03 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5783/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Корнєєва Є.Л., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернулася до суду з позовом в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом від 25.06.2025р. № 18 провідмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за заявою від 25,06.2025р.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову ні військову службу та призовом під час мобілізації на особливий період.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування та приєднання до матеріалів справи Протоколу Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 № 18 від 25.06.2025.
Дослідивши доводи ОСОБА_1 щодо необхідності забезпечення доказів суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Статтею 116 КАС України визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.
При цьому умовою задоволення такого клопотання саме в порядку ст.ст.114-116 КАС України є обґрунтування необхідності забезпечення доказів виключно у разі, якщо є підстави припускати, що такі докази можуть бути втрачені або їх збирання чи подання згодом стане неможливим (ч.1 ст.114 КАС України).
В заяві про забезпечення доказів заявник не зазначає обставин, які б свідчили про те, що надання доказів, які зазначені ним в заяві, може стати згодом неможливим або ускладненим, що є умовою для застосування інституту забезпечення доказів.
Згідно п. 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, крім іншого, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 114 КАС України, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим .
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, окрім іншого, зазначаються:
- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів є не тільки способом здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 року по справі №9901/385/19.
Подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на обґрунтування необхідності забезпечення доказів, так як заявником не зазначено ризики чи загрози того, а у суду відсутні підстави припускати, що докази про забезпечення яких просить заявник, можуть бути утрачені.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що, зазначена заява про забезпечення доказів, шляхом їх витребування, не відповідає критеріям, визначених ст. 114, та вимогам визначеним ст. 116 КАС України.
Частиною 3 ст.116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст.169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 114-117,169, 248 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення доказів - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК