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутність підтвердженог страхового стажу, оскільки у її трудовій книжці серії НОМЕР_2 зазначено прізвище « ОСОБА_3 » російською мовою, що не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » російською мовою.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2024 р. (справа № 646/6430/23) було встановлено факт належності трудової книжки серії НОМЕР_2 , що заповнена 05.09.1979 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане рішення набрало законної сили 12.11.2024 р.
07.01.2025 р. позивачка знову звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала відповідні документи.
Представником пенсійного фонду в усній формі позивачці було роз'яснено, що пенсію їй буде призначено з моменту повторного звернення, а не з 31.08.2023 р., оскільки нею було пропущено трьохмісячний строк для повторного звернення, встановлений ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 15.01.2025 р. № 204240008019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 02.01.2025 р., тобто з моменту повторного звернення.
Позивачка не погоджується з даним рішенням та вважає, що пенсію їй має бути призначено з моменту першого звернення, оскільки вона фактично звернулася за її призначенням 08.09.2023 р., але через незалежні від неї обставини була змушена звертатися до суду та встановлювати юридичний факт належності їй трудової книжки, оскільки пенсійний орган мав сумніви щодо належності заявникові цього документа, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частина друга статті 24 Закону № 1058 вказує, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя статті 24 Закону №1058).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
За приписами п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1.2 Інструкції № 58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають. Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Разом з тим, право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою Інструкції про порядок ведення трудових книжок та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Натомість, згідно із ч. З ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Тобто, пенсійний орган, у випадку виявлення помилок, або неточностей у заповненні трудової книжки, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , 08.09.2023 р. звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала відповідні документи.
Рішенням ГУ ПФУ В Полтавській області від 15.09.2023 р. № 204250008019 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутність підтвердженог страхового стажу, оскільки у її трудовій книжці серії НОМЕР_2 зазначено прізвище « ОСОБА_3 » російською мовою, що не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » російською мовою.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2024 р. (справа № 646/6430/23) було встановлено факт належності трудової книжки серії НОМЕР_2 , що заповнена 05.09.1979 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане рішення набрало законної сили 12.11.2024 р.
07.01.2025 р. позивачка знову звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала відповідні документи.
Представником пенсійного фонду в усній формі позивачці було роз'яснено, що пенсію їй буде призначено з моменту повторного звернення, а не з 31.08.2023 р., оскільки нею було пропущено трьохмісячний строк для повторного звернення, встановлений ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 15.01.2025 р. № 204240008019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 02.01.2025 р., тобто з моменту повторного звернення.
Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі № 677/831/17 звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.
Суд зазначає, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку в архівній довідці чи відомості про нарахування заробітної плати, як зазначення імені та по-батькові скорочено, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 16.04.2020 у справі №159/4315/16-а .
Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви; у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У постанові від 18.04.2019 року по справі №172/730/17 Верховний суд зробив висновок, що право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від оскарження ним дій та рішень пенсійного органу в судовому порядку і підлягає поновлення з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.
У постанові від 24 грудня 2019 по справі №209/2050/17 Верховний Суд зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.
Оскільки станом на момент первинного звернення з заявою про призначення пенсії у позивачки був наявний необхідний страховий стаж для призначення цієї пенсії, у територіального органу Пенсійного фонду України були підстави для врахування вищевказаного періоду і призначення пенсії.
Право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає.
Отже, право позивачки на отримання належних їй пенсійних виплат у даному випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час її звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з 31.08.2023 року, тобто, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом: скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 15.01.2025 року № 20420008019 та беручи до уваги, що судом скасовано рішення відповідача, шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком з 31.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022,м.Харків, м-н.Свободи, 5, 3 під., 2 пов.), код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 р. № 204240008019 в частині призначення ОСОБА_2 пенсії за віком з 02.01.2025 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 31.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022,м.Харків, м-н.Свободи, 5, 3 під., 2 пов.), код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев'ятьсот шістдесят вісім) грн.96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.