06 серпня 2025 року Справа 160/22288/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 806-к від 30.11.2022 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу нагляду гірничотехнічного нагляду у вугільній промисловості у м.Павлоград управління гірничого нагляду, нагляду у промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 02 грудня 2022 року.
- стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.12.2022 до дня поновлення на роботі.
- визнати незаконною і протиправною відмову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у пропозиції рівнозначної посади державної служби, на яку можливо було призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці за переведенням.
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці прийняти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаду, яка є рівнозначною посадою та за своїми умовами праці, посадовими обов'язками та повноваженнями відповідає посаді, яку позивач обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.
Одночасно, позивачем подано і заяву про поновлення строків звернення до суду з даним позовом. Позивач у заяві вказала, що про своє незаконне звільнення вона дізналась через декілька років із засобів масової інформації, у т.ч. ознайомившись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по справі №340/1765/23. Позивач не могла припустити та передбачити, що орган держави, в даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері трудового законодавства, може ці права порушувати. Позивач зауважила, що станом на цей час воєнний стан продовжує діяти. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмеженим.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України, а також дослідивши заяву позивач про поновлення строку звернення до суду та визнання поважності причин його пропуску, суд зазначає таке.
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частин 1, 2, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, обчислення місячного строку для звернення до суду починається наступного дня після припинення дії карантину, а саме з 01 липня 2023 і завершується 01 серпня 2023 року.
Спірні правовідносини виникли у 2022 році, а з позовом позивач звернулась 01.08.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду (з урахування періоду дії карантину).
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У заяві про поновлення строку позивач вказала, що дізналась про своє звільнення із засобів масової інформації, проте не надала відповідних доказів. Позивач також зауважила, що станом на цей час воєнний стан продовжує діяти. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмеженим.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28.07.2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд звертає увагу, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Таким чином, причини пропуску, вказані у заяві про поновлення процесуального строку, суд визнає неповажними та необгрунтованими, та вважає за необхідне встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою та інші докази та вказати інші підстави поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою та інші докази та вказати інші підстави поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко