про закриття провадження у справі
02 вересня 2025 року 367/6914/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича та ФОП ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування оцінки майна та надання зобов'язання надати повний звіт,
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича та ФОП ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування оцінки майна та надання зобов'язання надати повний звіт, у якому просять суд:
-Визнати дії приватного виконавця Голяченка І.П. щодо оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення за адресою Київська обл., м. Буча, вулиця Кожедуба Івана: будинок 3, секц. 3-Г, приміщення 1040, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2360843932108 - протиправними.
-Визнати оцінку квартири, виконану суб'єктом господарювання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 від 28.05.2025 недійсною.
-Зобов'язати приватного виконавця надати повний звіт про оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
-Звільнити ОСОБА_1 від обов'язку сплачувати витрати на оцінку нежитлового приміщення за адресою: Київська обл., м. Буча, вулиця Кожедуба Івана, будинок 3, секц. 3-Г, приміщення 1040, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2360843932108.
-Зобов'язати приватного виконавця Голяченка Івана Павловича повернути сплачені кошти за відшкодування авансування згідно з вимогою приватного виконавця від 13.05.2025 (проведення оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) ОСОБА_1 , здійснену з порушенням норм.
-Зобов'язати виконавця зупинити дії щодо реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
-Вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 до моменту розгляду справи по суті.
-Визнати дії приватного виконавця Голяченка І.П. щодо виставлення лоту №578518 на аукціон у межах виконавчого провадження №77854881 протиправними, у зв'язку з тим, що такі дії ґрунтуються на недостовірних даних.
-Скасувати розміщення аукціону щодо продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 за виконавчим провадженням №77854881 як таке, що вчинено з порушенням вимог закону.
-Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Голяченка І.П., яка полягає у неналежному внесенні відомостей про фактичну сплату боргу у виконавчих провадженнях №77854881 та №77855103, а саме - незарахуванні нами повністю наданих квитанцій про сплату.
-Зобов'язати приватного виконавця внести до автоматизованої системи виконавчого провадження достовірні дані про фактичну сплату боргу на загальну суму 469 028,10 грн (чотириста шістдесят дев'ять тисяч двадцять вісім гривень 10 коп.), що підтверджується квитанціями та заявами представника “Креді Агріколь банк», які є в системі АСВП.
-Визнати дії приватного виконавця Голяченка Івана Павловича такими, що мають ознаки зловживання повноваженнями, та направити окрему ухвалу про виявлені порушення законодавства приватним виконавцем Голяченко І.П. до Міністерства юстиції України для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність.
-Визнати дії приватного виконавця Голяченка Івана Павловича протиправними та зобов'язати відповідні органи дати цьому належну оцінку.
-Зобов'язати надалі здійснювати комунікацію виключно через електронну пошту відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви.
-Стягнути з приватного виконавця Голяченка І.П. на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.
-Стягнути з приватного виконавця Голяченка І.П. на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.06.2025 року адміністративну справу №367/6914/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича та ФОП ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування оцінки майна та надання зобов'язання надати повний звіт ухвалено передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Суд зазначає, що супровідним листом Ірпінського міського суду Київської області від 24.07.2025 року матеріали справи були надіслані до Київського окружного адміністративного суду. Адміністративну справу отримано 06.08.2025 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (вх. № 41458).
Таким чином, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду для розгляду зазначеної справи 06.08.2025 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року ухвалено відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Української військово-медичної академії про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 ухвалено виправити описку, допущену в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження від 15.08.2025 в адміністративній справі, а саме замість: «Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Української військово-медичної академії про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії» вважати правильно зазначеним «Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича та ФОП ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування оцінки майна та надання зобов'язання надати повний звіт».
27.08.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява про закриття провадження у справі. Із змісту заяви вбачається, що Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович просить суд закрити провадження у адміністративній справі, посилаючись на те, що предметом позовних вимог є оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби у межах виконавчих проваджень № 77855103 та № 77854881 з примусового виконання виконавчого листа № 369/4713/23, виданого Ірпінським міським судом Київської області 19.03.2025, позивач має право звертатися із заявами щодо оскарження таких дій саме до Ірпінського міського суду Київської області відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи викладене, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Окрім цього, суд бере до уваги поданий 27.08.2025 письмовий відзив приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, у якому також міститься прохання про закриття провадження. Зазначено, що доводи скаржника фактично зводяться до намагання перекласти на приватного виконавця відповідальність за власну свідому бездіяльність та перешкоджання виконанню судового рішення. Боржник відмовляв у доступі до майна, не скористався передбаченими законом процесуальними механізмами (рецензування оцінки, надання альтернативної оцінки чи експертного висновку), не подав жодного належного доказу на підтвердження своїх тверджень. Усі виконавчі дії - опис, арешт, оцінка майна - проведені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», із дотриманням процесуальних гарантій та належною фіксацією доказів. Підстав для визнання дій приватного виконавця протиправними немає, а вимоги скаржника є безпідставними та не підлягають задоволенню.
У подальшому, на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення на відзив (відповіді на відзив), із змісту яких вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознайомилися з відзивом приватного виконавця Голяченка І. П. та вважають його доводи необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. Наданий відзив не спростовує ключових тверджень позову, а окремі істотні порушення виконавець умисно замовчує. Таким чином, сторона позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши позовні вимоги позивачів, перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши позовну заяву, заяву про закриття провадження у справі та оцінивши наведені доводи, при вирішенні питання щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича перебували виконавчі провадження № 77855103 та № 77854881 з виконання виконавчого листа № 369/47113/23 від 19 березня 2025 року, виданого Ірпінським міським судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованості за комплексним договором від 30 квітня 2021 року № 1/4107843 у сумі 511 937,40 грн та судового збору 7 679,06 грн.
17 квітня 2025 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, стягнення основної винагороди, визначення мінімальних витрат та накладення арешту на кошти боржників у межах 572 383,21 грн.
У провадженні № 77855103 боржником був ОСОБА_2 . Виконавцем встановлено наявність у нього квартири та нежитлового приміщення в місті Буча, на які накладено арешт. Згодом було описано та арештовано нежитлове приміщення площею 7,6 кв.м, призначено оцінювача. 18 червня 2025 року на підставі повідомлення стягувача встановлено повне погашення боргу, після чого винесено постанову про закінчення провадження та скасування арештів.
У провадженні № 77854881 боржником була ОСОБА_1 . Виконавцем встановлено наявність у неї автомобіля Renault Duster 2021 року випуску, на який накладено арешт і оголошено розшук, проте місцезнаходження авто не встановлено. Також виявлено квартиру у місті Буча, на яку накладено арешт, проведено опис, оцінку та подано заявку на реалізацію. 18 червня 2025 року борг також було погашено у повному обсязі, винесено постанову про закінчення провадження та скасування арештів. 19 червня 2025 року електронні торги з продажу арештованої квартири були припинені.
Вирішуючи питання, чи підлягає даний спір розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд виходить із таких міркувань.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження, а також оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріусів (пункти 1 і 3 зазначеної частини).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
За приписами частини п'ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Разом з тим відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною другою статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 450 цього Кодексу, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.
Так, необхідно звернути увагу на правову оцінку, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), де зазначено, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Разом із тим, суд враховує правову позицію, яка викладені у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц,: «посилання у касаційній скарзі на те, що не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів, зокрема, під час виконання виконавчих написів нотаріуса є безпідставним, оскільки на виконанні у виконавчій службі перебуває не виконавчий напис нотаріуса, а рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене в порядку цивільного судочинства».
Отож, як було встановлено, виконавчий лист № 369/4713/23 від 19 березня 2025 року про солідарне стягнення заборгованості на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» було видано Ірпінським міським судом Київської області.
Відтак, проаналізувавши наведені обставини, необхідно зазначити, що до даної позовної заяви застосовується спеціальний порядок судового оскарження, відповідно до якого вона підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, тобто Ірпінським міським судом Київської області.
Таким чином, оскільки предметом позовних вимог є оскарження рішень, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в межах виконавчих проваджень № 77855103 та № 77854881 з примусового виконання виконавчого листа №369/4713/23, виданого Ірпінським міським судом Київської області 19.03.2025, то позивачі мають право звертатися щодо оскарження таких дій до Ірпінського міського суду Київської області відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», а дане провадження підлягає закриттю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі N 826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі N 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі N 826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі N 826/1313/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19-21, 238, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича та ФОП ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування оцінки майна та надання зобов'язання надати повний звіт - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про закриття провадження направити учасникам справи.
Роз'яснити позивачам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачам, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.