Рішення від 01.09.2025 по справі 160/18808/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року Справа № 160/18808/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Мінерали України" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

27 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Мінерали України" в особі представника Логвінова Сергія Сергійовича, через систему "Електронний Суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2025/000020/2 від 05.06.2025р. прийняте Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Мінерали України" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №25UA110110003380U4 від 05.06.2025 року. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.07.2025 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

17.07.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладено позицію аналогічну заявлений ним у власній позовній заяві з зазначенням тотожних аргументів та доводів.

22.07.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену у відзиві, та зазначено, що відповідь на відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 вересня 2023 року, між ТОВ «Мінерали України» - Покупець, та HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Китай) - Продавець, було укладено Контракт №НК20230914.

Відповідно до п. 1.1. даного Контракту Продавець зобов'язується на умовах та спосіб визначений Додатками до Контракту поставляти Покупцю фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (в подальшому - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Додатковою угодою від 15.04.2025р., Сторонами було викладено платіжні реквізити в новій редакції.

Відповідно до Додатку№10 від 03.02.2025 року, Сторонами визначено асортимент товару, його попередню вартість, умови оплати.

Відповідно до інвойсу від 17.03.2025 року визначено вартість товару на рівні 23 762,30 доларів США.

За поставлений Товар Покупець розрахувався відповідно до умов Додатку №10 до Контракту, що підтверджує платіжні документи № P250324982 від 24.03.2025р., № P250520982 від 20.05.2025р., № P250411983 від 11.04.2025р.

Відповідно до інвойсу та коносаменту, умови поставки - «FOB», Ксинганг, Китай.

З метою митного оформлення товару декларантом подано до Дніпровської митниці митну декларацію №25UA110110003380U4 від 05.06.2025 року. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме:

Товар 1 . Фітинги для труб і трубок з чорних металів для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: коліна та патрубки: Відвід 90 град. тип 3D (R=1.5 DN), стандарт ГОСТ 17375, розмір 26 х 2,5 мм - 1000 шт; Відвід 90 град. тип 3D (R=1.5 DN), стандарт ГОСТ 17375…

Товар 2 : Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: коліна та патрубки: Відвід 90 град. тип 2D (R=1 DN), стандарт ГОСТ 30753, розмір 630 х 8 мм - 10 шт; Відвід 90 град. тип 2D (R=1 DN), стандарт ГОСТ 30753…

Товар 3 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: Перехід ексцентричний різних розмірів, перехід концентричний різних розмірів (в асортименті), заглушки (в асортименті), трійник (в асортименті).

Товар 4 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: інші: Заглушка, стандарт ГОСТ 17379, розмір 63 0х10 мм - 5 шт.

До митного оформлення позивачем надані наступні документи:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 17.03.2025;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н 17.03.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HK20230914-10 17.03.2025;

- Коносамент (Bill of lading) XM250300197 24.03.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 9381 03.06.2025;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25C661991427/04165 26.03.2025;

- Некласифікований комерційний документ Прайс-лист б/н від 30.01.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250324982 від 24.03.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250411983 від 11.04.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250520982 від 20.05.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 555 від 28.05.2025;

- Калькуляція транспортних витрат 28-05/1 від 28.05.2025;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 28/05/25-1від 28.05.2025;

- Страховий поліс 09-03.11.25.00051 від 31.03.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 10 від 03.02.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 15.04.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів HK20230914 від 14.09.2023;

- Доповнення до внутрішнього договору (контракту) Додаток №3 від 18.04.2025;

- Договір про надання послуг митного брокера 230522 від 23.05.2022;

- Договір (контракт) про перевезення 058/ФСР від 24.01.2020;

- Договір (контракт) про перевезення 14072021 від 14.07.2021;

- Договір (контракт) про перевезення 57 від 20.03.2025;

- Акт зважування №164 108 від 31.05.2025;

- Трекінг контейнера б/н від 03.06.2025;

- Фото з завантаження від 21.03.2025;

- Копія митної декларації країни відправлення 021720250000285406 від 21.03.2025;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA110110003380U4 від 05.06.2025.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаними митними деклараціями надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графах 44 цих МД.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. До митного оформлення за ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) не надано банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, згідно рахунку від 28.05.2025 №555, що суперечать вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

2. До митного оформлення за ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) надано документ прайс -лист від 30.01.2025 б/н - охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі від 17.03.2025 №НК20230914-10, що свідчить про загальнодоступну ринкову ціну.

3. До митного оформлення за ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) не надано банківський/платіжний документ, що підтверджує факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту ХМ250300197.

4. До митного оформлення за ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) не надано каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

5. За ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) відсутній переклад експортної митної декларації країни відправлення 021720250000285406, що суперечать вимогам ст.254 МКУ.

6. В ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) заявка від 20.03.2025 №57 на 1 та 2 сторінці не містить підписів відповідальних осіб Експедитора та Клієнта, що не відповідає вимогам ст.207 Цивільного кодексу України» Вимоги до письмової форми правочину».

7. В ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) відсутній договір та заявка між Перевізником та Експедитором.

05.06.2025 декларантом було надано Лист №05/06/25-3 від 05.06.2025 стосовно того, що додаткові документи надаватись не будуть.

За наслідками опрацювання наданих документів у Відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки електронних митних декларацій, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000093, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2025/000020/2 від 05.06.2025р..

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вищезазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також зазначене узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вже було встановлено судом, 14 вересня 2023 року, між ТОВ «Мінерали України» - Покупець, та HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Китай) - Продавець, було укладено Контракт №НК20230914.

З метою митного оформлення товару декларантом подано до Дніпровської митниці митну декларацію №25UA110110003380U4 від 05.06.2025 року. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме:

Товар 1 . Фітинги для труб і трубок з чорних металів для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: коліна та патрубки: Відвід 90 град. тип 3D (R=1.5 DN), стандарт ГОСТ 17375, розмір 26 х 2,5 мм - 1000 шт; Відвід 90 град. тип 3D (R=1.5 DN), стандарт ГОСТ 17375…

Товар 2 : Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: коліна та патрубки: Відвід 90 град. тип 2D (R=1 DN), стандарт ГОСТ 30753, розмір 630 х 8 мм - 10 шт; Відвід 90 град. тип 2D (R=1 DN), стандарт ГОСТ 30753…

Товар 3 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: Перехід ексцентричний різних розмірів, перехід концентричний різних розмірів (в асортименті), заглушки (в асортименті), трійник (в асортименті).

Товар 4 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: інші: Заглушка, стандарт ГОСТ 17379, розмір 63 0х10 мм - 5 шт.

До митного оформлення позивачем надані наступні документи:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 17.03.2025;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н 17.03.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HK20230914-10 17.03.2025;

- Коносамент (Bill of lading) XM250300197 24.03.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 9381 03.06.2025;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25C661991427/04165 26.03.2025;

- Некласифікований комерційний документ Прайс-лист б/н від 30.01.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250324982 від 24.03.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250411983 від 11.04.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару P250520982 від 20.05.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 555 від 28.05.2025;

- Калькуляція транспортних витрат 28-05/1 від 28.05.2025;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 28/05/25-1від 28.05.2025;

- Страховий поліс 09-03.11.25.00051 від 31.03.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 10 від 03.02.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 15.04.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів HK20230914 від 14.09.2023;

- Доповнення до внутрішнього договору (контракту) Додаток №3 від 18.04.2025;

- Договір про надання послуг митного брокера 230522 від 23.05.2022;

- Договір (контракт) про перевезення 058/ФСР від 24.01.2020;

- Договір (контракт) про перевезення 14072021 від 14.07.2021;

- Договір (контракт) про перевезення 57 від 20.03.2025;

- Акт зважування №164 108 від 31.05.2025;

- Трекінг контейнера б/н від 03.06.2025;

- Фото з завантаження від 21.03.2025;

- Копія митної декларації країни відправлення 021720250000285406 від 21.03.2025;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA110110003380U4 від 05.06.2025.

Щодо сплати за транспортні послуги - суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.4.2.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування (далі - Договір ТЕО) клієнт оплачує при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням протягом 5 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку , якщо інше не передбачено у заявці.

Відповідно до п.4.2.3 при перевезенні вантажу автомобільним або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку , якщо інше не передбачено у заявці.

Рахунок на перевезення №555 від 28.05.2025р., на момент прийняття рішення про коригування митної вартості ще не було сплачено, що жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Крім того, частина ч.2 ст.53 Митного кодексу України, містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, зокрема пунктом - 6) зазначено - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Такі відомості були надані відповідачу в повному обсязі.

Щодо зазначених недоліків прас-листа, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст. 53 МКУ прас-лист продавця не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо оплати морського фрахту. Згідно умов коносаменту ХМ250300197 агентом замовника є ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА" яке відповідно до договору про транспортно-експедиторське обслуговування сплачує вказані послуги, а потім виставляє рахунок замовнику до компенсації (Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 555 від 28.05.2025).

Крім того, ч.2 ст.53 Митного кодексу України не містить в переліку такого документу, а надання додатково таких документів Митним кодексом України не передбачено.

Щодо декларації країни відправлення.

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

За вказаних обставин, суд відхиляє даний відповідача.

Також зауваження митниці, що заявка від 20.03.2025 №57 на 1 та 2 сторінці не містить підписів відповідальних осіб Експедитора та Клієнта є безпідставною, тому що вказана заявка підписана усіма сторонами, що підтверджується вказаним документом.

Стосовно того, що в ЕМД від 05.06.2025 №UA110110/2025/ 003380 (MRN № 25UA110110003380U4) відсутній договір та заявка між Перевізником та Експедитором - суд зазначає, що частина 2 ст.53 Митного кодексу України не містить в переліку такого документу, а надання додатково таких документів Митним кодексом України не передбачено.

За вказаних обставин, суд відхиляє даний відповідача.

Одночасно суд вказує, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Крім того суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв'язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Таким чином суд вважає, що Позивач для здійснення митного оформлення товарів за ЕМД надав достатні документи, що належним чином підтверджують усі складові митної вартості цих товарів. При цьому, Відповідачем не наведено належного обґрунтовання щодо невідповідності заявлених числових значень митної вартості товарів за ЕМД.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняттю спірних рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Поряд з цим, суд зазначає, що обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваних рішеннях обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

За таких обставин, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110110/2025/000020/2 від 05.06.2025р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Мінерали України" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 14070,30 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 4062 від 24.06.2025 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 14070,30 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Мінерали України" (вул. Танцюрина Балка, буд. 15Б, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49035; ІК в ЄДРПОУ 31008937) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49038; ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2025/000020/2 від 05.06.2025р. прийняте Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Мінерали України" (вул. Танцюрина Балка, буд. 15Б, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49035; ІК в ЄДРПОУ 31008937) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14070,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 вересня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков