Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1063/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Номер провадження №11-кп/4805/839/25
Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_4
28 серпня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_4
суддів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
з участю секретаря: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 до 11 жовтня 2025 року включно,
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 жовтня 2025 року.
Суд дійшов висновку, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_10 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189,ч.2 ст.27, ч.4 ст.28,ч.3 ст.149,ч.2 ст.27, ч.ю4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27,ч.4 ст.28, ч.3 ст.357,ч.1 ст.263,ч.1 ст.309 КК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Або, у відповідності до положень ст.ст. 182, 183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави - у розмірі, передбаченому КПК України, поклавши на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Захисник зазначає, що суд не взяв до уваги, що стороною обвинувачення не доведено ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України
Вважає, що фактично, вся аргументація ризиків, зазначених у клопотанні сторони обвинувачення від 18.06.2025 зводиться до тяжкості покарання за кримінальні правопорушення в яких на даний час обвинувачується ОСОБА_10 .
Звертає увагу суду на те, що за час перебування під вартою (з 15.08.2023 року) обвинувачений ОСОБА_10 жодного разу не порушив покладених на нього КПК України обов'язків. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні 2х малолітніх дітей; до затримання працював неофіційно на каменеобробці в м. Коростишеві, Житомирської області; раніше несудимий; має офіційне місце реєстрації та проживання, виключно позитивні характеристики за місцем проживання.
Зазначає, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження завершено. Всі необхідні слідчі дії проведено, в тому числі зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні. Вся можлива слідова інформація та мобільні засоби зв'язку осіб, причетних до вказаного кримінального провадження, вилучено та оглянуто, проведено усі необхідні судові експертизи.
Крім цього, із уже досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що частина потерпілих, яких було допитано судом ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ) ніяким чином не пов'язують ОСОБА_10 з кримінальним правопорушеннями, в яких він обвинувачується, та претензій до нього не мають.
Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_16 також не зміг вказати на роль ОСОБА_10 у вчиненні відносно нього вимагання. Єдине, що ОСОБА_16 розповів, це те, що обвинувачений ОСОБА_17 вказував рукою на підприємство ОСОБА_10 .
Допитаний у суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_18 також заявив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_10 не має.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_10 має документально підтверджений діагноз - артеріальна гіпертензія 2 ступеня, що супроводжується частим підвищенням артеріального тиску в останнього. Проходити повноцінне лікування даної хвороби умови СІЗО ЖУВП № 8 не дозволяють.
Твердить, що у період перебування в СІЗО ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8» на ОСОБА_10 періодично здійснювався фізичний та психологічний тиск у формі побиття, з метою надання визнавальних показів, що мало місце 10.11.2023 та у серпні 2023 року.
Окрім вказаного, 15.02.2025 року, в ході відвідування СІЗО ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», обвинувачений ОСОБА_10 повідомив, що під час перебування у СІЗО його побили невідомі особи. Зі слів ОСОБА_10 , дане побиття може стосуватись його процесуальної поведінки під час даного кримінального провадження № 12016060140000247 від 29.04.2016 року. Цього ж дня матір обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_19 звернулася до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення по факту побиття ОСОБА_10 . Дана заява зареєстрована в журналі Єдиного обліку за № 9203. За результатами вказаної події відкрито кримінальне провадження. По даному факту відкрито кримінальне провадження і проводиться досудове розслідування.
Сторона захисту вважає, що відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_10 може переховуватись від суду, перешкодити кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, впливати на потерпілих чи свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. А тому, ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які сторона обвинувачення посилається у своєму клопотанні, відсутні.
На думку сторони захисту, визначення застави обвинуваченому ОСОБА_10 , у даному випадку, може бути належним юридичним стимулом для останнього відповідально продовжувати виконувати покладені на нього обов'язки та надасть суду та стороні обвинувачення додаткові гарантії належного їх виконання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає що, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів пов'язаних із застосуванням насильства міра покарання за які, у разі визнання його винуватим, передбачає позбавлення волі на 15 років.
Аргументи сторони захисту про безпідставність продовження строку тримання під вартою у зв'язку з недоведеністю ризиків колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , суд враховує фактичні обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як особливо тяжкі злочини пов'язані із застосуванням насильства міра покарання за які, у разі визнання його винуватим, передбачає позбавлення волі на 15 років, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_10 може чинити тиск на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі переховуватися від суду.
Заявлені ризики, передбачені п.п.1,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися і виправдовують застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином, у зв'язку із існуванням вищенаведених ризиків застосування до ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобігання настанню цих ризиків, а також забезпечення належного судового розгляду даного кримінального провадження.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом раніше було застосовано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення за станом здоров'я або з інших причин.
Тривалий розгляд кримінального провадження викликаний об'єктивними чинниками які неспростовані захисником, складністю провадження та кількістю епізодів, великою кількістю учасників кримінального провадження, зокрема 21 потерпілий у даному кримінальному провадженні, з яких 7 на даний час ще не допитано, також не допитані всі свідки, захисники заявляли клопотання відкладення розгляду справи, а приймаючи рішення про відкладення розгляду справи суд визначав судові засідання в найкоротші терміни враховуючі, що кримінальне провадження щодо осіб, які тримаються під вартою має бути здійснено невідкладно та розглянуто першочергово.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції про необхідність дотримання вимог щодо розумності строків визначених ст. 28 КПК України, оскільки обвинувальний акт згідно до виділених матеріалів провадження затверджений ще 21.03.2024 року, а ОСОБА_10 утримується під вартою з 15.08.2023 року, а саме з моменту затримання, і саме суд зобов'язаний реагувати на поведінку учасників кримінального провадження, здійснення прокурором своїх повноважень щодо забезпечення присутності свідків обвинувачення та допиту всіх потерпілих.
Доводи захисника про те, що до ОСОБА_10 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки суд при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обсяг обвинувачення, тяжкість та характер кримінальних правопорушень.
Доводи захисника про те, що судом не враховано, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, працював неофіційно, не порушив покладених на нього КПК обов'язків, не є переконливим аргументом для визначення застави.
На думку колегії суддів, навіть у разі документального підтвердження вказаних обставин, вони не можуть нівелювати наявність встановлених ризиків та не будуть для обвинуваченого стримуючим фактором, який відповідно до обвинувачення входив до керівного складу злочинної організації, яка з застосуванням насильства, погроз застосування насильства, незаконного позбавлення волі, заподіянні фізичних страждань здійснювали вимагання, трудову експлуатацію в м. Коростишеві з 2017 року по 2023 рік, що з врахуванням проживання потерпілих та свідків в даному невеликому населеному пункті негативно вплине на розгляд справи судом, а тому продовження тримання ОСОБА_10 під вартою вимагають інтереси суспільства.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбаченихст.177 КПК, а також про недоведеність існування підстав для продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої, є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
З приводу заяв обвинуваченого ОСОБА_10 про здійснення на нього фізичного та психологічного тиску з метою визнання вини, то вказані обставини перевіряються в межах кримінального провадження №42023060000000068 від 15.11.2023 та здійснюється досудове розслідування другим слідчим відділом ( з дислокацією у м. Житомирі) ТУДБР, розташованого у м. Хмельницькому (з дислокацією у м. Житомирі) ТУДБР у м. Хмельницькому і на даний час підтвердження не мають.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 331, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2025 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 жовтня 2025 року включно- без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: