02 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/14295/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з підстав протиправної, на переконання позивача, недоплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік.
В обґрунтування позову вказує, що має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII. Зазначає, що відповідач виплатив разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році". Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, оскільки щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України мала бути виплачена йому в розмірі, визначеному статтею 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду було постановлено зупинити провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.
У зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, ухвалою суду було поновлено провадження у справі.
У період з 30.06.2025 по 18.07.2025 (включно) та, з 06.08.2025 по 26.08.2025 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.
Як зазначає у позові позивач та визнається відповідачем, у 2024 році до Дня Незалежності України позивачу було виплачено щорічну разову грошову виплату у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році".
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою.
У відповідь на заяву, відповідач листом повідомив позивача, що разова грошова допомога нарахована у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році", оскільки іншого чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи відмову у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі, визначеному Постановою КМУ №369 протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 21 та 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:
- типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
В ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №440/14216/23 наведено такі ознаки типової справи:
1) позивачі є особами з інвалідністю внаслідок війни (ветеранами війни) та мають право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік;
2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності;
3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань";
4) позивачами у зазначених справах заявлено тотожні позовні вимоги.
Суд зауважує, що хоч дана адміністративна справа не відповідає вказаним в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 ознаками типових справ по відношенню до зразкової справи №440/14216/23, оскільки предметом судового розгляду у зразковій справі №440/14216/23 є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, однак правовідносини у даній адміністративній справі є подібними до правовідносин, які розглядаються Верховним Судом у зразковій справі №440/14216/23.
За результатом розгляду адміністративної справи №440/14216/23 Верховним Судом ухвалено рішення від 05.03.2024, яке скасоване постановою Великої Палати Верховного суду від 14.05.2025.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак при вирішенні цієї справи суд, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №440/14216/23, суд зазначає наступне.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає (далі - Закону №3551).
Відповідно до статті 2 Закону №3551, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них передбачені статтею 12 Закону №3551.
Зокрема, частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону №2983-IX) встановлено, що щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону № 3551-XII Законом від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Однак зазначена норма зазнавала неодноразових змін та була предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.
Окрім того, вказана вище норма із частини четвертої, у зв'язку із внесенням відповідних змін до Закону №3551, стала частиною п'ятою статті 12 зазначеного Закону.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вказує, що передбачена частиною 5 статті 12 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата учасникам бойових дій має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення таких осіб, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави у цій сфері. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом і конкретно не визначена у Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46.
Тож встановлена частиною 5 статті 12 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою учасникам бойових дій, у зв'язку із чим, з урахуванням висновків Велика Палата Верховного Суду, суд вважає, що право саме на зазначену виплату не охоплюється поняттям «основоположні права і свободи людини» (Розділ ІІ Конституції України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (Закон №2983-IX), частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту:
«Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".»
Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду цієї справи.
Отже, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 12 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ як спеціального закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23, серед іншого, дійшла висновку, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23 висновує, що втручання держави у право позивача на мирне володіння своїм майном - щорічною разовою грошовою виплатою (шляхом визначення Кабінетом Міністрів України її у меншому розмірі, ніж раніше) відповідає критерію законності.
Аналізуючи наведені вище норми законів № 3551-ХІІ й №2983-ІХ, приписи Конституції України, а також зміст спірних правовідносин, суд, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23, робить висновок, що стаття 22 Конституції України, яка за своїм змістом адресована органу законодавчої влади, у цій справі не є застосовною, оскільки щорічна разова грошова виплата, встановлена частиною 5 статті 12 Закону №3551 безпосередньо не передбачена в Конституції України та визначається спеціальним законом, а тому на неї не поширюються й визначені статтею 22 Конституції України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав.
Так з метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році"
Крім того, 02 квітня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" (далі - Постанова №369), якою визначив, що у 2024 році разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується у таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає виплату у 2024 році особам, які мають статус учасників бойових дій, разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як про це зазначає позивач в своєму позові. Розмір такої допомоги у 2024 році, згідно Постанови №369, становив 1000,00 гривень.
Належними доказами підтверджується, що у 2024 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному в постанові Кабінет Міністрів України від 02.04.2024 №369.
Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, застосувавши правила частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, неконституційною не визнавалася, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах" затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах (далі - Порядок використання коштів №1396), а також Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок здійснення разової грошової виплати).
Порядок використання коштів №1396 визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2501250 "Виплата особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах".Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку використання коштів №1396 бюджетні кошти за бюджетною програмою КПКВК 2501250 спрямовуються, зокрема, на здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396.
Згідно з пунктом 2 та підпунктом 3 пункту 3 Порядок використання коштів №1396 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня щодо напряму, зазначеного у підпункті 4 пункту 4 цього Порядку (тобто щодо здійснення виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України), - Пенсійний фонд України. Перерахування бюджетних коштів здійснюється на реєстраційний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий у Казначействі, з подальшим перерахуванням на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ Ощадбанк.
При цьому, правовими нормами підпункту 4 пункту 5 Порядку використання коштів №1396 передбачено, що за напрямом, визначеним підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, тобто для виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються Пенсійному фонду України на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною п'ятою статей 12-15, пунктом 1 частини першої статті 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і частиною третьою статей 6-1-6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання.
Пенсійний фонд України формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання, та подає її до 10 серпня поточного року Мінсоцполітики.
Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ Ощадбанк.
Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати грошової допомоги:
- отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги, або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги, відкриті в одному із уповноважених банків, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання);
- отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби;
- отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;
- іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що саме Пенсійний фонд України формує та подає до Мінсоцполітики заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою, та в подальшому, після отримання від Мінсоцполітики коштів для виплати цієї допомоги, здійснює її виплату. При цьому, особам, які отримують пенсію, Пенсійний фонд України здійснює виплату грошової допомоги, шляхом її перерахування на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання). Натомість, у випадку, коли отримувач грошової допомоги не є пенсіонером, а є особою, яка проходить службу, то Пенсійний фонд України виплачує такій особі грошову допомогу до Дня Незалежності України шляхом її перерахування на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
В свою чергу, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах" установлено, що інформація про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, розвідувальними органами, Службою судової охорони, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.
Вказане правове регулювання свідчить, що військова частина, установа чи організація, де проходить військову службу особа, яка є отримувачем грошової допомоги до Дня Незалежності України, самостійно не визначають розмір допомоги, який належить виплатити її отримувачу, відповідних повноважень на визначення розміру спірної допомоги вказані органи, згідно норм Порядку використання коштів №1396, не мають. Вони фактично виступають лише посередником між Пенсійним фондом України та отримувачем грошової допомоги і здійснюють виплату отримувачам такої допомоги в тому розмірі, який Пенсійний фонд України перераховує на їх небюджетні рахунки.
На Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Головне управлінням Національної гвардії, Національну поліцію, та на інші військові формуваннями, підприємствами, установи, організації, де проходять військову служби отримувачі допомоги до Дня Незалежності України, правовими нормами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 покладений лише обов'язок щодо подачі Пенсійному фонду України інформації про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України.
Натомість, Пенсійний фонд України, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, згідно норм підпункту 4 пункту 5 Порядку використання коштів, є тим органом, який формує та подає до Мінсоцполітики заявку на фінансування грошової допомоги, а відтак, саме Пенсійний фонд України та його територіальні органи при формування такої заявки визначають розмір грошової допомоги до Дня Незалежності України, який належить до виплати кожному конкретному її отримувачу.
Враховуючи, що предметом судового розгляду у даній справі є саме спір щодо розміру грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, який був виплачений позивачу, а не бездіяльність щодо не виплати позивачу у 2024 році такої допомоги взагалі, а також беручи до уваги те, що відповідно до норм Порядку використання коштів №1396 саме Пенсійний фонд України є органом, який при формуванні та поданні до Мінсоцполітики заявки на фінансування грошової допомоги до Дня Незалежності України, визначає розмір цієї допомоги, який належить до виплати кожному її отримувачу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залучення до участі в справі співвідповідачів.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
02.09.25