справа№ 380/5042/25
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
03 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 380/20862/24 довідці від 06.02.2025 № 1159/12/2171, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1%,, премії до 10%, а також неправильного обчислення надбавки за вислугу років і надбавки за службу в умовах режимних обмежень;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії- 140% від посадового окладу, надбавки за вислугу років і надбавки за службу в умовах режимних виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 06.02.2025 № 1159/12/2171 станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/20862/24, розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 140% до 10%.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/20862/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії - 140% посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Рішення суду набрало законної сили 02.06.2025.
Як встановлено із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 11 червня 2025 року.
22.08.2025 позивач звернулась до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Заява мотивована тим, що при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/5042/25, відповідач підготував та надав до ГУ ПФ України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 26.06.2025 №1159/12/11593 із неправильним розрахунком додаткових видів грошового забезпечення при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, що призвело до занижених розмірів складових грошового забезпечення.
Відповідач заяв чи клопотань щодо поданої заяви позивача до суду не подав.
Про розгляді заяви позивача про виконання рішення суду суд виходить із такого.
Конституція України гарантує обов'язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-3 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 30.04.2025 у справі №380/5042/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням наступних складових грошового забезпечення:
-посадовий оклад у розмірі 14 170 грн;
-оклад за військовим (спеціальним) званням полковник у розмірі 2250 грн;
-надбавка за вислугу років (50%) у розмірі 5390 грн;
-надбавка за особливості проходження служби (65%) у розмірі 10 510,50 грн;
-надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) в розмірі 1395 грн;
-премія (140%) у розмірі 13 020 грн.
Загальний розмір грошового забезпечення становить 46 735,50 грн.
При цьому зі змісту вказаної довідки, вбачається, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу та окладу за військовим званням, та всі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі 50% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за класну кваліфікацію та премія в розмірі 165% посадового окладу обраховані не з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленим на 1 січня 2023 року, як визначено рішенням суду від 20.07.2023 у справі №380/13077/23.
Враховуючи викладене, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ, викладена, зокрема у постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 806/1472/16, від 01 червня 2022 року у справі № 814/659/18, від 24 січня 2024 року у справі № 200/613/23, від 28 березня 2024 року у справі № 160/3235/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 380/859/23
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011- XII (далі - Закон № 2011- XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок № 260), яким згідно з пунктом 1 розділу I, визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ХVІ Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Суд також зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/20862/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Водночас, рішенням суду від 30.04.2025 у справі №380/5042/25 було зобов'язано відповідача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/20862/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії - 140% посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи питання відсоткового розміру додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23 також вказала, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на відповідний рік у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію
Таким чином, з указаних положень вбачається, що у довідках, складених на виконання судових рішень у справах №380/20862/24 та №380/5042/25 розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії повинні розраховуватися з базової величини - посадового окладу, розмір якого, зокрема у спірних правовідносинах, визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року.
Наведений висновок узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №380/9974/23.
Беручи до уваги викладене, суд констатує факт невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/5042/25.
З огляду на це, суд вважає доцільним встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання такого рішення.
У зв'язку із перебуванням головуючої по справі судді у щорічній відпустці з 18.08.2025 по 02.09.2025 ухвала постановляється у перший робочий день з моменту виходу судді із відпустки.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд
клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 30.04.2025 у справі №380/5042/25 - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/5042/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Чаплик І.Д.