03 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24162/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 з врахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 01.03.2018 по 22.11.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач при визначенні розмірів належної йому індексації не застосував як місяць підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року. Також зазначає, що у період з 01.03.2018 до дня звільнення відповідач не врахував положення пункту 5 Порядку №1078 та не визначив розмір належної з березня 2018 року індексації як різницю між таким розміром індексації та розміром підвищення його грошового забезпечення з березня 2018 року до 22.11.2018.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
06.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №7445/25, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що позовні вимоги є безпідставними.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач з 06.10.2017 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира від 22.11.2018 №306 звільнений та виключений зі списків особового складу.
На день виключення зі списків особового складу позивач не отримав в повному обсязі кошти, на які має право за час проходження військової служби, а саме в період з 06.10.2017 по 28.02.2018 включно відповідач не виплачував позивачу індексацію. Таку бездіяльність позивач оскаржив у суді. За результатами судового розгляду відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу належні суми індексації за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 включно.
За вказаний період відповідач нарахував та виплатив позивачу лише частину належної індексації. Під час визначення розміру індексації відповідач застосував коефіцієнти індексації, які не відповідають місяцю підвищення посадового окладу військовослужбовців січень 2008 року.
Як наслідок відповідач неправильно виплачував позивачу індексацію після 01.03.2018.
У листопаді 2024 року представник позивача письмово звернувся до відповідача із адвокатським запитом про нарахування та виплату позивачу індексації за вказаний період в повному розмірі.
Проте у відповідь листом від 27.11.2024 №17227 отримав відмову а виплату індексації до цього часу відповідач не здійснив.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом третім частини 1 статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Щодо застосування при обрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року, суд вважає з необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб військовослужбовців Збройних Сил України затверджена постановою КМ України №1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Після прийняття КМ України постанови №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМ України №1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць, для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає таке.
Як вже зазначалося, Постановою №704 змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до частини 2 пункту 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
У контексті викладеного, слід зауважити, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Вказане узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.05.2022 у справі №400/4491/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд враховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
З огляду на те, що оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, то відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).
Тобто з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищенаведених положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.06.2023 у справі №380/4830/22, звертає увагу на те, що Верховний Суд сформував усталену судову практику відносно повноважень державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, яка полягає у тому що такі не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З метою належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити, з урахуванням виплаченої раніше суми позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року та здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018, із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", становив 1762 гривні.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.
Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
За лютий 2018 року у розмірі індексації складає 4258,75 грн із застосуванням індексу 241,3% (1762,00 * 241,3% = 4258,75 грн).
Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 252,9%.
Як вже зазначалося, відповідно до абзацу п'ятого п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн х 252,9% / 100 = 4456,10 грн.
Відповідно до абзацу четвертого п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, зважаючи на те, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Таким чином, у період з 01.03.2018 по 22.11.2018 сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Однак, всупереч абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 військовою частиною за період з 01.03.2018 по 22.11.2018 відповідач не враховував вимог абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні й виплаті індексації грошового забезпечення позивачу, тому такі дії визнаються протиправними.
З огляду на зазначене, суд вважає, що належним спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018 відповідно до положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та висновків суду у даній справі.
Суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми.
В свою чергу, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року, то вказана вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як уже зазначалось, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, на підставі Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008, наступне підвищення розміру грошового забезпечення відбулось на підставі Постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018.
Отже, поточна індексація грошового забезпечення позивача за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 підлягає обчисленню з урахуванням, як базового місяця січня 2008 року, а після 01.03.2018 - березня 2018 року, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в цій частині.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 з врахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 01.03.2018 по 22.11.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.11.2018 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
03.09.25