Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 вересня 2025 року Справа№200/3473/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13.05.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити з 01.12.2024 виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. У зв'язку з військовою агресією проти України позивач з жовтня 2024 року проживає у Німеччині, у зв'язку із цим з грудня 2024 року їй припинено виплату пенсії. В грудні 2024 року позивач звернулась до віцеконсула України у Франфурті-на-Майні, щодо підтвердження факту того, що вона є живою та проживає у Німеччині. В січні 2025 року позивач направила засобами поштового зв'язку, та у квітні 2025 року через електронний кабінет на порталі ПФУ, пакет документів на поновлення пенсії. Проте, рішенням відповідача від 02.05.2025 відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки копії документів не завірені у встановленому порядку, а саме дипломатичними представництвами, консульськими установами або нотаріально. Позивач вважає протиправною відому, оскільки заява подана через електронний кабінет не містить вимог щодо додаткового оформлення, аніж підписання електронно цифровим підписом. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що ОСОБА_1 з 30.11.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримувала пенсію за віком по 30.11.2024 відповідно до Закону № 1058. За документами, наявними в пенсійній справі, є внутрішньо переміщеною особою. З 01.12.2024 виплату пенсії призупинено у зв'язку з тим, що довідка внутрішньо переміщеної особи недійсна.
Вказав, що за наслідком розгляду заяви про поновлення виплати пенсії, та доданих до неї документів, а саме: заява про поновлення виплати пенсії від 09.01.2025, копія посвідки для проживання (з перекладом від 29.01.2025); свідоцтво консульства України у Франкфурті-на-Майні Федеративної Республіки Німеччини від 27.12.2024 про встановлення особи та конверт зі штемпелем свідчать про неможливість перерахунку/поновлення, оскільки копії документів не завірені у встановленому порядку, а саме дипломатичними представництвами, консульськими установами або нотаріально. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від третьої особи надійшли пояснення у справі, у яких вказано, що відповідно до пункту 2.23 Порядку №22-1 до заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Вказано, що для відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися засобами вебпорталу або поштою до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії з документами відповідно до вимог п.2.23 Порядку №22-1, які засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально та легалізованими шляхом проставлення апостилю, оскільки Німеччина та Україна входять до переліку країн, на території яких поширюється дія Гаагської Конвенції від 05.10.1961.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 26.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 09.01.2001 Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області.
Позивач є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи та не є спірним між сторонами.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України позивач переїхала та тимчасово проживає в Федеративній Республіці Німеччина за адресою: Айхвізерхоф 2, 67685 Вайлербах, що підтверджується свідоцтвом, виданим консульською установою України у Франкфурті-на-Майні 27.12.2024.
Як зазначив відповідач, з 01.12.2024 виплату пенсії позивачеві призупинено у зв'язку з тим, що довідка внутрішньо переміщеної особи недійсна.
Рішення про припинення виплати пенсії сторонами не надано та в матеріалах справи відсутнє.
09.01.2025 позивач направила засобами поштового зв'язку пакет документів із заявою про поновлення виплати пенсії, разом з доказами перебування у Німеччині.
31.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в порядку екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 №1916 щодо поновлення виплати пенсії особі, яка тимчасово проживає за кордоном.
За результатом розгляду заяви прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 в заявленому перерахунку пенсії, оскільки надані документи не завірені відповідно до вимог п. 2.23 Порядку №22-1.
23.04.2025 ОСОБА_1 засобами вебпорталу подано заяву №2983 про поновлення виплати, до якої додано Заяву від 09.01.2025.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в порядку екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням від 02.05.2025 №052530004285 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки заява про поновлення виплати пенсії від 09.01.2025, копія посвідки для проживання (з перекладом від 06.01.2024); свідоцтво консульства України у Франкфурті-на-Майні Федеративної Республіки Німеччини від 27.12.2024 про встановлення особи та конверт зі штемпелем (вих. Від 18.02.2025) свідчать про неможливість перерахунку, оскільки копії документів не завірені у встановленому порядку, а саме дипломатичними представництвами, консульськими установами або нотаріально.
Вважаючи рішення про відмову у поновленні пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Спірним у цій справі є рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно з статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення про припинення виплати пенсії позивачу.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що встановлений ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України позивач переїхала та тимчасово проживає в Федеративній Республіці Німеччина за адресою: Айхвізерхоф 2, 67685 Вайлербах, що підтверджується свідоцтвом, виданим консульською установою України у Франкфурті-на-Майні 27.12.2024.
Судом встановлено, що позивачем, зокрема 23.04.2025 подано через вебпортал Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати пенсії.
Відповідно до 1.8. Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що 23.04.2025 позивач подала заяву через веб портал Пенсійного фонду України разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту.
Отже, відповідач протиправно відмовив у поновленні пенсії.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не поновлено нарахування та виплату пенсії позивачеві, а тому рішення від 02.05.2025 №052530004285 підлягає скасуванню.
Щодо виплати на банківський рахунок суд зазначає, що разом із заявою про поновлення виплату пенсії позивача надала довідку про відкриття розрахункового рахунку в АТ "ОЩАДБАНК", тому вимоги про поновлення нарахування та виплати на вибраний позивачем банківський рахунок також підлягають задоволеннню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2025 № 052530004285.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., ЄДРПОУ 14099344) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.12.2024 на визначений позивачем банківський рахунок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв