про відмову в задоволенні відводу судді
03 вересня 2025 року 640/21016/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України, держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 4 - Державна казначейська служба про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови .
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №640/21016/19 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX справу №640/21016/19 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 (суддя Марич Є.В.) прийнято адміністративну справу за №640/21016/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишено без руху. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року відвід судді Марича Є.В. в адміністративній справі за №640/21016/19 визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марича Є.В. у справі №640/21016/19 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року задоволено заяву судді Марича Є.В. про самовідвід, передано адміністративну справу №640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/21016/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 червня 2024 року о 10:30 год.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови до 2 липня 2024 року о 12:30 годині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 липня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі №640/21016/19 в якості співвідповідача Держави Україна. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 4 - Державну казначейську службу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі №640/21016/19. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстав позову в адміністративній справі №640/21016/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 грудня 2024 року о 14:00 год. колегією суддів під головуванням судді Кочанової П.В.
24 листопада 2024 року позивачем засобами поштового зв'язку подано до суду заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кочанової П.В. у справі №640/21016/19.
5 грудня 2024 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кочанової П.В. у справі №640/21016/19.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Кочанової П.В. з 25 листопада 2024 року по 29 листопада 2024 року у відрядженні, з 2 грудня 2024 року по 12 грудня 2024 року у навчальній відпустці, розгляд заяв про відвід судді здійснювався у перший робочий день судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни в адміністративній справі №640/21016/19 - необґрунтованою. Передано матеріали справи №640/21016/19 для вирішення питання про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року визнано заяву ОСОБА_1 від 5 грудня 2024 року про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни в адміністративній справі №640/21016/19 - необґрунтованою. Передано матеріали справи №640/21016/19 для вирішення питання про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 для розгляду заяви про відвід судді Кочанової П.В. від 5 грудня 2024 року, адміністративну справу №640/21016/19 передано на розгляд судді Жуку Р.В.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року Жук Р.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кочанової П.В. у справі №640/21016/19 відмовлено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 для розгляду заяви про відвід судді Кочанової П.В., адміністративну справу №640/21016/19 передано на розгляд судді Перепелиці А.М.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року Перепелиці А.М., у задоволенні заяви позивача про відвід судді Кочанової П.В. у справі №640/21016/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; 2) Управління Служби безпеки України в Харківській області; 3) Кабінету Міністрів України; 4) Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України; третя особа Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови - відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, провадження у справі №640/21016/19 зупинено до перегляду Верховним Судом ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 640/21016/19 про відмову у відкритті апеляційного провадження в порядку касаційного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025 року поновлено провадження у справі №640/21016/19.
11 липня 2025 року, позивачем подано до суду заяву про відвід суддів Київського окружного адміністративного суду - Діски Аліни Борисівни та Жукової Євгенії Олексіївни від розгляду справи №640/21016/19.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці, розгляд заяви здійснювався у перший робочий день судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року визнано заяву Юдіна Сергія Олександровича від 11 липня 2025 року про відвід суддів Діски Аліни Борисівни, Жукової Євгенії Олексіївни від розгляду справи №640/21016/19 - необґрунтованою та передано матеріали справи №640/21016/19 для вирішення питання про відвід суддів Діски Аліни Борисівни, Жукової Євгенії Олексіївни, суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 року для розгляду заяви про відвід суддів Діски Аліни Борисівни, Жукової Євгенії Олексіївни від 11 липня 2025 року, адміністративну справу №640/21016/19 передано на розгляд судді Терлецькій О.О.
Дослідивши дану заяву, суд встановив, що обґрунтування заяви про відвід позивач фактично посилається на незгоду з процесуальними діями та рішеннями судді, ухваленими під час розгляду даної справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З аналізу поданої заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що остання обґрунтована незгодою з процесуальними діями та рішеннями, ухваленими суддею під час розгляду даної справи.
Водночас, як було зазначено, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов'язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними доказами, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини, у вирішенні даної адміністративної справи, у зв'язку з чим заява про відвід суддів Київського окружного адміністративного суду Діски Аліни Борисівни та Жукової Євгенії Олексіївни від 11 липня 2025 року, є необґрунтованою.
Керуючись статями 36, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Діски Аліни Борисівни та Жукової Євгенії Олексіївни від 11 липня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Терлецька О.О.