ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" червня 2025 р. справа № 300/5520/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.,
за участю секретаря Будзан Ю.В.,
представника позивача Пшеничної В.В.,
представника відповідача Гавадзина М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Промінь-Карпати» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Дочірнє підприємство «Промінь-Карпати» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за № 011327/0701 від 06.12.2021 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 073 346 гривень, податкового повідомлення-рішення за № 011324/0701 від 06.12.2021 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 482 569 гривень та податкового повідомлення-рішення за №011329/0701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Сторони у строки, встановлені судом у підготовчому засіданні, подали заяви по суті справи та пояснення.
Здійснивши підготовку справи до судового розгляду, виконавши завдання підготовчого провадження, за наслідками підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження у справі, яку призначив до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що висновки акта перевірки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання», а також з контрагентами-покупцями фізичними особами, самі господарські операції були реальними та мали наслідком зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, висновок акта перевірки про не здійснення нарахування податку на додану вартість на понесені витрати є невірним внаслідок того, що частина зазначених витрат містить в собі нарахований контрагентами та сплачений податок на додану вартість (орендна плата, оплата послуг обслуговування, інформатизації, водовідведення), а інша частина витрат не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та складається з витрат на виплату заробітної плати, оплату екологічного податку, зносу основних засобів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала із вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив мотивів.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав заявлених позовних вимог, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Дочірнє підприємство «Промінь-Карпати» зареєстроване 30.12.1997 Надвірнянською районною державною адміністрацією, відомості про цю юридичну особу включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.02.2005, перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податків та зборів, в тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість.
Видами діяльності підприємства є виробництво меблів, лісопильне та стругальне виробництво, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво інших виробів з деревини.
В період з 22.09.2021 до 21.10.2021 Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області здійснило планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 до 30.06.2021.
За результатами вказаної перевірки складено акт за №6133/09-19-07-01/25071544 від 02.11.2021 (т. ІІ а.с. 28-89).
Висновками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:
- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 73 від 07.02.2013, пунктів 5, 7, 8, 15, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 290 від 29.11.1999, пунктів 10, 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, пункту 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999, статтей 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 8.26, 11.5, 13.1 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» №363 від 14.10.1997, підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 886 862 гривні, в тому числі за 2017 рік в сумі 57594 гривні, за 2018 рік в сумі 523470, за 2018 рік в сумі 164873 гривні, за 2020 рік в сумі 140925 гривень;
- підпунктів 14.1.36, 14.1.185, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 44.6 статті 44, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 3 618 049 гривень.
За наслідками розгляду акта перевірки відповідач виніс: податкові повідомлення-рішення за № 011327/0701 від 06.12.2021 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 073 346 гривень, в тому числі 886 862 гривні за основним зобов'язанням та 186 484 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); за №011324/0701 від 06.12.2021 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 482 569 гривень, в тому числі 3 586 055 гривень за основним зобов'язанням та 896 514 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); за №011329/0701 від 06.12.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020 гривень до позивача за ненадання до перевірки в повному обсязі документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель» «ТОВ «Ено Меблі ЛТД» ТОВ «Доліньо Обладнання» (т. ІІ ас. 179-186).
Висновок про допущення позивачем порушень, що призвели до заниження податку на прибуток в загальній сумі 886 862 гривні відповідач обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної перевірки не підтверджена реальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами продавцями (постачальниками) ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання», а також не відображено в фінансовій звітності та не враховано при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток коштів в сумі 1 787 152 гривні, отриманих від 46 контрагентів покупців - фізичних осіб, перерахування яких не пов'язано з постачанням товарів.
Свої висновки про нереальність проведення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами та неможливість поставки товарів, відповідач обґрунтовує наступними встановленими перевіркою обставинами.
По господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Термопал» до перевірки не надане документальне підтвердження транспортування від ТОВ «Термопал» до позивача товарно-матеріальних цінностей, зокрема «товарно-супровідні документи» щодо фактичного отримання «стрічки ПВХ, інше», в тому числі на ТОВ «Нова Пошта», які відповідають вимогам щодо визначення «первинних документів». Позивач недотримав вимог пункту 4.2 договору поставки щодо приймання товару за кількістю, якістю та комплектністю на складі постачальника, оскільки згідно інформаційних баз відповідача відсутні відомості про об'єкт оподаткування «склад» у ТОВ «Термопал». Відповідно до даних єдиного реєстру судових рішень слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №32016160000000119 від 12.08.2016, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків стосовно службових осіб ТОВ «Термопал», шляхом невідображення повного обсягу проведених операцій з реалізації імпортованих товарно-матеріальних цінностей та безпідставного завищення їх залишків на складі; слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Запорізькій області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №42018081020000006 від 17.01.2018, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України за фактом вчинення фіктивного підприємництва, щодо контрагентів ТОВ «Термопал», шляхом здійснення безтоварних операцій з нібито придбання послуг у суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки «фіктивності».
Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кронас-Трейд» до перевірки не надане документальне підтвердження транспортування від ТОВ «Кронас-Трейд» товарно-матеріальних цінностей до позивача, зокрема «товарно-супровідні документи» щодо фактичного отримання «матеріали, меблева фурнітура», в тому числі на ТОВ «Нова Пошта», які відповідають вимогам щодо визначення «первинних документів». Відповідно до даних єдиного реєстру судових рішень слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Рівненьській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №32020180000000024 від 09.06.2020, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків, шляхом проведення фінансово-господарських операцій з придбання меблевої фурнітури та неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, яке в подальшому не використовувалося у господарській діяльності контрагентів ТОВ «Кронас-Трейд»; другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва проводиться розслідування у кримінальному провадженні №42016000000002035 від 04.08.2016, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212, частино 2 статті 364 Кримінального кодексу України, ТОВ «Кронас-Трейд» підтримувало взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності, а також мого бути залучене до транзитних операцій.
За господарськими операціями позивача з ТОВ «Ліора Лайн» до перевірки не надані сертифікати відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспорт виробника та технічні характеристики), акт прийому-передачі після перевірочного випробування верстата на майданчику покупця щодо документально оформленого придбання «свердлильний верстат». Рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області за №9558 від 04.02.2020 та за №27658 від 28.04.2020 встановлена відповідність ТОВ «Ліора Лайн» пункту 8 критерію ризиковості платників податку на додану вартість. Відповідно до даних єдиного реєстру судових рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №32016041640000064, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України щодо непричетності громадянки, яка є засновником та посадовою особою ТОВ «Ліора Лайн» до здійснення господарської діяльності товариства та умисного ухилення від сплати податків; Слідчим управління ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №12018040660001806 від 08.11.2018, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частино 1 статті 366 Кримінального кодексу України за фактом неправдивих даних щодо суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Ліора Лайн» в Державній фіскальній службі України.
По господарських правовідносинах позивача з ТОВ «СТ Брумель» до перевірки не надано документальне підтвердження транспортування/відвантаження «товарно-матеріальних цінностей» від ТОВ «СТ Брумель», а саме товарно-транспортні накладні, засвідчені підписом вантажовідправника та сертифікат відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспортів виробника та технічні характеристики). Рішенням ГУ ДПС у Чернівецькій області за №5513 від 04.02.2020 встановлена відповідність ТОВ «СТ Брумель» пункту 8 критерію ризиковості платників податку на додану вартість.
За господарськими операціями позивача з ТОВ «Ено Меблі ЛТД» до перевірки не надано документальне підтвердження транспортування/відвантаження «товарно-матеріальних цінностей» від ТОВ «Ено Меблі ЛТД», а саме товарно-транспортні накладні, засвідчені підписом вантажовідправника. Відповідно до даних єдиного реєстру судових рішень слідчим управлінням ГУ ДФС у Закарпатській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні №32019070000000018 від 28.03.2019, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, умисне ухилення невстановленими особами (на території ТОВ «Ено Меблі ЛТД») від сплати митних платежів.
Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «Доліньо Обладнання» до перевірки не надано документальне підтвердження транспортування/відвантаження «товарно-матеріальних цінностей» від ТОВ «Доліньо Обладнання», а саме товарно-транспортні накладні, засвідчені підписом вантажовідправника, акти виконання пусконалагоджувальних робіт/виконання гарантійного ремонту «обладнання» та сертифікат відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспортів виробника та технічні характеристики). Рішенням ГУ ДПС у Харківській області за №15656 від 04.06.2021 встановлена відповідність ТОВ «Доліньо Обладнання» пункту 8 критерію ризиковості платників податку на додану вартість (т. ІІ а.с. 40-66).
Висновок контролюючого органу про не відображення в фінансовій звітності та не врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток коштів в сумі 1 787 152 гривні, отриманих від 46 контрагентів покупців - фізичних осіб, перерахування яких не пов'язане з постачанням товарів, відповідач доводить тією обставиною, що до перевірки не надано належно оформлених первинних документів, що підтверджують факт реалізації товарно-матеріальних цінностей (відсутність товарно-транспортних документів, відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, не зазначення посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції) і, внаслідок цього, вважає спростованим факт реальності здійснення господарських операцій з продажу позивачем товарів. За висновком перевірки кошти отримані позивачем від контрагентів-покупців в розмірі 1 787 152 гривні підлягали включенню до складу інших доходів, які кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога (т. ІІ а.с.35-40).
Висновок про допущення позивачем порушень, що призвели до заниження податку на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 3 618 049 гривень відповідач обґрунтовує тією обставиною, що перевіркою встановлено відображення позивачем в бухгалтерському обліку на рахунках понесених витрат щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг бухгалтерськими проведеннями Дт00Кт791 - 15007444 гривень (Дт791Кт90/92/94 -15007444 гривень), які не використані в господарській діяльності, зокрема витрати не визнавалися витратами одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, не враховані при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому підлягають нарахуванню податкові зобов'язання з податку на додану вартість за правилами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (т. ІІ а.с.67-72).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що вирішуючи відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлює, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з положенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість.
Здійснюючи аналіз реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання» суд зазначає наступне.
Правовідносини позивача з ТОВ «Термопал» визначені договором поставки №04/01/17 від 04.01.2017, договором про врегулювання відносин електронного документообігу від 02.03.2020, на підставі яких ТОВ «Термопал» в період 2017-2021 років, відповідності до накладних та видаткових накладних здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей позивачу безпосередньо пов'язаних із видами його діяльності. Транспортування поставлених товарів здійснено ТОВ «Нова Пошта» згідно умов договору №142472 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 06.09.2017 та договору №282299 від 22.07.2019, укладених з позивачем та підтверджується реєстром товарно-транспортних накладних (т. І а.с.24-29, 189-255, т. ІІ а.с.1-27).
Правовідносини позивача з ТОВ «Кронас-Трейд» визначені договорами поставки від 01.03.2017, та від 20.01.2021 за №215-21, на підставі яких ТОВ «Кронас-Трейд» в період 2017-2021 років здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей позивачу безпосередньо пов'язаних із видами його діяльності, а позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно з платіжними дорученнями. Транспортування поставлених товарів здійснено ТОВ «Нова Пошта» згідно умов договору №142472 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 06.09.2017 та договору №282299 від 22.07.2019, укладених з позивачем та підтверджується реєстром товарно-транспортних накладних (т. І а.с.38-132).
Правовідносини позивача з ТОВ «Ліора Лайн» визначені договором поставки за №0410-2018 від 04.10.2018, на підставі якого ТОВ «Ліора Лайн» 26.12.2018 здійснило поставку позивачу свердлильного верстака марки WDMAX, модель WDX-6042 згідно видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, акта приймання-передачі основних засобів, а позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно з платіжними дорученнями (т. І а.с.149-160).
Правовідносини позивача з ТОВ «СТ Брумель» визначені договором поставки №1 від 18.12.2018, на підставі якого ТОВ «СТ Брумель» в грудні 2018 та січні 2019 року згідно з видаткових накладних здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей (шпон) позивачу безпосередньо пов'язаних із видами його діяльності, а позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно з платіжними дорученнями. Транспортування поставлених товарів здійснено згідно дорожніх листів вантажних автомобілів, належних позивачу на праві власності (т. І а.с.171-179, 30-37).
Правовідносини позивача з ТОВ «Ено Меблі ЛТД» визначені договором купівлі-продажу обладнання за №21.09.2018/6.14 від 28.09.2018, договором купівлі-продажу будматеріалів №14.09.2020/13.3.8 від 14.09.2020, на підставі яких згідно з видаткових накладних ТОВ «Ено Меблі ЛТД» 25.10.2018 здійснило поставку придбаного бувшого у використанні обладнання (верстати, преси) та 23.09.2020 придбаних будівельних матеріалів (прес, пили, ножиці), а позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно з платіжними дорученнями. Транспортування поставлених товарів здійснено згідно дорожніх листів вантажних автомобілів, належних позивачу на праві власності (т. І а.с.161-170, 30-37).
Правовідносини позивача з ТОВ «Доліньо Обладнання» визначені договором поставки за №08-18/ОПС від 15.03.2018, на підставі якого ТОВ «Доліньо Обладнання» здійснило поставку позивачу кромкооблицювального верстату, згідно видаткових накладних, товарно-транспортної накладної, а позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно з платіжними дорученнями (т. І а.с.133-148).
Придбані позивачем кромкооблицювальний верстат та свердлильного верстак позивач облікував та відніс до основних засобів підприємства, а їх наявність та підтвердження використання у господарській діяльності підтверджено проведеними інвентаризаціями основних засобів та активів позивача (т. ІІ а.с.126-133, 145-186).
Щодо якості придбаних товарно-матеріальних цінностей: ТОВ «Кронас-Трейд» надало довідку про відсутність встаноленого вимогами наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» за №28 від 01.02.2005 обов'язку проведення сертифікації поставленої позивачу продукції. ТОВ «Доліньо Обладнання» надано позивачу Декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів поставленого позивачу верстака. ТОВ «Термопал» надало позивачу Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи поставлених стрічки та плівки з ПВХ за №602-123-20-3/10184 від 10.04.2017 та за №602-123-20-3/11453 від 14.04.2017 (т. І а.с.43, 142, т. ІІ а.с.119-120).
Висновки відповідача про відсутність документального підтвердження транспортування поставленої продукції спростовані дослідженими доказами у справі. Транспортування товарів здійснених ТОВ «Нова Пошта» згідно умов підпункту 5.3.2 пункту 5.3 та пункту 10.11 договору №142472 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 06.09.2017 та договору №282299 від 22.07.2019, укладених з позивачем документально підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані сторонами з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КУП) згідно з Законом України «про електронні довірчі послуги», до яких долучені реєстри товарно-транспортних накладних з відображеннями реквізитів дати видаткових накладних.
Також зазначені відповідачем в обґрунтування своїх висновків відомості з Єдиного реєстру судових рішень чи Єдиного реєстру досудових розслідувань про здійснення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за фактом ухилення від сплати податків службових осіб ТОВ «Термопал», за фактом вчинення фіктивного підприємництва, щодо контрагентів ТОВ «Термопал», за фактом ухилення від сплати податків та неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, яке в подальшому не використовувалося у господарській діяльності контрагентів ТОВ «Кронас-Трейд», за фактом непричетності громадянки, яка є засновником та посадовою особою ТОВ «Ліора Лайн» до здійснення господарської діяльності товариства, за фактом неправдивих даних щодо суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Ліора Лайн» в Державній фіскальній службі України, за фактом умисного ухилення невстановленими особами (на території ТОВ «Ено Меблі ЛТД») від сплати митних платежів не мають жодного встановленого зв'язку із позивачем чи здійсненими ним господарськими операціями.
Проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій.
Матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є вироком, який встановлює певні обставини та доведеність вини особи.
Внесення Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого слід перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення.
Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Доказів ухвалення вироку суду відносно контрагента позивача не надано, а отже сам по собі факт здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій позивача та не тягне за собою правових наслідків для нього.
Наявність рішень органів державної податкової служби про встановлення відповідності пункту 8 критерію ризиковості платників податку на додану вартість ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель» та ТОВ «Доліньо Обладнання» також не обґрунтовують висновків відповідача, оскільки ці рішення прийняті 04.02.2020 та 04.06.2021, а господарські операції між позивачем та цими контрагентами мали місце в 2018 та 2019 роках.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Щодо правовідносин поставки позивачем 46 покупцям - фізичним особам продукції (зазначеним у додатку №14 до акта перевірки), то судом встановлено, що продаж товарів (продукції) позивачем із фізичними особами здійснено на підставі договорів купівлі-продажу та видаткових накладних, доставка продукції здійснена власним транспортом позивача згідно з подорожніми листами, а за поставлену продукцію здійснено оплату за платіжними дорученнями, що відображено в оборотно-сальдових відомостях. Вказані обставини визнаються сторонами.
Висновок відповідача про неналежність оформлення первинних бухгалтерських документів за цими господарськими операціями є помилковим, оскільки покупці є фізичними особами, а тому зазначення посади для них в реквізитах первинних бухгалтерських документах є неможливим, як і є неможливим надання та зазначення довіреностей на отримання покупцями цих товарно-матеріальних цінностей, внаслідок того, що товар отримувався покупцями особисто.
У зв'язку з чим факт реальності здійснення господарських операцій з продажу позивачем товарів є підтвердженим, а кошти отримані позивачем від контрагентів-покупців в розмірі 1 787 152 гривні не підлягають включенню до складу інших доходів, які кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога.
Податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б достовірно вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача і не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання насить виключно інформаційний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Відповідач не здійснив будь-яких контрольно-перевірочних заходів щодо контрагентів позивача, будь-які первинні бухгалтерські документи цих платника податків не використовувалися та не аналізувалися, відсутні будь-які відомості про зменшення податкових зобов'язань цим товариствам з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за господарськими операціями, здійсненими з позивачем.
На противагу, суд встановив, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання та продажу позивачем товарно-матеріальних цінностей на момент формування показників податкової звітності були в наявності у позивача, а самі операції мали реальний характер, придбані товари використані у господарській діяльності позивача.
Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій позивача щодо з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», «ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання», правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток при формуванні показників фінансової звітності коштів в сумі 1 787 152 гривні, а також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.
У зв'язку з чим, є необґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в загальній сумі 886 862 гривні внаслідок здійснення безпідставного документального оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання», а також не відображення в фінансовій звітності та не врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток коштів в сумі 1 787 152 гривні, отриманих від 46 контрагентів покупців - фізичних осіб, перерахування яких не пов'язано з постачанням товарів.
А також, у зв'язку з вищевказаним є відсутніми підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020 гривень до позивача за ненадання до перевірки в повному обсязі документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель», ТОВ «Ено Меблі ЛТД», ТОВ «Доліньо Обладнання».
Щодо висновку відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 3 618 049 гривень, суд встановив, що відповідач на підставі зведених даних кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку (додаток 5 до акта перевірки) виявив відображення позивачем на рахунках бухгалтерськими проведеннями (Дт00Кт791 - 15007444 гривень (Дт791Кт90/92/94 -15007444 гривень) понесених витрат щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг на суму 15 007 444 гривні.
Відповідач встановив, відображені в бухгалтерському обліку за вказаним бухгалтерським проведенням витрати в розмірі 15 007 444 гривні не використані в господарській діяльності, зокрема витрати не визнавалися витратами одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, не враховані при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток (т. ІІ а.с.100, 67-72).
На підставі вказаних відомостей відповідач дійшов висновку, що на зазначені витрати підлягають нарахуванню податкові зобов'язання з податку на додану вартість за правилами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Як зазначав суд вище, відповідно до пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідач при здійсненні перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення не вказав на наявність фактичних обставин з настанням, яких Закон пов'язує момент виникнення обов'язку нарахування податкових зобов'язань з сплати податку на додану вартість.
Суд, досліджуючи вказані обставини встановив, що відображені в зведених даних кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку витрати в розмірі 15 007 444 гривні складаються з понесених позивачем за період з 01.01.2017 до 30.06.2021 витрат на виплату заробітної плати в розмірі 7833908 гривень, нарахування на заробітну плату в розмірі 1857479 гривень, витрати по оренді приміщень в розмірі 1057226 гривень, сплати екологічного податку 6140 гривень, знос основних засобів 2278384 гривні, інші адміністративні витрати (оплату водопостачання, реактивної енергії, телефонного зв'язку, ремонт комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, придбання паливно-мастильних матеріалів) в розмірі 1951643 гривень (т. ІІІ а.с.134-219).
Витрати по оренді приміщень, інші адміністративні витрати (оплату водопостачання, реактивної енергії, телефонного зв'язку, програмного забезпечення, ремонт комп'ютерної техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів) містить в собі нарахований продавцем та сплачений позивачем податок на додану вартість.
Інші із вказаних витрат не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.
Як наслідок, є необґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 3 618 049 гривень.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України відповідачем не доведений.
Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податком на прибуток спірними податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення за № 011327/0701 від 06.12.2021 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 073 346 гривень, в тому числі 886 862 гривні за основним зобов'язанням та 186 484 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення за № 011324/0701 від 06.12.2021 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 482 569 гривень, в тому числі 3 586 055 гривень за основним зобов'язанням та 896 514 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення за №011329/0701 від 06.12.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020 гривень до позивача за ненадання до перевірки в повному обсязі документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Термопал», ТОВ «Кронас-Трейд», ТОВ «Ліора Лайн», ТОВ «СТ Брумель» «ТОВ «Ено Меблі ЛТД» ТОВ «Доліньо Обладнання», а позовні вимоги обґрунтованими, та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 24810 гривень, згідно платіжного доручення за № 593 від 12.12.2022.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 24810 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Дочірнього підприємства «Промінь-Карпати» (індекс 78400, вулиця Соборна, будинок 163, місто Надвірна, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25071544) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області податкове повідомлення-рішення за № 011324/0701 від 06.12.2021 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 482 569 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області податкове повідомлення-рішення за № 011327/0701 від 06.12.2021 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 073 346 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області податкове повідомлення-рішення за №011329/0701 від 06.12.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020 гривень.
Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Промінь-Карпати» (індекс 78400, вулиця Соборна, будинок 163, місто Надвірна, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25071544) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43968084) сплачений судовий збір в розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.
Рішення складене в повному обсязі 19 червня 2025 року.