про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2025 рокусправа № 380/17866/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій позивач просить:
-Визнати протиправним та скасувати наказ від 05.08.2025 №3413 начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника Золочівського РВП ГКНП» та наказ від 12.08.2025 №560 о/с начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад»;
-поновити ОСОБА_2 з 13.08.2025 на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ;
-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній розмір його грошового забезпечення за період з 13.08.2025 по дату фактичного поновлення на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Золочівського РВП ГУНП у Львівській області з розрахунку середньоденного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч цим вимогам у матеріалах справи відсутні копії позовної заяви та доданих до неї документів для усіх учасників справи.
Фізичні особи при зверненні до суду повинні позовну заяву з додатками у примірниках для суду та для інших учасників справи.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя зазначає, що п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Як слідує з тексту позовної заяви, позивач просить скасувати наказ в/ч НОМЕР_1 №52 від 25 вересня 2022р. про результати службового розслідування.
Разом з тим, в позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на правові норми, що можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Позивачем не наведено жодної норми законодавства, опираючись на яку позивач вбачає наявність підстав для скасування наказу, на які посилається як на підставу своїх вимог.
У позовній заяві позивач заявляє клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження наказів ГУНП у Львівській області від 05.08.2025 року № 3413 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та від 15.08.2025 №560 о/с.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду в частині зазначеної позовної вимоги, позивач покликається на те, що відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Упродовж з 18.08.2025 по 25.08.2025 позивач перебував у відпустці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується довідкою лікуючого лікаря . Отже, строк звернення до суду в частині оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 05.08.2025 року № 3413 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та від 15.08.2025 №560 о/с зі служби пропущений з поважних причин, тому його належить поновити. Просить поновити такий строк.
Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд відзначає, що відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України прямо визначає, що строк звернення до адміністративного суду може бути встановлений й іншим законом, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі підчас дії воєнного стану, який набрав чинності 01 травня 2022 року, доповнено Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). Надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.
Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану.
Так, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Тобто, такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.
Таким чином, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.
Позивач в позовній заяві оскаржує спірні накази від 05.08.2025 року № 3413 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та від 15.08.2025 №560 о/с, проте з позовною заявою звернувся 02.09.2025 року.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачка відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язана додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Однак будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно, а не суб'єктивно, перешкодили позивачці своєчасно звернутися до суду, позовна заява та клопотання не містить і документами, доданими до позовної заяви, не підтверджено.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд.
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст., 160, 161, 169,171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України
позовну заяву залишити без руху.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяГрень Наталія Михайлівна