Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2025 року Справа№200/4711/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії за період з 25.03.2024 по 30.10.2024 в сумі 76064,41 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 25.03.2024 по 30.10.2024 в сумі 76064,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що перебуває на обліку як отримувач пенсії в ГУ ПФУ в Донецькій області. Вказана пенсія призначена Головним управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 200/2322/24. Вважає, що відповідач порушив права позивача у частині не виплати нарахованої пенсії за період з 25.03.2024 по 30.10.2024 у сумі 76064,41 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні без його участі.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі №200/2322/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу призначено пенсію. Доплата, нарахована позивачу, на виконання рішення суду, за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у сумі 66646,14 грн як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25.03.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком, призначеної як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі №200/2322/24, яке набрало законної сили 09.10.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі «Росія» з 29.07.1986 по 13.11.1986 та 01.03.1989 по 06.01.1995 та призначити пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини першої статт115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.03.2024.
На виконання рішення суду позивачу здійснено нарахування доплати пенсії за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн.
Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність невиплати заборгованості з пенсії позивачеві за період з 25.03.2024 по 31.10.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідачем нараховано суму пенсії за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн, разом з цим виплата цієї суми пенсії не здійснена.
Суд не приймає доводів відповідача, що виплата пенсії за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки відсутність фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.
Тобто, наявна пасивна поведінка, яка виражається у бездіяльності відповідача, оскільки невиплата належної позивачу пенсії є протиправною та не відповідає зазначеним критеріям правомірності, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття "майно" охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі "Von Maltzan and Others v. Germany"). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань".
Невиплатою позивачу пенсії за певний період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним та порушило право позивача на отримання пенсії, на що він мав законні очікування.
Позивач при зверненні до суду вказав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №200/2322/24 відповідачем нараховано з 25.03.2024 по 30.10.2024 заборгованість з пенсійних виплат в сумі 76064,41 грн. Разом з тим, доказів нарахування заборгованості в наведеному розмірі позивачем не надано.
Проте відповідачем разом з відзивом надано розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 та витяг з ІКІС ПФУ (аналітика нарахувань), з яких вбачається, що позивачу не виплачено пенсію за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн., суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн та часткове задоволення відповідної позовної вимоги.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої пенсії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646,14 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період 25.03.2024 по 31.10.2024 у розмірі 66646 грн (шістдесят шість шістсот сорок шість) грн. 14 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 03.09.2025.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька