03 вересня 2025 року № 640/7188/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Бучанської міської ради Київської області, у якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області від 30.09.2021 №2147-18-VIII про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3221084000:02:001:0614 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах села Луб'янка Бучанської міської ради;
- зобов'язати Бучанську міську раду Київської області на найближчому пленарному засіданні прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3221084000:02:001:0614 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки. Проте відповідач спірним рішенням відмовив у задоволенні такої заяви, посилаючись на те, що змінились межі населеного пункту Луб?янка, внаслідок чого земельна ділянка 3221084000:02:001:0614 була включена в межі села Луб?янка, а тому наказ Головного управління Держземагентства в Київській області від 12.03.2015 № 10-3299/15-15-сг втратив чинність. Позивач вважає, що міська рада не мала правових підстав для винесення оскаржуваного рішення, оскільки чинним законодавством не передбачено автоматичної втрати чинності наказу ГУ Держземагентства (ГУ Держгеокадастру) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою внаслідок зміни меж населеного пункту та переходу земель до комунальної власності, навпаки законодавство передбачає збереження чинності таких дозволів (п. 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що на дату розроблення проекту землеустрою ФОП ОСОБА_2 бажана земельна ділянка знаходилась поза межами населеного пункту с. Луб?янка і належала до державної форми власності. Під час розробки проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 у пояснювальній записці було внесено неправдиві відомості, а саме - підставою для розроблення проекту землеустрою зазначено рішення органу виконавчої влади (Луб?янська сільська рада) 10-3299/15-сг від 12.03.2015. У тексті завдання на виконання робіт інженером-землевпорядником також було допущено помилку, зокрема, вказано, що підставою для виконання роботи є рішення органу виконавчої влади (Луб?янська сільська рада) 10-3299/15-сг від 12.03.2015. Повідомляє, що зазначеного вище рішення органу виконавчої влади не існує, оскільки дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність позивачу було надано наказом Головного Управління Держземагенства у Київській області.
Також вказує, що рішенням Луб?янської сільської ради Бородянського району Київської області від 17.05.2017 (вих. № 01-01-107 від 18.05.2017) було погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Луб?янка Бородянського району Київської області. Рішенням Бородянської районної ради Київської області від 25.09.2017 № 256-21-VII було погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) межі населеного пункту села Луб?янка Бородянського району Київської області, що в нових сформованих межах села становить загальну площу 779,17 га земель. Рішенням Бородянської районної ради Київської області від 28.11.2017 № 284-23-VI1 було внесено зміни в рішення 21 сесії Бородянської районної ради сьомого скликання від 25.09.2017 № 256-21-VII «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Луб?янка Бородянського району Київської області» та пункт 1 викладено в наступній редакції: «Затвердити проект землеустрою та встановити (змінити) межі адміністративно-територіальної одиниці села Луб?янка Бородянського району Київської області, загальною площею 779,17 га земель». Відомості про нові межі адміністративно-територіальної одиниці села Луб?янка Бородянського району Київської області 30.05.2018 було внесено до Державного земельного кадастру. У результаті зазначеного, спірну земельну ділянку площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства було включено до меж села Луб?янка та змінено форму власності - з державної на комунальну. У зв'язку з чим відповідач вважає, що реєстрація даної земельної ділянки, присвоєння кадастрового номеру 3221084000:02:001:0614 та внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, які було проведено 20.07.2020 (тобто, після включення останньої до меж населеного пункту та передачу в комунальну власність громади) відбулись з порушенням норм чинного законодавства.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного Управління Держземагенства в Київській області від 12.03.2015 № 10-3299/15-сг позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Луб?янської сільської ради Бородянського району Київської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
На підставі зазначеного наказу та укладеного між позивачем і ФОП ОСОБА_2 договору про виконання робіт від 26.04.2016 № 4-14 останньою було розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ -01.03).
Висновком ГУ Держгеокадастру у Київській області № 362/4116 від 06.06.2016 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 20.07.2020 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки згідно вищевказаного проекту в ДЗК, зокрема земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 3221084000:02:001:0614, площа 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується відповідним витягом з ДЗК.
Позивач звернувся до Бучанської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки (кадастровий номер: 3221084000:02:001:0614).
Рішенням Бучанської міської ради від 30.09.2021 № 2147-18-VIII було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221084000:02:001:0614.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За приписами частини 6 статті 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частинами 9 - 11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Повноваження відповідних органів щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.
Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі-Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частиною 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно вимог ч. 10 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.
Як вбачається зі спірного рішення, відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою, оскільки на момент проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ділянка за кадастровим номером 3221084000:02:001:0614 належала до земель комунальної власності та перебувала в межах населеного пункту села Луб'янка, а тому наказ Головного управління Держземагенства в Київській області від 12.03.2015 № 10-3299/15-15-сг втратив чинність з моменту встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці села Луб'янка та внесення відомостей про межі до Державного земельного кадастру і підстави для проведення державної реєстрації земельної ділянки відсутні.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно вимог с. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (в редакції станом на час реєстрації земельної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється, крім іншого, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:
перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
поділу чи об'єднання земельних ділянок;
якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Суд зазначає, що на час подачі позивачем документів, необхідних для одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для особистого селянського господарства в межах села Луб'янка Бучанської міської ради, як того вимагають положення статті 118 ЗК України, та отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру в Київській області, тобто органу, наділеного повноваженнями передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з урахуванням положень статті 122 ЗК України, спірна земельна ділянка відносилась до державної форми власності, а відповідно, Бучанська міська рада не була розпорядником цих земель.
Проект землеустрою на спірну земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України, погоджено уповноваженим органом - управлінням Держгеокадастру, що на час надання висновку про погодження проекту землеустрою відповідало вимогам чинного земельного законодавства, оскільки передача цих земель з державної у комунальну власність ще не відбулась.
Отже, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, дозвіл на розробку проекту землеустрою від 12.03.2015 №10-3299/15-15-сг та відповідні погодження проекту були надані в 2015 - 2016 роках та відповідали вимогам законодавства, які були чинними на момент видачі відповідних дозволів та погоджень.
Таким чином, суд вважає, що погоджений проект землеустрою відповідав вимогам земельного законодавства, а відповідно, включав всі необхідні документи, в тому числі згоду землевласника в особі держави.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем вимоги статті 118 ЗК України дотримані.
Водночас чинне законодавство не передбачає обов'язку зацікавлених осіб повторно отримувати дозволи на розроблення проектів землеустрою у зв'язку зі зміною органу, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення та не визначає, що раніше видані дозволи є нечинними. Також не передбачено, що земельні ділянки на підставі проектів землеустрою, розроблених на підставі отриманих раніше дозволів та погоджені відповідно до законодавства, чинного на момент, коли розпорядником земель сільськогосподарського призначення були управління Держгеокадастру, не можуть бути зареєстровані в Державному земельному кадастрі, а такі проекти землеустрою - затвердженні органом місцевого самоврядування, який став розпорядником земель сільськогосподарського призначення.
При цьому суд звертає увагу на те, що з передачею земель сільськогосподарського призначення з державної власності в комунальну не відбулася зміна цільового призначення вказаних земель, а також на момент передачі спірної земельної ділянки у розпорядження органу місцевого самоврядування не змінився порядок розробки та погодження проектів землеустрою.
Суд погоджується з доводами позивача, що факт зміни в 2017 році меж села Луб?янка, на що посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, не впливає ані на розмір земельної ділянки щодо якої розроблявся проект землеустрою, ані на цільове призначення земельної ділянки, ані на повноваження Бучанської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки 3221084000:02:001:0614, адже село Луб?янка входить до складу Бучанської ОТГ та не має самостійних органів місцевого самоврядування, уповноважених розпоряджатися земельними ділянками в межах с. Луб'янка.
Отже, звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, позивачем було подано проект землеустрою, розроблений на підставі дозволу Головного управління Держземагенства у Київській області та погоджений у порядку, визначеному Законом України «Про землеустрій» та ЗК України.
Дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області було видано Головним управління Держземагенства у Київській області в межах повноважень та є чинним.
Окремо суд зауважує, що приписи статті 117 ЗК України, як і інші нормативно-правові акти, якими регулюються земельні відносини відповідної категорії, не містять застережень щодо нечинності усіх попередньо виданих дозвільних документів, необхідних для одержання безоплатно у власність земельних ділянок, переданих з державної у комунальну власність, на час вчинення такої передачі.
Зазначені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.10.2022 у справі №160/5982/19.
Суд зауважує, що доказів скасування реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі матеріали справи не містять.
Тобто, позивач обґрунтовано розраховував на позитивне рішення у питанні передачі земельної ділянки у власність з огляду на дотримання ним визначених законодавством процедур. Отже, відмовляючи у затвердженні проектів землеустрою, з підстав зазначених у рішенні, відповідачем порушено справедливий баланс інтересів сторін.
Суд також враховує, що порушення органом місцевого самоврядуванням процедури передачі земельної ділянки у власність, з огляду на дотримання позивачем визначених законодавством вимог, є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
При цьому посилання відповідача у відзиві на те, що під час розробки проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 у пояснювальній записці було внесено неправдиві відомості, а у тексті завдання на виконання робіт інженером-землевпорядником також було допущено помилку, суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини не були підставою для винесення спірного рішення та не свідчать про наявність визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що якщо наявні докази, які були досліджені судом, які свідчать про наявність у суб'єкта владних повноважень можливості прийняти обґрунтоване та законне рішення, такі повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Водночас, обираючи належний спосіб захисту суд враховує, що зобов'язання судом відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
Зобов'язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, які передбачені законом, а саме: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача надати у власність земельну ділянку, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до надання у власність земельної ділянки з порушенням закону.
За таких обставин, з огляду на відсутність посилання в рішенні на норми статті 186 Земельного кодексу України, не можливо встановити чи здійснювалась відповідачем перевірка відповідності проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача затвердження проекту землеустрою, є передчасними та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.06.2021 про затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3221084000:02:001:0614 площею 2,0000 га, розташованої в межах села Луб'янка Бучанської міської ради, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на оплату судового збору, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".
В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру. При цьому, друга вимога є похідною вимогою від першої.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2481 грн.
Відтак, сума судового збору за подання даного позову до суду складає 992,40 грн.
Таким чином, для звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору в сумі 992,40 грн.
Додатком до позовної заяви позивачем додано квитанцію АТ КБ "Приватбанк" 0.0.2539188037.1 від 10.05.2022 про сплату судового збору в розмірі 1984,80 грн (а.с. 83).
З огляду на вищевикладене та враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 992,40 грн., сплачених за квитанцією від 10.05.2022.
Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в розмірі переплаченої суми.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області від 30.09.2021 №2147-18-VIII про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3221084000:02:001:0614 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах села Луб'янка Бучанської міської ради.
Зобов'язати Бучанську міську раду Київської області (вул. Енергетиків 12, м. Буча, Київська область, 08292, код ЄДРПОУ 04360586) повторно розглянути заяву позивача від 16.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) земельної ділянки з кадастровим номером 3221084000:02:001:0614 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської міської ради Київської області (вул. Енергетиків 12, м. Буча, Київська область, 08292, код ЄДРПОУ 04360586).
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.