03 вересня 2025 рокуСправа №160/11699/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у справі №160/11699/25,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
01 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про встановлення судового контролю в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній справі.
Згідно ч. 1-5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Законодавець передбачив, що заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі №805/1458/17-а.
Актуальність вказаного правового висновку підтверджується ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 року у справі №2а-7421/11, в якій з посиланням на вищевказаний правовий висновок зазначено: «Правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень, унормований статтею 383 КАС України, передбачає особливий порядок звернення до суду. Так, відповідно до частин першої та другої статті 383 КАС України, позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням. У заяві, зокрема, зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.
Вищенаведена процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Ключовим аспектом є необхідність вичерпання позивачем усіх можливих заходів для виконання судового рішення, включаючи примусове виконання, до звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України».
Визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 Кодексу адміністративного судочинства України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 року у справі №9901/235/20.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду здійснила правозастосування, за змістом якого звернення до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, коли не використано механізм примусового виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, є передчасним
Всупереч вищевикладеному, в заяві позивача відсутні згідно п. 7 (інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання) та п. 8 (інформація про хід виконавчого провадження) ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на таку невідповідність поданої заяви вимогам законодавства вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд зауважує, що припис ч. 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, на відміну від ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом уможливлює вирішення порушених позивачем питань та в наявній юридичній ситуації, однак звернення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не здійснено.
Оскільки заява подана через підсистему «Електронний Суд», направленню позивачу підлягає тільки ухвала про її повернення.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у справі №160/11699/25 - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко