03 вересня 2025 року № 320/44056/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЛАС" про стягнення коштів за податковим боргом,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЛАС", в якому просить суд:
- постановити рішення про стягнення коштів за податковим боргом з ТОВ «СТАЙЛАС» (код ЄДРПОУ 41889760), яким стягнути кошти такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 260 922 077,37 гривень.
Заява обгрунтована тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0052143/0706 від 06.06.2025 року. Контролюючим органом 15 липня 2025 року направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАЙЛАС" податкову вимогу від 14.07.2025 №0014998-1303-2615, проте, борг на час звернення до суду не погашено.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про стягнення коштів платника податків на суму податкового боргу в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Кочановій П.В. 01.09.2025 року о 12 год. 19 хв.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 2 вересня 2025 року о 12:00 год.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, судове засідання, призначене на 2 вересня 2025 року о 12:00 годині відкладено до 3 вересня 2025 року о 10:30 годині.
У призначений день і час до суду з'явився представник заявника. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025 року представником заявника надано до суду Акт від 2 вересня 2025 року щодо відсутності можливості повідомити платника податків про судове засідання.
Представник заявника підтримала вимоги заяви у повному обсязі, просила задовольнити заяву. Також, представником заявника заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин суд, з урахуванням положень статті 268 КАС України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами і доказами.
Відповідно до частини сьомої статті 283 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС» (код ЄДРПОУ 41889760) зареєстровано в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, Правобережна державна податкова інспекція (Оболонський район м.Києва).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС».
За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт від 30 квітня 2025 № 35746/Ж5/26-15-07-06-01-20/41889760 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТАЙЛАС» (код ЄДРПОУ 41889760) (попередня назва ТОВ «ЛІМІТ ТРЕЙД») з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за експортними контрактами з компанією «PSR TRADE LIMITED» (НОВА ЗЕЛАНДІЯ): від 07.04.2023 № 0704-01, від 07.04.2023 № OIL0704/23, від 07.04.2023 № 0704-02, від 07.04.2023 № 0704-03, від 08.04.2023 № 0804-01, від 09.04.2023 № 0904-02, від 09.04.2023 № 0904-01, згідно з повідомленням ДПС України від 04.01.2024 №208/7/99-00-07 -05-01-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 04.01.2024 № 129/8) про надання інформації Національного банку України, отриманої від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), який було направлено 30 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС».
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом 0601140830465 вищевказане поштове відправлення повернуто 22 травня 2025 року до податкового органу з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
На підставі акту перевірки від 30 квітня 2025 № 35746/Ж5/26-15-07-06-01-20/41889760, податковим органом складено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 6 червня 2025 року №0052143/0706 на загальну суму 260 922 077,37 грн.
Вказане рішення з розрахунком штрафних (фінансових санкцій (штрафу) та або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності направлені 6 червня 2025 року засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС».
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом 0601155364410 вищевказане поштове відправлення повернуто 24 червня 2025 року до податкового органу з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до наявної в матеріалах справи Інтегрованої картки платника податків за 2025 рік згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» ДПС України у платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС» станом на 7 липня 2025 року рахується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 260 922 077,37 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню станом на 02.09.2025 року у платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС» рахується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 260 922 077,37 грн.
У зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС» податкового боргу, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 30 липня 2025 року № 0016311-1302-2615 на суму податкового боргу 260 922 077,37 грн., яка була направлена з детальним розрахунком суми податкового боргу 16 січня 2025 року засобами поштового зв'язку (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трекінгом 0601176253065), та повернуто до податкового органу з відміткою поштової служби: «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з тим, що станом на подачу заяви (01.09.2025 року) в порядку ст. 283 КАС України, податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з метою стягнення вказаного податкового боргу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Згідно пункту 15.1. статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Положеннями підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано статтею 56 ПК України.
Так, згідно пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з вимогами пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку статей 95, 96 ПК України.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу.
Разом з цим, суд зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а не загального, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду) ухвалила постанову у справі №140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У пункті 99 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому у пункті 101 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила також про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Такий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів щодо стягнення коштів за податковим боргом регламентовані статтею 283 КАС України.
Пунктом 5 частини першої статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до частини другої статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Судом встановлено, що заявником подано до суду заяву про стягнення коштів за податковим боргом в порядку статті 283 КАС України, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «С» від 6 червня 2025 року №0052143/0706 на загальну суму 260 922 077,37 грн., за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, про що складено акт перевірки від 30 квітня 2025 № 35746/Ж5/26-15-07-06-01-20/41889760.
Вказане рішення з розрахунком штрафних (фінансових санкцій (штрафу) та або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності направлені 6 червня 2025 року засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС».
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом 0601155364410 вищевказане поштове відправлення повернуто 24 червня 2025 року до податкового органу з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Водночас, у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «С» від 6 червня 2025 року №0052143/0706 у досудовому або судовому порядку.
Однак, суд звертає увагу заявника, що ним подано заяву 01.09.2025 в порядку статті 283 КАС України про стягнення коштів за податковим боргом з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛАС» на підставі податкового повідомлення-рішення форми «С» від 6 червня 2025 року №0052143/0706, шестимісячний строк на оскарження якого не минув.
Отже, заява в порядку статті 283 КАС України подана до закінчення шестимісячного строку, наданого відповідачу для оскарження податкового повідомлення-рішення відповідно частини другої статті 122 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 частини другої статті 122 КАС України.
Як встановлено частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про стягнення коштів має бути відмовлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЛАС" про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 3 вересня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.