справа №640/12268/21
03 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» (далі - відповідач, ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ»), в якому просить застосувати захід реагування до ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» у вигляді повного зупинення роботи об'єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 53-Б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами Миколаївського РС ГУ ДСНС України в період з 24.03.2021 по 30.03.2021 здійснено позаплановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ». За результатами перевірки складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30.03.2021 №64. У акті №64 зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2024 та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. У зв'язку з виникненням умов, які можуть спричинити шкоду життю і здоров'ю працюючих, є передбачені Законом підстави для застосування до відповідача заходів реагування. Просить позов задовольнити.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у письмових пояснення по справі, зміст яких полягає тому, що передумовою для звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу життю та здоров'ю людей. Вважає, що позивачем не обґрунтовано і не надано належних і допустимих доказів того, що виявлені на АЗК відповідача порушення вимог законодавства у сфері техногенної безпеки створюють безпосередню і реальну загрозу життю та здоров'ю людей і що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного припинення експлуатації АЗК відповідача. Звертає увагу, що до позовної заяви не додано докази вчинення зазначених в акті порушень. Вказує, що позивач обґрунтовуючи вимогу про зупинення експлуатації АЗК відповідача, обмежився непідтвердженим належними і допустимими доказами, твердженнями, зафіксованими в акті №64. Зазначає про відсутність на даний час порушень, які загрожують життю і здоров'ю людей і є достатньою підставою для зупинення роботи АЗК. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач 25.05.2021 подав відзив на позовну заяву.
Позивачем 14.06.2021 подано відповідь на відзив.
Позивачем 18.08.2022 подано пояснення по суті справи.
Позивачем 24.08.2022 подано пояснення по суті справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 справу передано для розгляду судді Хомі О.П.
Ухвалою від 04.02.2025 прийнято справу до провадження.
Позивач 07.02.2025 (вх. №2230ел) подав додаткові пояснення по суті справи.
Від Київського окружного адміністративного суду 12.02.2025 (вх. №11397) надійшов супровідний лист з клопотанням від ГУ ДСНС у Миколаївській області від 07.11.2023.
Відповідачем 11.04.2205 (вх. №30862) подано клопотання про підтвердження актуальності позовних вимог у справі №640/12268/21.
Відповідачем 15.04.2025 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №31570) та додаткові пояснення по справі(вх. №31598).
Позивачем 17.04.2025 (вх. 6627ел) подано заперечення на додаткові пояснення по справі.
Відповідачем 18.04.2025 (вх. №33097) подано клопотання про долучення доказів.
Позивачем 09.05.2025 (вх. №8215ел) подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідачем 15.05.2025 (вх. №40468) подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.
Позивачем 16.05.2025 (вх. №8820ел) подано заперечення на пояснення відповідача.
Ухвалою від 22.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області видано наказ від 15.03.2021 №151 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідних категорій об'єктів».
На підставі наказу ГУ ДСНС у Миколаївській області від 15.03.2021 №151 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 24.03.2021 №54 посадовими особами Миколаївського РС ГУ ДСНС України у Миколаївській області у період з 24.03.2021 по 30.03.2021 здійснено позаплановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», що розташоване за адресою: вул. Одеське Шосе, буд. 53-Б. м. Миколаїв, Миколаївська область.
За результатами перевірки складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30.03.2021 №64, яким встановлено 10 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) допускається зменшення розмірів шляхів евакуації, зокрема при відкритті дверей зі службового приміщення, не забезпечено відстань від стіни шириною не менше половини дверного полотна (порушено пп. 2.23, 2.37 глави 2 розділу III ППБУ, п. 7.3.7 ДБН В. 1.1-7, відповідно до яких за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів (крім поверхів житлових будинків), ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено на половину ширини найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору);
???2) допускається зменшення розмірів шляхів евакуації, зокрема встановлення у напрямку до виходу з приміщення на вул. Одеське Шосе торгівельного обладнання (холодильник), що зменшує прохід до 0,54 м (повинно становити не менше 1 м) (порушено пп. 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7 відповідно до яких висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не менше ніж 2,0 м, а їх ширина - 1,0 м);
???3) у приміщеннях зберігання (склад категорії «В», складське приміщення за кабінетом директора з наявністю горючих матеріалів) влаштовані електричні розетки, вимикачі та лампи освітлення зі ступенем захисту нижче ніж IP44 (порушено п. 1.2 розділу IV відповідно до якого електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів);
???4) системи автоматичного порошкового пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу та керування евакуації, встановлені на об?єкті, експлуатуються несправними, зокрема не введені в експлуатацію із підписанням акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту (порушено п. 2.2 розділу III, п. 1.4 розділу V ППБУ, пп. 4.2, 4.2.1, 5.4, додаток А ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких системи автоматичного порошкового пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу та керування евакуації, встановлені на об'єкті, повинні бути введені в експлуатацію із підписанням акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту);
5) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об?єкта, зокрема не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) приміщення з кухонним обладнанням (порушено п. 1.2 глави 1 розділу V ПІБУ , п. 12.6 табл. А.1 ДБН В.2.5-56:2014 відповідно до яких об?єкт повинен бути обладнаний автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття);
6) монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: допускається розміщення пожежних сповіщувачів на відстані менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильники) у приміщенні залу обслуговування (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ, п.7.2.17 ДБН В.2.5-56:2014, п. А. 6.5.1, ДСТУ-H CEN/TS 54-14:2009, п. 4.2.1, 5.1.1 ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких пожежні сповіщувачі повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильників));
7) система порошкового пожежогасіння, встановлена у залі обслуговування експлуатується несправною і не забезпечено підтримання її експлуатаційної придатності, зокрема не виконується план-графік робіт із документацією всіх робіт у журналі, не проведено щорічне обстеження якості порошку тощо (порушено п. 2.2 розділу ІІІ, п. 1.4 розділу V ППБУ, п. 5.4 ДСТУ 9047:2020, пп. 14.3.3, 14.3.4, 14.4 ДСТУ 7052:2009 відповідно до яких система порошкового пожежогасіння, повинна експлуатуватись справною і забезпечувати підтримання її експлуатаційної придатності, зокрема виконувати план-графік робіт із документацією всіх робіт у журналі, зокрема проведення щорічного обстеження якості порошку);
8) монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: допускається розміщення пожежних сповіщувачів на відстані менше ніж 0,5 м від горючих матеріалів на стелажах у складських приміщеннях (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ , п. 7.2.17 ДБН В.2.5-56:2014, п. А. 6.5.1 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009, п. 4.2.1, 5.1.1 ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких пожежні сповіщувачі повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильників);
9) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об?єкта, зокрема об'єкт не забезпечено протипожежним водопостачанням не менше ніж від двох пожежних гідрантів на водогінній мережі, яка забезпечує розрахункову витрату води на пожежогасіння або пожежної водойми об'ємом не менше ніж 200 м3 (порушено п. 22 розділ ІІ ППБУ, п. 6.2.1, 6.2.3, 12.16 ДБН В.2.5-74:2013, п. 1 глави 11 розділу IV НАПБ В.01.058-2008/112, пп. 11.1.4, 11.1.5, 11.1.6, 11.1.8 ДБН В.2.2-12 відповідно до яких для багатопаливних АЗС загальна місткість зазначених водойм, пожежних резервуарів повинна становити не менше 200 м3);
10) БП АЗС не забезпечена жорсткою буксировочною штангою довжиною не менше ніж 3 метра (порушено п. 11 розділу У НАПЬ В.01.058-2008/112 відповідно до якого АЗС оснащується жорсткою буксировочною штангою довжиною не менше ніж 3 метра).
На думку позивача, перелічені в акті порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, тому слід застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення роботи підприємства.
Акт №64 30.03.2021 направлено рекомендованим листом №00100730005548 на юридичну адресу ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ».
Станом на час розгляду справи, ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» до ГУ ДСНС у Миколаївській області із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих актом № 64 не зверталось і такий органом державного нагляду не проводився.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно із частиною 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Тобто, за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі - КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Частиною 1 статті 65 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно із частиною 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 1 статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Сукупність наведених норм КЦЗ України свідчить, що Управління ДСНС наділено правом звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що законодавцем допускається можливість тимчасового зупинення експлуатації будівель суб'єкта господарювання незалежно від того, чи беруть вони участь у виробничому циклі.
Відповідно до частини 1 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг у відповідності до частини 2 статті 70 КЦЗ України здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Суд встановив, що відповідно до акту від 30.03.2021 №64 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено 10 порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а саме:
1) допускається зменшення розмірів шляхів евакуації, зокрема при відкритті дверей зі службового приміщення, не забезпечено відстань від стіни шириною не менше половини дверного полотна (порушено пп. 2.23, 2.37 глави 2 розділу III ППБУ, п. 7.3.7 ДБН В. 1.1-7, відповідно до яких за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів (крім поверхів житлових будинків), ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено на половину ширини найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору);
???2) допускається зменшення розмірів шляхів евакуації, зокрема встановлення у напрямку до виходу з приміщення на вул. Одеське Шосе торгівельного обладнання (холодильник), що зменшує прохід до 0,54 м (повинно становити не менше 1 м) (порушено пп. 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7 відповідно до яких висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не менше ніж 2,0 м, а їх ширина - 1,0 м);
???3) у приміщеннях зберігання (склад категорії «В», складське приміщення за кабінетом директора з наявністю горючих матеріалів) влаштовані електричні розетки, вимикачі та лампи освітлення зі ступенем захисту нижче ніж IP44 (порушено п. 1.2 розділу IV відповідно до якого електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів);
???4) системи автоматичного порошкового пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу та керування евакуації, встановлені на об?єкті, експлуатуються несправними, зокрема не введені в експлуатацію із підписанням акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту (порушено п. 2.2 розділу III, п. 1.4 розділу V ППБУ, пп. 4.2, 4.2.1, 5.4, додаток А ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких системи автоматичного порошкового пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу та керування евакуації, встановлені на об'єкті, повинні бути введені в експлуатацію із підписанням акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту);
5) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) приміщення з кухонним обладнанням (порушено п. 1.2 глави 1 розділу V ПІБУ , п. 12.6 табл. А.1 ДБН В.2.5-56:2014 відповідно до яких об'єкт повинен бути обладнаний автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття);
6) монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: допускається розміщення пожежних сповіщувачів на відстані менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильники) у приміщенні залу обслуговування (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ, п.7.2.17 ДБН В.2.5-56:2014, п. А. 6.5.1, ДСТУ-H CEN/TS 54-14:2009, п. 4.2.1, 5.1.1 ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких пожежні сповіщувачі повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильників));
7) система порошкового пожежогасіння, встановлена у залі обслуговування експлуатується несправною і не забезпечено підтримання її експлуатаційної придатності, зокрема не виконується план-графік робіт із документацією всіх робіт у журналі, не проведено щорічне обстеження якості порошку тощо (порушено п. 2.2 розділу ІІІ, п. 1.4 розділу V ППБУ, п. 5.4 ДСТУ 9047:2020, пп. 14.3.3, 14.3.4, 14.4 ДСТУ 7052:2009 відповідно до яких система порошкового пожежогасіння, повинна експлуатуватись справною і забезпечувати підтримання її експлуатаційної придатності, зокрема виконувати план-графік робіт із документацією всіх робіт у журналі, зокрема проведення щорічного обстеження якості порошку);
8) монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: допускається розміщення пожежних сповіщувачів на відстані менше ніж 0,5 м від горючих матеріалів на стелажах у складських приміщеннях (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ , п. 7.2.17 ДБН В.2.5-56:2014, п. А. 6.5.1 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009, п. 4.2.1, 5.1.1 ДСТУ 9047:2020 відповідно до яких пожежні сповіщувачі повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,5 м від електричного обладнання (світильників);
9) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об?єкта, зокрема об'єкт не забезпечено протипожежним водопостачанням не менше ніж від двох пожежних гідрантів на водогінній мережі, яка забезпечує розрахункову витрату води на пожежогасіння або пожежної водойми об'ємом не менше ніж 200 м3 (порушено п. 22 розділ ІІ ППБУ, п. 6.2.1, 6.2.3, 12.16 ДБН В.2.5-74:2013, п. 1 глави 11 розділу IV НАПБ В.01.058-2008/112, пп. 11.1.4, 11.1.5, 11.1.6, 11.1.8 ДБН В.2.2-12 відповідно до яких для багатопаливних АЗС загальна місткість зазначених водойм, пожежних резервуарів повинна становити не менше 200 м3);
10) БП АЗС не забезпечена жорсткою буксировочною штангою довжиною не менше ніж 3 метра (порушено п. 11 розділу У НАПЬ В.01.058-2008/112 відповідно до якого АЗС оснащується жорсткою буксировочною штангою довжиною не менше ніж 3 метра).
Відповідно до приписів Закону № 877-V належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Верховним Судом у постановах від 24.10.2023 у справі № 160/3791/22 та від 26.10.2023 року у справі № 140/12199/21 у справах з аналогічними правовідносинами зроблено такі висновки:
- «Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення».
- «Правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.»
- «Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки. Колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Заводом виявлених порушень. Також Верховний Суд зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства».
Суд зазначає, що виявлені ГУ ДСНС у Миколаївській області порушення ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» безумовно становлять загрозу для безпеки життя і здоров'я людей, а об'єкт відповідача відноситься до об'єктів з високим ступенем прийнятого ризика, тобто забезпечення на даному об'єкті безпеки, у тому числі пожежної, є першочерговим завданням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Саме такий правовий висновок Верховний Суд сформував у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.
Відповідач не звертався до ГУ ДСНС у Миколаївській області із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих актом №64.
Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не підтверджено факт усунення порушень в повному обсязі, виявлених в акті № 64 від 30.03.2021, натомість позиція останнього здебільшого стосувалась наданню правової оцінки виявленим порушенням, незважаючи на те, що дискреційними повноваженнями щодо встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки наділено саме ГУ ДСНС.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем в адміністративному або судовому порядку дії або ж рішення позивача не оскаржувались.
Щодо аргументів ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» про укладення 05.10.2021 договору оренди №69-РП/21 з ТзОВ «МИГРОЛ».
Відповідно до п. 1.2. цього договору, Об'єкт оренди являє собою автозаправний комплекс або їх частини зазначаються у відповідних Додатках (додаткових угодах до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору), складений за формою, викладеною в Додатку №1 до Договору.
Хронологічний аналіз дати проведення позивачем перевірки та дати договору оренди свідчить про укладення такого договору після проведення позапланового заходу державного нагляду АЗК за адресою: вул. Одеське Шосе, буд. 53-Б. м. Миколаїв, Миколаївська область, передавши цей АЗК у користування ТзОВ «МИГРОЛ».
Тому відповідач вважає відсутність станом на час розгляду справи правового зв'язку між ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» з об'єктом позапланової перевірки, що унеможливлює задоволення позовних вимог та реалізацію заходів реагування.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
Згідно до частини 12 статті 55 КЦЗ України у договорі про передачу в найм (оренду) об'єкта нерухомого майна повинні визначатися права та обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті найму (оренди).
Суд звертає увагу, що розділом 7 «Права та обов'язки орендаря» договору оренди №69-РМ/21 від 05.10.2021 не визначено обов'язку ТзОВ «МИГРОЛ» (Орендаря) щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті найму (оренди), що передбачено частиною 12 статті 55 КЦЗ України.
У відповідності до положень частини 3 статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, а саме на ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», оскільки договором оренди не передбачено іншого.
Окрім того, суд зазначає, що укладених цивільно-правового договору оренди відповідача з іншим суб'єктом господарювання жодним чином не спростовує наявність загрози для безпеки життя і здоров'я людей у випадку наявності порушень законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки та не виключає відповідальність суб'єкта господарювання усунути наявні порушення.
Згідно частини 11 статті 55 КЦЗ України власники земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачі (орендарі) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, керівники суб'єктів господарювання та їх працівники (робітники), що порушують (не виконують) встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, несуть відповідальність відповідно до закону.
Доказів повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не надано.
За таких обставин суд виснує, що заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.10.2023 у справі №140/12199/21.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів на спростування вказаних позивачем обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 53-Б.
Тому до відповідача слід застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень ТзОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» за вище вказаною адресою до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. .
При цьому, суд зауважує, що застосування заходу реагування не є юридичною відповідальністю, а необхідним оперативним та превентивним заходом, мета якого усунути існування загрози життю та здоров'ю людей.
Відповідач не позбавлений права відновити експлуатацію відповідних будівель після повідомлення позивача як органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, про усунення ним усіх встановлених порушень.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Матеріали справи не містять наявності таких судових витрат, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо їх відшкодування.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2-а Екіпажна, буд. 1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 38524996) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» (вул. Солом'янська, буд. 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 24812228) про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» (вул. Солом'янська , буд. 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 24812228) заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 53-Б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома