про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 серпня 2025 року м. Київ Справа № 320/41478/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у виплаті пенсії, нарахованої за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року, в сумі 301 083,55 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь позивача пенсію, нараховану за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року в сумі 301 083,55 грн.
Мотивуючи заявлені позовних вимог, позивач послався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 320/45861/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 грудня 2019 року, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» довідки № 1241 від 05 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення та зобов'зяано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» довідки про розмір грошового забезпечення № 1241 від 05 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, як вказує позивач, відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії. За період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року нараховано суму заборгованості в розмірі 301 083,55 грн, яка станом на сьогодні не виплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо надання інформації про виконання рішення суду зі сплати заборгованості, проте, листом від 01 серпня 2025 року позивача повідомлено про те, що вказані кошти нараховані, але не виплачені, з огляду на положення статті 116 Бюджетного кодексу України.
На переконання позивача, така бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати заборгованості є протиправною.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що предметом позову у справі № 320/45861/23 було зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного утримання. Проте, предметом розгляду в даному спорі є правомірність невиплати відповідачем пенсії, нарахованої за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року в сумі 301 083,55 грн.
Як вказує позивач, в межах справи № 320/45861/23 не розглядалось питання нарахування та виплати йому заборгованості з виплати за спірний період, не надавалась оцінка розміру такої заборгованості та порядку її виплати, а тому у спірних правовідносинах відсутній спір у зв'язку із невиконання судового рішення у справі № 320/45861/23.
Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, слід зазначити таке.
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 320/45861/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (далі - справа № 320/45861/23).
Предметом спору у справі № 320/45861/23 було протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01 грудня 2019 року.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 320/45861/23, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 грудня 2019 року, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» довідки № 1241 від 05 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» довідки про розмір грошового забезпечення № 1241 від 05 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
З доданої до позовної заяви копії листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 серпня 2025 року № 20476-22214/П-02/8-1000-25 вбачається, що управлінням на виконання рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Сума доплати до перерахунку пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року становить 301 083,55 грн. виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Наведене в сукупності свідчить, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 12 травня 2020 року у справі № 815/2252/16, від 16 грудня 2021 року у справі № 170/167/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».
Як вже було зазначено, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 320/45861/23, позовні вимоги позивача задоволені, у тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» довідки про розмір грошового забезпечення № 1241 від 05 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем нараховано, але не виплачено заборгованість пенсії позивача за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 301 083,55 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої заборгованості та стягнення на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахованої суми заборгованості з пенсії.
Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а) дійшов таких висновків:
«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 у постанові від 12 травня 2020 року, № 170/167/17 у постанові від 16 грудня 2021 року, № 400/822/20 у постанові від 31 січня 2022 року, № 233/3744/17 у постанові від 20 квітня 2022 року, № 345/4045/16-а у постанові від 11 травня 2022 року, № 520/23251/24 від 29 квітня 2025 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії вирішено, інший публічно-правовий спір щодо належних позивачу сум пенсій між сторонами відсутній, а заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виключно виконання судового рішення.
Так, положеннями пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, доходжу висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі та вважаю за необхідне роз'яснити, що позивач має право звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, частинами першою, шостою статті 170, статтями 241-243, 248 КАС України, суддя -
1. У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Роз'яснити позивачу його право на звернення з вказаними вимогами до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Жук Р.В.