про відмову в забезпеченні позову
03 вересня 2025 року 320/56130/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві питання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/9674 від 30.10.2024, викладене у формі відповіді на звернення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку до реєстру "Оберіг" на підставі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.12.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року в адміністративній справі відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.
07.08.2025 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі №320/56130/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування заяви представник посилається на те, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на виключення, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки виключення з військового обліку під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 154 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Для застосування заходів забезпечення позову необхідна наявність хоча б однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
При цьому сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними, як і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд, з огляду на надані докази має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній адміністративній справі є, зокрема, рішення відповідача №1/9674 від 30.10.2024, викладене у формі відповіді на звернення відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, дії відповідача, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби не є предметом заявленого спору.
Отже, запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Щодо посилання представника на те, що позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, оскільки в оскаржуваному рішенні позивача йдеться про направлення позивачу повістки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 27 Порядку №560 виклик повістками здійснюється зокрема для взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Однак, повістка про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби є окремим видом повістки, яка складається на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем повістка про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Із матеріалів справи вбачається, що повістка напрявлялася позивачу для проведення уточнення персональних даних та оформлення військово-облікових документів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дана заява є необґрунтованою, а обраний позивачем захід забезпечення позову не відповідає предмету позову.
Керуючись статтями 150-157,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Терлецька О.О.