20 серпня 2025 рокусправа № 380/7067/25
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Луціва О.М.,
представників відповідача Барана П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 238 Б, код ЄДРПОУ 39437763) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100070/1 від 19.02.2025 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.02.2025 №UA209230/2025/000464, прийняті Львівською митницею.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом митний орган в якості джерела інформації щодо митної вартості, раніше визнаної митним органом, використав митну декларацію, яка була оформлена вже після пред'явлення імпортованого позивачем товару до митного оформлення. Позивач також зазначає, що сам по собі факт пов'язаності між собою продавця і покупця не може бути підставою для розгляду вартості товару як неприйнятної. Митний орган повинен обґрунтувати наявність випливу пов'язаності сторін на визначення митної вартості товару. В протилежному випадку вважається, що пов'язаність сторін контракту не виплинула на ціну оцінюваних товарів. З огляду на вказане вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою від 15.04.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 05.05.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 08.05.2025 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «МКС МЕТАЛ» є суб'єктом господарювання, який провадить підприємницьку діяльність на товарному ринку України з 2014 року. Основним видом економічної діяльності нашого підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.
Між ТОВ «МКС МЕТАЛ» (покупець) та NIKA ROSTER MEDIA SE (Республіка Чехія) (продавець) 10.02.23 укладено Контракт № 10/02/23 (далі - контракт) на продаж товару.
Згідно з додатковою угодою №31.12.2024 до Контракту №10/02/23 від 10.02.2023 сторонами продовжено термін контракту до 31.12.2025.
Відповідно до п.2.1 та п.2.2 Контракту валютою цього контракту є долар США. Ціна товару визначається в євро або в доларах США. Офіційний курс НБУ на дату виставлення рахунку є курсом перерахунку однієї валюти в іншу.
Згідно з п.4.1 Контакту продавець поставляє товар відповідно до умов вказаних в інвойсах за адресою, яку Покупець дає Продавцю або в іншому місці, додатково узгодженому Сторонами Угоди згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс-2010».
На виконання умов контракту Продавець 12.02.2025 відвантажив на адресу Покупця товари в асортименті та кількості на загальну суму 11647,70 Євро відповідно до рахунку-фактури № 93028685 від 12.02.2025.
В рахунку-фактурі №№ 93028685 від 12.02.2025 сторони узгодили загальну суму рахунку - 11647,70 Євро, що за курсом обміну становить 292066,08 Чеських крон. Термін оплати до 15.03.2025. Умови поставки - FCA, Лінц, Австрія.
З метою митного оформлення товарів декларант позивача 17.02.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію 25UA209230014386U5, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товари з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією 25UA209230014386U5, в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 12.02.2025 № 49/67081; рахунок фактуру (інвойс) від 12.02.2025 № 93028685; автотранспортну накладну №9113493; рахунок на оплату від 12.02.2025 № 342; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.02.2025; договір про перевезення №10233М від 27.03.2025.
Також у митниці були наявні наступні документи, зокрема: контракт від 10.02.2023 № 10/02/23, доповнення до контракту від 16.10.2023 №16.10.2 та від 31.12.2024 №31.12.2024, акт про проведення огляду від 17.02.2025.
Митну вартість визначено позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору відповідно до ст. 58 МК України.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митного органу декларантом надано посередницьку накладну.
За результатами розгляду ЕМД 25UA209230014386U5 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100070/1 від 19.02.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/000464.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2025/100070/1 від 19.02.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу опрацювання документів, наданих для України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:
Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТОВ "МКС МЕТАЛ" від Nika Roster Media SE - відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, одним із засновників фірми ТОВ "МКС МЕТАЛ" є ОСОБА_1 . Він також є представником фірми - Nika Roster Media SE, Чеська республіка (Продавець), в особі Шуптара Ігора. Встановлено, що вартість даного товару за непрямим контактом між не взаємопов'язаними особами подібного товару становить на рівні 0,98 дол. США за кг.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.
Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю.
У зв'язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.
В гр.,31 даної МД зазначено, що товар 2-го сорту, документи, які підтверджують якісні характеристики відсутні. Відповідно до п.4.4 зовнішньоекономічного контракту від 10.02.2023 № 10/02/23 одним з документів, яким супроводжується товар є оригінал сертифікату якості. Положенням п.5.1. Продавець гарантує, що якість товарів повністю відповідає стандартам країни походження, і цей факт підтверджується сертифікатом якості, виданим виробником, а також, що якість товарів відповідає вимогам і стандартам країни Продавця.5.2. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем якщо він відповідає: кількості зазначеній в транспортних накладних; сертифікату якості заводу виробника, виданого уповноваженим органом з сертифікації. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.
Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно з графою 44 ЕМД.
Відповідно до п. 11.1 договору, такий є дійсним до 31.12.2024. Жодних документів на пролонгацію договору не подано;
- у гр. 44 МД під номером 4103 (доповнення до зовнішньоекономічного договору) зазначені документи з буквою «m» № 16.10.2 та № 31.12.24, які не долучені до даної МД;
- слід відмітити, що в реквізитах договору відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії - Nika Roster Media SE.
Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим. Необхідність наявності такої уповноваженої особи підтверджується також і п. 12.1. Контракту, яким передбачено, що будь які поправки до Договору є обов'язковим, якщо вони були представлені в письмовій формі і підписані обома Сторонами або їх довіреними особами;
- відповідно до п. 6.1 контракту розрахунок за товар здійснюється на умовах передбачених у проформах-інвойсах або рахунках-фактурах за товар перерахунком на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата може бути внесена частинами. У фактурі № 93028685 від 12.02.2025 зазначено платіжний документ 93028685 від 15.03.25, який до митного оформлення не подано. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694Цивільного кодексу України ).
Відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, документами які підтверджують митну вартість є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- у CMR від 12.02.2025 9113493 не зазначено жодного документа що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співставити з даною партією товару;
- у графах 16 та 23 CMR зазначено що перевізником є P.E.Homba V.V, рахунок на про транспорт від 12.02.2025 №342 видано ТзОВ «Лтек Транс», Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Даний рахунок не містить відомостей про особу перевізника. Що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов'язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: (див. електронні повідомлення). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу, декларантом надано Посередницьку фактуру. Маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною. Разом з тим, документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товар слугувала МД 25UA400070000340U0 від 21.01.2025, вартість такого товару становить 0,98 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України відповідно до ст.49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).
Як визначено в ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) наявність розбіжностей у документах;
2) наявність ознак підробки документів;
3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Уповноважена особа позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору.
Судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію 25UA209230014386U5 від 17.02.2025.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно з переліком, який наведено у графі 44 митної декларації та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданою митною декларацією визначено позивачем за першим методом - за ціною договору.
Зі змісту електронної митної декларації 25UA209230014386U5 від 17.02.2025 суд встановив, що позивачем імпортовано такий товар: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки більше ніж 600мм; в рулонах, горячеоцинкований, 2-йсорт: - прокат плоский з вуглецевої, нелегованої сталі марки DX56D, оцинкований гарячим способом , у рулонах, з покриттям цинком 286/м2,,,,,». Код товару 7210490000. Вага брутто/нетто 21650 кг. Загальна сума за рахунком 11647,70 Євро. Ціна 1 кг товару становить 0,54 Євро.
Вантажовідправником у вказаній електронній митній декларації вказано Voestalpine Steel &Service Center Gmbh, Linz, Austria.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши метод визначення митної вартості 2а - за ціною ідентичних товарів. Підставою коригування митної вартості товару є встановлення митним органом факту продажу товарів між пов'язаними особами.
Так, в ході митного контролю відповідачем встановлено, що представником фірми - Nika Roster Media SE, Чеська республіка є Шуптар Ігор. Крім цього відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із засновників фірми ТОВ «МКС МЕТАЛ», є ОСОБА_1 . Тобто, сторони угоди є пов'язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ 1994 року.
Вказана обставина не заперечується позивачем. Однак позивач зазначає, що ця обставина не вплинула на митну вартість товару.
Частиною 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» варто розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Як випливає із змісту частин дванадцятої-п'ятнадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей МК України особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Стаття 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року визначає, що для цілей згаданої Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей згаданої Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.
Відповідно до пункту 2а статті 1 згаданої Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні досліджуватись обставини щодо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 згаданого Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 згаданого Кодексу.
В пункті 22 постанови від 12.03.2019 по справі № 826/1857/16 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «...позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.
Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України».
Суд встановив, що в якості джерела інформації для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач використав електронну митну декларацію 25UA400070000340U0 від 21.01.2025, де імпортованим товаром був, зокрема:
1. «Прокат плоский з інших легованих сталей, шириною понад 600мм; сталь гарячого цинкування в рулонах, DX54D ….». Код товару 7225920000. Вага брутто 19011 кг. Ціна товару 17109 Євро. Ціна 1 кг товару становить 0,90 Євро.
2. «Прокат плоский з нелегованої сталі, шириною понад 600мм; плакований, не гофрований, в рулонах, гарячого оцинкування сталь …..». Код товару 7210490000. Вага брутто/нетто цього товару 5030 кг. Ціна товару 4778,50 Євро. Ціна 1 кг товару становить 0,95 Євро.
Вантажовідправником у вказаній електронній митній декларації вказано Voestalpine Steel &Service Center Gmbh, Linz, Austria.
Таким чином суд встановив, що на момент митного оформлення імпортованого позивачем товару - «прокат плоский з вуглецевої нелегованої сталі, завширшки більше ніж 600мм; в рулонах, гарячого цинкування», код товару 7210490000, у митного органу була інформація про більшу вартість ідентичного товару, імпортованого за угодою між суб'єктами господарювання, які не є пов'язаними особами, яка становить 0,95 Євро за кілограм, що на 0,41 Євро за кілограм дорожче ціни, що задекларована позивачем.
Вказана обставина дає підстави суду дійти висновку про наявність у відповідача обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.
На вимогу митного органу позивач не надав доказів на спростування таких висновків.
Отже, в даному випадку позивач не зміг довести митному органу того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). При декларуванні товару позивачем всупереч вимогам ст.58 МК України не було надано митному органу документального підтвердження відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару.
Водночас, як встановлено судом, ціна імпортованого позивачем товару була нижчою від тієї, за якою ввозився ідентичний товар іншими імпортерами, що може свідчити про надання спеціальних цін позивачу, це суперечить статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Суд не бере до уваги доводи позивача про використання відповідачем в якості джерела визначення митної вартості товару митної декларації, яка була складена після ввезення позивачем спірного товару, оскільки митним органом використано митну декларацію від 21.01.2025, тоді як позивачем ввозився спірний товар 17.02.2025.
Крім цього суд зауважує, що різні умови поставки товару, а саме: FCA - імпортованого позивачем товару, та DAP - за умовами, вказаними у декларації, що була джерелом визначення митної вартості, а також різна вага партій товару у випадках, що порівнюються, суттєво не впливають на вартість 1 кг товару. Фактична відмінність в умовах поставки FCA та DAP полягає лише в тому, на кого покладено оплату за транспортно-експедиційні послуги. З долученої позивачем довідки від 12.02.2025 суд встановив, що вартість транспортно-експедиційних витрат, понесених позивачем за перевезення імпортованого товару, становить 81722,00 грн, що в перерахунку на одиницю ваги становить 3,77 грн (0,086 Євро за курсом на дату поставки) за 1 кілограм товару. При цьому, загальна вага ввезено товару за митною декларацією 25UA400070000340U0 від 21.01.2025 була 24040 кг, що не суттєво відрізняється від ваги імпортованого позивачем товару - 21650 кг.
Таким чином, різні умови поставки та різна вага товару в досліджуваних господарських операціях не спростовують доводів Львівської митниці щодо наявності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару.
Отже, розбіжності в поданих документах були встановлені відповідачем і такі свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
На вимогу митного органу додаткових документів декларантом не надіслано. Пояснень, які спростовують розбіжності про які зазначено вище декларантом митному органу також не надано.
Суд зазначає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Якщо декларант потребував додаткових роз'яснень будь-яких формулювань, що наведені у гр.33 рішення митного органу, він мав право додатково звернутися до митного органу за відповідним роз'ясненням. Даним правом декларант не скористався.
Суд також враховує, що ч.ч.1,2 ст.53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було застосовано метод 2а (статті 59 МК України), а саме за вартістю операцій з ідентичними товарами.
Як вже зазначалось вище джерелом інформації для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару слугувала МД 25UA400070000340U0 від 21.01.2025, вартість ідентичного товару за якою становить 0,95 євро за кг.
Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку про те, що рішення Львівської митниці Державної митної служби України № UA209000/2025/100070/1 від 19.02.2025 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA209230/2025/000464 прийняті відповідачем правомірно, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Поряд з цим суд вважає за необхідне відмітити, що інші зауваження митного органу щодо поданих декларантом до митного оформлення документів, зокрема відсутність сертифікату якості товару, доказів оплати за товар чи недоліки в оформленні перевізних документів не впливають на числові значення складових митної вартості товару та не є підставою для її коригування, а тому не враховуються судом.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 25.08.2025.
Суддя Р.І. Кузан