03 вересня 2025 рокуСправа №160/18212/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018 протиправною;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на мою користь індексацію грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті мені індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року;
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року у розмірі 3882,94 грн. в місяць у загальній сумі 34040,44 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та стягнути з військової частини НОМЕР_1 на мою користь індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 у розмірі 34040,44 грн. (тридцять чотири тисячі сорок гривень 44 коп.);
5. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті мені індексації грошового забезпечення в період з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025;
6. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати мені індексацію різницю грошового забезпечення за період з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 року у розмірі 3882,94 грн. в місяць у загальній сумі 250837,92 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на мою користь індексацію різницю грошового забезпечення за період з 24.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 у розмірі 250837,92 грн. (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять сім гривень 92 коп.).
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 , в період з 30.01.2017 по 23.11.2018 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні в військовій частині НОМЕР_1 , а з 23.11.2018 по 11.04.2025 в системі ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК), а саме: в ІНФОРМАЦІЯ_4 та в ІНФОРМАЦІЯ_5 ). 11.04.2025 мене було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, за наявністю групи інвалідності та виключено зі списків особового складу на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 77 від 11.04.2025. Позивач зазначає, що під час проходження військової служби у період з 30.01.2017 по 11.04.2025 нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалося не у повному обсязі, а саме - не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за відсутністю правових підстав, з наступних причин. Листом директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 р. індексація грошового забезпечення військовослужбовцям починаючи з 01 січня 2016 року припинена до окремого рішення, у зв'язку з відсутністю механізму її нарахування військовослужбовцям. У той же час, відповідно до роз'яснень Міністерства Соціальної політики України від 08.08.2017 р. №13700/3 та від 08.08.2017 р. №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Згідно статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» п.6 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Оскільки військова частина є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності, а тому джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з січня 2016 року по лютий 2018 року не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачувалась в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Індексація грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року військовослужбовцям не нараховувалась та не виплачувалась, у зв'язку з не закладенням до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року.
Згідно листа Юридичного департаменту Міністерства оборони України від 03.10.2019 № 298/5/2867, при зверненні до військової частини осіб, звільнених з військової служби та в установленому законодавством порядку виключених зі списків особового складу військової частини, рекомендується враховувати пункт 3 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі 620/4218/18, а змістом якого, зміна фактичних обставин справи і правового регулювання спірних правовідносин є обставинами, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. Розрахунок та виплату індексації в таких випадках, на думку Департаменту, слід здійснювати на підставі відповідних рішень суду після набрання ними законної сили.
Враховуючи вищевказане, проведення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця - січень 2008 року є неможливим.
Також відповідач зазначає, що згідно листа відповідача 1 від 19.05.2025 №398, сума підвищення грошового забезпечення позивача в умовах березня 2018 року становить 8021,80 грн. (12195,81- 4174,01). Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 розмір можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.03.2018 на індекс споживчих цін, що становить 496,88 грн. (по базовому місяцю січень 2016).
У зв'язку з тим, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (8021,80) перевищив суму індексації, яка склалась у зазначеному місяці (496,88 грн), сума індексації у місяці підвищення не нараховувалися. З огляду на викладене, доводи позивача в цій частині вимог позову є необґрунтованими, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 відзив на позовну заяву не надав; про час розгляду справи повідомлений через систему Електронний суд.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 , в період з 30.01.2017 по 23.11.2018 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні в військовій частині НОМЕР_1 , а з 23.11.2018 по 11.04.2025 в системі ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК), а саме: в ІНФОРМАЦІЯ_4 та в ІНФОРМАЦІЯ_5 ), перебував на фінансовому забезпеченні та отримував грошове забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
11.04.2025 року позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, за наявністю групи інвалідності та виключено зі списків особового складу на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 77 від 11.04.2025.
Позивач звернувся з заявою до військової частини НОМЕР_1 з проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 23.11.2018.
Листом Військова частина НОМЕР_1 від 19.05.2025 №398 повідомлено позивача, що на підставі розпорядження директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2 індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям було призупинено у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань до окремого розпорядження.
Позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 з проханням провести нарахування та виплату індексації мого грошового забезпечення за період з 23.11.2018 по 11.04.2025 на підставі та у порядку визначеному абзацами 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.07.2003 № 1078.
Листом від 13.05.2025 № 6/3/932 позивачу також було відмовлено в нарахуванні та виплаті індексації різниці грошового забезпечення за період з 24.11.20218 по 11.04.2025року.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Пункт 1 цього Порядку визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу приписів Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.
З огляду на викладене, суд вважає помилковою позицію відповідача щодо визначення місяця січень 2016 року в якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для нарахування позивачу індексації за спірний період, а такі дії протиправними.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 30.01.2017 по 28.02.2018 суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018. включно із застосуванням в якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року
Щодо позовної 3,4,5,6, суд зазначає наступне.
Визначення індексації наведено у частині першій статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ), відповідно до якої індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч. 1 ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Між тим, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі також Закон №2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також Порядок №260) набрав чинності 20 липня 2018 року.
Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 було установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то норми свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 12195,81 грн., в лютому 2018 року становило 11615,60 грн.
Отже, грошове забезпечення (дохід) позивача збільшилось на 580,21 грн (12195,81 грн.- 11615,60 грн)
У березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1762,00 грн (стаття 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік).
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року до березня 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
У березні 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
За наведеними розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.(Б).
Тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Розмір підвищення грошового забезпечення (А) нижчий за рівень можливої індексації (Б) (А)
А отже розмір "індексації-різниці" складає 4463,15 грн- 580,21 грн =3 882,94 грн.
На підставі викладеного, вирішуючи цей спір, суд вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці у розмірі 3 882,94 грн., починаючи з 01.03.2018 року.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3 882,94 грн. щомісяця до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Згідно матеріалів справи, позивачу індексація грошового забезпечення виплачувалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, тобто виплачувалась поточна індексація: у грудні 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, а також серпень-грудень 2024 року.
Не здійснювалась виплата: січень-серпень 2024 року, січень-квітень 2025 року.
Разом з цим, виплата вказаної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 3 882,94 грн. за період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року та з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 року на виконання вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці (фіксованої індексації грошового забезпечення) за період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року та з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3 882,94 грн. щомісяця є протиправною.
Сума індексації-різниці, яка має бути нарахована та виплачена відповідачем 1 за період з 01 березня 2018 року по 23.11.2018 року становить 34040,44 грн. (3882,94грн х 8 повних місяців = 31063,52 грн.) + 2976,92 за 23 дні листопада 2018 (3882,94 : 30 днів х 23).
Сума індексації-різниці, яка має бути нарахована та виплачена відповідачем 2 за період з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 та має становить 250837,92 грн. (3882,94грн х 64 повних місяці = 248508,16 грн.) + 906,02 грн. за 7 днів листопада 2018 (3882,94 : 30 днів х 7 дні). +1423,74 грн. за 11 днів квітня 2025 (3882,94 : 30 днів х 11 днів)
При цьому, із довідки про розмір грошового забезпечення вбачається, що відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 22 486,86 грн. за період грудень 2018 року, січень- грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року січень-грудень 2022 року та на загальну суму 775,17грн за період серпень-грудень 2024 року.
Позивачем у позовних вимогах визначено конкретну суму, яку він просить зобов'язати відповідача виплатити на його користь як індексацію-різницю (3882,94) за весь заявлений період - 34040,44 грн. та 250837,92грн., однак, зазначена сума не відповідає розрахунку проведеному судом відповідно до пункту 5 Порядку №1078 для визнання індексації-різниці грошового забезпечення на місяць, адже розраховане без урахуванням виплачених сум індексації відповідно відомостей зазначених у довідці особового рахунку ОСОБА_1 за 01.12.2018 по 31.12.2022 роки та 01.01.2024 по 11.04.2025року щодо нарахування грошового забезпечення позивачу.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію в обчисленому позивачем розмірі за весь період.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність ненарахування позивачу поточної індексації та індексації-різниці в належному розмірі, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018 протиправною.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 30.01.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті мені індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.11.2018 року у розмірі 3882,94 грн. в місяць, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті мені індексації грошового забезпечення в період з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та 3 01.01.2024 по 11.04.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період з 24.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.04.2025 року у розмірі 3882,94 грн. в місяць відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078,з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін