03 вересня 2025 року Справа № 280/5644/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
01 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 НГУ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ у ненаданні відповіді на рапорт позивача від 27.02.2025 щодо направлення документів на розгляд для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153, на підставі рапорту позивача від 27.02.2025;
зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 27.02.2025 щодо направлення документів на розгляд для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153, з урахуванням мотиваційної частини постанови суду;
зобов'язати відповідача надати письмову відповідь на рапорт позивача від 27.02.2025 щодо направлення документів на розгляд для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 з урахуванням мотиваційної частини постанови суду.
Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ з лютого 2023 року. Позивач зазначає, що він під падає під умови визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у зв'язку з чим 27.02.2025 звернувся до командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ з питання направлення документів до Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не надання відповіді на його рапорт від 27.02.2025 щодо направлення документів на розгляд для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права та законні інтереси. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що представником позивача, адвокатом Гармаш Оленою Олексіївною, було направлено на адресу військової частини адвокатський запит №26/02 від 26.02.2025 про надання інформації щодо виплати грошового забезпечення позивача. Разом із вказаним адвокатським запитом на адресу частини також надійшов супровідний лист до рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 про направлення документів до Міністерства оборони для розгляду питання щодо надання одноразової грошової допомоги від 27.02.2025, а також сам рапорт військовослужбовця, в якому позивач просив командира військової частини направити необхідні документи до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо надання мені одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 гривень та інших пільг, які передбачені Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану». Відповідач зазначає, що за вих.№3/29/12-9871 від 13.05.2025 позивачу було надано відповідь на рапорт про направлення документів до Міністерства оборони для розгляду питання щодо надання одноразової грошової допомоги від 27.02.2025. Копія відповіді на рапорт також була надана представнику Позивача у відповіді на адвокатський запит. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
27.02.2025 позивач звернувся до командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ з рапортом, в якому просив направити необхідні документи до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо надання йому одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн. та інших пільг, які передбачені постановою КМУ від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Позивач, зазначає, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою, його рапорт відповідачем розглянуто не було, чим порушено його права та законні інтереси.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (далі - Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу;
Збройні Сили;
Міністерство оборони;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3)фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Також, у пункті 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Позивач звертаючись з рапортом до відповідача вказував, що ним було укладено контракт у період дії воєнного стану, а також позивач приймав участь у бойових діях не менше шести місяців, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової грошової допомоги та інших пільг, відповідно до постанови №153.
З матеріалів справи судом встановлено, що рапорт ОСОБА_1 був розглянутий ВЧ НОМЕР_1 НГУ, у зв'язку з чим була складена відповідь від 13.05.2025 №3/29/12-9871, в якій зазначено про відсутність підстав для задоволення рапорту.
У відповіді від 13.05.2025 №3/29/12-9871 зазначено про те, що обов'язковою умовою для отримання одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах є початок проходження військової служби після оголошення воєнного стану. Відповідач у відповіді зазначає про те, що наказом командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 03.02.2020 №4 о/с позивача було прийнято на військову службу за контрактом строком на 3 роки, тобто до 03.02.2023. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 19.01.2023 №4 о/с з позивачем укладено контракт про проходження військової служби осіб сержантського складу. Відповідач вказує на те, що відбувся перехід з одного виду служби на інший.
Також, у відповіді відповідач вказує на те, що днем початку військової служби для позивача є 03.02.2020, що не підпадає під вимогу п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні рапорту.
За таких обставин, посилання позивача на те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду його рапорту є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Водночас, відмова у задоволенні рапорту позивача не є предметом розгляду даної справи, а тому правомірність такої відмови не входить до предмету доказування по даній справі.
У разі якщо позивач вважає, що йому протиправно відмовлено у задоволенні його рапорту з наведених вище підстав, то відповідно може оскаржити таке рішення відповідача у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова