про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2025 року справа № 320/36000/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №78345481 від 08.07.2025 неправомірними та незаконними;
- скасувати постанову Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим Максима Глібовича про закінчення виконавчого провадження №78345481 від 08.07.2025;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити заходів щодо забезпечення з примусового виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №320/44892/24 від 24.04.2025 з урахуванням висновків у рішенні суду відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Позовну заяву подано та підписано електронно-цифровим підписом представника - адвоката Ярук Анною Ігорівною.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (з подальшими змінами, внесеними згідно з Рішеннями Вищої ради правосуддя №83/0/15-22 від 25.01.2022, №166/0/15-22 від 22.02.2022, №977/0/15-23 від 12.10.2023, №700/0/15-24 від 07.03.2024) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії (справа №320/36000/25) передано судді Кушновій А.О. у вигляді роздрукованої позовної заяви на 8 аркушах (без додатків), що свідчить про відсутність у суді можливості формування справ у паперовій формі, які формуються учасниками процесу через підсистему "Електронний Суд".
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (п.15.3).
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
При цьому суд зазначає, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із нормами чинного законодавства.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У даному випадку, позовна заява з додатками надійшла до суду через підсистему "Електронний Cуд", водночас, її граничний обсяг перевищує 30 аркушів.
Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В якості відповідачів у позовній заяві позивач вказує:
Відповідач 1 - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); ел. пошта; dvs_kiev@ki.minjust.gov.ua; тел. 380442946122; адреса 02022, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, 3 поверх; ЄДРПОУ 43315602);
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (тел. НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
При цьому, у прохальній частині позову позивач просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №78345481 від 08.07.2025 неправомірними та незаконними; скасувати постанову Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим Максима Глібовича про закінчення виконавчого провадження №78345481 від 08.07.2025; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити заходів щодо забезпечення з примусового виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №320/44892/24 від 24.04.2025 з урахуванням висновків у рішенні суду відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Отже прохальна частина позову не містить позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити відповідачів по справі або прохальну частину позову, визначивши позовні вимоги до обох відповідачів, або уточнити прохальну частину позову.
Також, відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначає, що судовий збір не справляється за подання адміністративного позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в порядку статті 287 КАС України адміністративного позову. При цьому представник позивача посилається на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024, яким визнано неконституційними норми Закону України "Про судовий збір", які уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Втім, зазначені міркування позивача є помилковими, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 (справа про обов'язковість судового рішення) Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У контексті зазначених висновків Конституційного Суду України суд враховує, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Водночас, позивач, подав до суду позовну заяву згідно зі статтею 287 КАС України, за змістом якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, передбачені статтями 447 ЦПК України і 287 КАС України механізми судового контролю за виконанням судових рішень мають певні відмінності.
Зокрема, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців в порядку статті 447 ЦПК України передбачає звернення зі скаргою в межах тієї ж справи, в якій було прийнято судове рішення, що знаходиться на виконанні в органі державної виконавчої служби чи приватного виконавця, водночас у порядку статті 287 КАС України - звернення до суду з новим позовом.
До того ж, Законом України від 31.10.2024 №4056-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення» частину другу статті 3 викладено в новій редакції, зокрема, доповнено пунктом 19, який передбачає, що судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Указані зміни до Закону №3674-VI набрали чинності 14.11.2024.
Натомість, за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС України судовий збір сплачується в загальному порядку в розмірах, визначених у статті 4 Закону №3674-VI.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 20.03.2025 по справі №160/4397/24.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими, з урахуванням зниженого коефіцієнту 0,8, враховуючи подання позову через підсистему "Електронний суд", становить 1937,92 грн ((1211,20 грнх2)х0,8).
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі;
- надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме чітко визначити відповідача (ів) по справі, або уточнити прохальну частину позову, визначивши позовні вимоги до обох відповідачів;
- надати докази сплати судового збору у сумі 1937,92 грн.
2. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.