про визнання необґрунтованим відводу
03 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24602/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період; грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у видачі оновленої довідки щодо ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати на ім'я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.
07.01.2025 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №886/25 надійшов відзив на адміністративний позов.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 залучено Військову частину НОМЕР_2 до участі у справі як другого відповідача.
21.08.2025 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №64951/25 надійшла заява Військової частини НОМЕР_2 про відвід судді та відзив на адміністративний позов вх. №65138/25. Заява про відвід обґрунтована незгодою представника відповідача із процесуальними діями судді, пов'язаними із поновленням позивачу строку звернення до суду з цим позовом, оскільки наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №134 від 29.05.2023 полковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 , колишнього командира Військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 09.05.2024 №95 у запас через сімейні обставини, у зв'язку з небажанням військовослужбовця продовжувати військову службу та у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною, з 29.05.2024 визнано таким, що справи та посаду здав, виключено із списків частини та всіх видів забезпечення.
На дату звільнення 29.05.2024 ОСОБА_1 отримав на руки довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховуються для перерахунку пенсії заявника, а також грошовий атестат.
Таким чином, саме з 29.05.2024 починає перебіг строк позовної давності по спорах щодо оплати праці.
На думку заявника, в порушення ч.3 статті 123 КАС України, ч.1, 2 статті 233 КЗпП України, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
На думку заявника, намагаючись прийняти сторону позивача у даній справі, суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М. відступає від власних висновків, викладених в ухвалі про відкриття провадження у справі, якою визнав неіснуюче клопотання позивача, щодо поновлення строків звернення до суду та визнання причин пропуску обґрунтованим, та дійшов необґрунтованого висновку, що позивач строк звернення до суду не порушив.
Також, на думку заявника, наступним доказом небезсторонності судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. є грубе порушення порядку залучення другого відповідача у справі №240/24602/24, а саме: судом не з'ясовано думку позивача щодо залучення другого відповідача у справі, що є порушенням вимог частини 5 статті 48 КАС України, а також надати оцінку тому, чи міг позивач достеменно знати, що позивається не до належного відповідача.
Вказані дії судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. підтверджують доводи заявника щодо особистої зацікавленості судді у результатах розгляду справи №240/24602/24, намаганні вплинути на результати розгляду справи шляхом грубого порушення процесуальних та матеріальних норм права.
Крім того, заявник вказав, що мотиви, за якими суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М. не може безсторонньо та неупереджено наразі відповідачу не відомі. Чи впливають на вказані рішення дружні стосунки з полковником ОСОБА_1 , чи певний вплив на суд має зять позивача прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Батіг Ростислав Вікторович, чи мають місце інші обставини, не має принципового значення, натомість наведені в цій заяві порушення з боку суду вказують на те, що побоювання заявника (відповідача) є об'єктивно обґрунтованими.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Підстави для відводу судді визначені Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині 2 статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз'яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб'єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
Аналіз заяви представника відповідача - Військової частини НОМЕР_2 про відвід судді Гуріну Д.М., дає підстави для висновку, що представник відповідача, обґрунтовуючи заяву про відвід, не погоджується із процесуальними діями судді у вказаній справі.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи, вважає за необхідне у порядку передбаченому частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу іншому суду для вирішення заяви про відвід.
Керуючись статтями 31, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву від 21.08.2025 за вх. №64951/25 про відвід судді Гуріна Д.М.
Передати справу №240/24602/24 іншому судді, у порядку встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання щодо відводу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Гурін