Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2025 року Справа №200/11109/21
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/11109/21, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини № НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 02.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008, з 01.03.2018 із урахуванням фіксованої індексації; стягнення суми індексації грошового забезпечення за період служби з 02.12.2015 по 27.09.2020 в розмірі 223250,83 грн.; зобов'язання нарахувати та виплатити середнього заробітку за час затримки розрахунку з 28.09.2020 по день фактичного розрахунку; зобов'язання нарахувати та виплатити суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 визнано протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008, з 01.03.2018 із урахуванням фіксованої індексації та зобов'язано військову частину № НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008, з 01.03.2018 із урахуванням фіксованої індексації.
Рішення суду набрало законної сили 28 грудня 2021 року, виконавчий лист на виконання рішення суду видано 09 серпня 2022 року.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, у якій зазначив, що військовою частиною на виконання рішення у справі №200/11109/21 від 25.11.2021 виплачено 27.12.2022 індексацію грошового забезпечення у розмірі 130248,08 грн.
Вказав, що ним самостійно здійснено розрахунок грошового забезпечення, і заборгованість з виплати індексації складає 89075,43 грн. (219 323,51 - 130 248,08).
Просив зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008, з 01.03.2018 із урахуванням фіксованої індексації на: стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 27.09.2020 у розмірі 89075,43 грн.
До заяви позивачем додано:
розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2018 до вересня 2020 року;
особиста картка грошового забезпечення за 2019;
особиста картка грошового забезпечення за 2020;
архiвна вiдомiсть з січня 2019 по грудень 2019 року;
архiвна вiдомiсть з січня 2020 по грудень 2020 року;
платіжне доручення №1860 від 27 грудня 2022 на суму 130 298.08 грн.;
лист НОМЕР_6 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.08.2025 №09/14023-25, в якому повідомлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2021 у справі №200/11109/21 виконане військовою частиною НОМЕР_1 в повному обсязі 27.12.2022;
лист Галузевого Державного архіву Державної прикордонної служби України від 14.08.2025 №04.4.1/1595-25;
довідка №550 від 18.08.2025 відповідно до якої позивач дійсно проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ) з 27 серпня 2020 по теперішній час.
Просили розгляд заяви проводити без їх участі.
Від військової частини до суду надійшли заперечення на заяву про зміну способу виконання рішення у справі №200/11109/21, в яких вказано, що після надходження відповідного фінансування в добровільному порядку на виконання вказаного рішення 27.12.2022 здійснено нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 130298,08 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Вважають, що Військова частина НОМЕР_1 в свою чергу, в даних спірних правовідносинах, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду від 25.11.2021 у справі № 200/11109/21.
Зазначили, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення здійснено з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених в мотивувальній частині рішення суду від 25.11.2021 у справі № 200/11109/21, що свідчить про виконання вказаного рішення суду у повному обсязі.
Просили в задоволенні вимог заяви представника ОСОБА_1 від 23.08.2025 про зміну способу виконання рішення у справі № 200/11109/21 відмовити у повному обсязі.
Просили розгляд заяви проводити за відсутності представника військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи суть порушеного питання, а також відсутність необхідності витребування у сторін додаткових документів та пояснень, суд застосовуючи приписи Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України, задля забезпечення безпеки учасників судового процесу вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні.
Дослідивши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: “Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Суд встановив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у цій справі має зобов'язальний характер.
Слід також зазначити, що індексація грошового забезпечення, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Водночас, суд при розгляді вказаної справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, і, як наслідок, не перевіряв правильність нарахування заборгованості з виплати позивачу індексацію грошового забезпечення у спірний період, відтак розрахунок належної позивачу заборгованості з індексацію грошового забезпечення при розгляді справи суд не здійснював.
Отже, змінивши спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 200/11109/21 із зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008, з 01.03.2018 із урахуванням фіксованої індексації на стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02.12.2015 по 27.09.2020 у розмірі 89075,43 грн., суд фактично змінить рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої індексації грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку щодо неможливості зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №200/11109/21.
Виходячи з системного аналізу приписів наведених норм, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/11109/21 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/11109/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов