02 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/296/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
зустрічний позов:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Гурівської сільської територіальної громади податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 155772,61 грн.
ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 08.06.2023 р. №181955-2408-1128 та №181954-2408-1128 (далі - ППР).
Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року об'єднано позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та призначено підготовче засідання на 01 травня 2024 року.
Рішенням суду від 05.09.2025 року зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держаної податкової служби у Кіровоградській області задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 08 червня 2023 року №181954-2408-1128, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 визначене податкове зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 81643,58 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 08 червня 2023 року №181955-2408-1128, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 визначене податкове зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 74129,03 грн. В задоволенні позовних вимог Головного управління Держаної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 за первісним позовом відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 рішення залишене без змін.
У встановленому порядку ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 2, 3 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання про розподіл між сторонами судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України", заява №19336/04).
Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року у справі №420/1109/20, від 29.11.2021 року у справі №420/13285/20, від 03.12.2021 року у справі №1.380.2019.000502 вказав, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивач на підтвердження розміру витрат на правову допомогу адвоката надала суду копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 11.03.2024 року, акт приймання-здачі виконаних робіт від 10.09.2024 р., рахунок №10-09/24 від 10.09.2024, рахунок на оплату та фіскальний чек (а.с.19-27).
Детальний опис виконаних робіт в розрізі видів, витраченого часу та вартості кожної суду не надано, як і не вказано вартості однієї години роботи для самостійного обрахунку.
Надавши оцінку поданим документам, суд вважає, що слід компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень.
При цьому суд враховує незначну складність справи, відсутність суспільного значення порушеного в позові питання, а також час, необхідний адвокату для підготовки матеріалів у співвідношенні до вартості таких робіт, що вказані в поданих позивачем документах, реальну необхідність понесених витрат та якість наданих послуг.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 132-143, 250, 252, 255, 262 КАС України, суд, -
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн (вісім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА