Справа № 752/7011/23
Провадження № 2/752/564/25
іменем України
18 серпня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому, подавши його 25.10.2023 року у новій редакції (т. 2, а.с. 9-14), просить: стягнути солідарно з ТОВ «УК «Венеція» та ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 359 671,00 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн і вирішити питання про розподіл судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.12.2022 року сталося залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зауважує, що причиною залиття квартири стало засмічення з подальшим пошкодженням дощової каналізації (дощоприймальної труби), що проходить через належне їй житлове приміщення.
Засмічення дощової каналізації відбулося в зв'язку з її систематичним не прочищенням відповідачем ТОВ «УК «Венеція» протягом останніх 10 років, при цьому, 11.12.2022 року під час прочищення дощоприймальну трубу пошкодили ОСОБА_2 і співробітник ТОВ «УК «Венеція» ОСОБА_3 , що підтверджується актом ТОВ «УК «Венеція» від 20.12.2022 року.
Також позивач зазначає, що розмір майнових збитків підтверджується висновком експерта № 05-12/2022 від 31.12.2022 року.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що 16.08.2012 року між нею та ТОВ «УК Венеція» (колишня назва - ТОВ «Ліко-Житлосервіс») укладено типовий договір № 5-А/154 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яке відповідно до пп. 3, 9, 10 п. 13. зобов'язане утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків (гуртожитків), квартир; своєчасно проводити підготовку житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Позивач вважає, що через належне ставлення до своїх обов'язків з утримання будинку відповідачем ТОВ «УК Венеція» не відбулося б накопичення води на даху будинку та майнову шкоду їй внаслідок затоплення заподіяно б не було, та причиною накопичення води стало не замерзання, а тривале обростання труб твердими відкладеннями, в зв'язку з чим створено перешкоду для вільного проходу іншого накопиченого на даху сміття та опалого листя.
Також ОСОБА_1 зазначає, що неправомірними діями відповідачів їй завдано моральної шкоди через пошкодження майна, що також спричинило хвилювання та думки про те, як відновити квартиру, які тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що також вплинуло на відносини в сім'ї та на її здоров'ї, яку оцінює в розмірі 20 000,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 19.05.2023 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 94).
31.08.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому адвокат Худяков А.Г. просить у задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 зі своєю дружиною ввечері 11.12.2023 року знаходився у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , коли в двері хтось постукав і повідомив про залиття будинку, а після виходу в коридор останній помітив, що причиною залиття була вода, яка протікала через щілини дверей квартири № 162 , де також зустрів сусіда по поверху ОСОБА_4 . В цей час на виклик мешканців будинку прибув працівник ТОВ «УК «Венеція» ОСОБА_3 , який поінформував, що прямує на дах, оскільки там була ймовірна причина залиття та відповідач ОСОБА_2 з ОСОБА_4 приєдналися до нього. Піднявшись на дах і пройшовши по ньому далі, вони помітили, що значний його простір вкритий товстим шаром води і працівник ТОВ «УК «Венеція» ОСОБА_3 зайнявся пошуком другого зливного отвору, однак не виявивши його, вирішив припинити пошук і залишив дах. ОСОБА_2 вдалося досить швидко знайти місце розташування другого зливного отвору, відшукавши яке, останній помітив, що воно повністю вкрите льодом. Повернувшись на дах і отримавши від ОСОБА_2 інформацію про місце розташування другого зливного отвору, ОСОБА_3 почав виконувати роботи щодо його прочищення, використовуючи інструмент - алюмінієвий куточок/профіль, довжиною приблизно 1-1,5 м, руйнуючи вертикальними рухами шар льоду. Якоїсь миті ОСОБА_3 втомився і ОСОБА_2 зголосився йому допомогти, оскільки нічого незвичного в таких рухах не було, а результат дуже хотілося отримати швидше. У якийсь момент цього процесу вода почала йти значно швидше, що могло свідчити про те, що другий зливний отвір частково або повністю очистився від льоду. ОСОБА_2 не прочищав другий зливний отвір наодинці. Позивачем не наведено жодного доказу, що поведінка ОСОБА_2 була протиправною та, що існує причинно-наслідковий зв'язок з протиправною поведінкою останнього та настанням шкоди та виною ОСОБА_2 . Позивачем не надано доказів завдання їй чи членам сім'ї душевних страждань внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 225-230).
31.01.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли доповнення до відзиву на вказану позовну заяву, в якому адвокат Худяков А.Г. вказує, що позивачу невідомі точні причини залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 та таких відомостей не містить акт про проведення візуального обстеження квартири № 154 від 20.12.2022 року, що саме пошкодження водостічного коліна спричинило залиття належного позивачу житлового приміщення; зображення на фото, долучених до позовної заяви та висновку експерта свідчать про те, що потрапляння води до квартири позивача відбулося з даху будинку через стелю; внаслідок накопичення великого об'єму води на даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 11.12.2022 року від залиття постраждали квартири 20 поверху, в тому числі й квартира № 162 , власниками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак, які, звернувшись до суду із аналогічним предметом позову в справі № 752/7015/23, позовні вимоги заявили лише до ТОВ «УК «Венеція» та ОСОБА_7 , при цьому, ОСОБА_2 не вважають причетним до завданих збитків та таких доказів немає в позивача; розміщені на даху будинку водоприймальні воронки не герметичні та рухомі, а також водостічна труба має крутий перегин; експертне дослідження № 05-12/2022 від 31.12.2022 року проведено без участі відповідачів, в ньому не відображено джерело походження вихідних даних, відсутній перелік використаних/необхідних матеріалів та документи, які б підтверджували їх вартість, зв'язку із чим, є недопустимим доказом; житлово-експлуатуюча організація (управитель) несе обов'язки по утриманню внутрішньо-будинкових систем (т. 2, а.с. 60-67).
24.05.2024 року до суду від представника відповідача ТОВ «УК «Венеція» надійшли письмові пояснення на позовну заяву в яких Агбонгале Л.С. просить у задоволенні позову до ТОВ «УК «Венеція» відмовити, а до ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на те, що відповідач ТОВ «УК «Венеція» відношення до планування та розміщення водозливів дощової каналізації в будинку позивача не має та підтвердження того, що знаходження дощових/снігових мас на покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11.12.2022 року перевищувало максимальний граничний розмір дозволеного навантаження відсутні; самовільне проникнення на дах будинку та прочищення відводу ливнеприймальної каналізації ОСОБА_2 призвело до пробиття труби, що знаходиться над квартирою, що належить позивачу на праві власності, та спричинило залиття її водою, що в цей день була на покрівлі багатоквартирного будинку, тому в діях останнього вбачається причинно-наслідковий зв'язок із наслідками, що спричинили завдання майнової та моральної шкоди позивачу (т. 2, а.с. 128-135).
Ухвалою суду від 30.01.2025 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 3, а.с. 70).
В судове засідання учасники справи не з'явилися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справив установленому цивільним процесуальним законодавством порядку.
Представник позивача - ОСОБА_11 подав суду заяву в якій просить справу слухати без участі позивача, а позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «УК «Венеція» - Агбонгале Л.С. подала суду заяву з якої вбачається, що справу просить розглянути без участі ТОВ «УК «Венеція», а в частині вимог про відшкодування шкоди до останнього відмовити.
Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому адвокат Худяков А.Г. зазначає про його неможливість прибути в судове засідання, оскільки він знаходиться на післяопераційній реабілітації.
Однак, на переконання суду, самі по собі такі посилання не є підставою для відкладення розгляду справи, адже на їх підтвердження не надано жодних доказів.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» пояснень на позовну заяву не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.05.2014 року індексний номер 2124420 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 25).
16.08.2012 року між позивачем та ТОВ «Ліко-Житлосервіс» (після зміни назви ТОВ «УК «Венеція») укладено типовий договір № 5-А/154 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т. 1, а.с. 28-30).
До обов'язків ТОВ «УК «Венеція» входить, зокрема: утримання внутрішньо-будинкових мереж в належному технічному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків (гуртожитків), квартир, приміщень; своєчасне проведення підготовки житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період (пп. 3,9,10 п. 13 вказаного Договору).
Відповідно до акта від 20.12.2022 року, складеного комісією ТОВ «УК «Венеція», в складі: ОСОБА_12(провідного інженера), ОСОБА_9 (майстра технічної дільниці) та ОСОБА_10 (майстра ремонтної дільниці), 20.12.2022 року проведено візуальне обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття(т. 1, а.с. 32).
В результаті візуального обстеження квартири № 154 виявлено:
- перший рівень приміщення площею 18,6 кв. м, 16, 3 кв. м, 14,9 кв. м, 14,6 кв. м; на підлозі (ламінат) залитий по площині, плінтус по периметру деформований; на стінах (шпалери) залиття на рівні 5 см від підлоги по периметру відшаровані;
- другий рівень приміщення площею 16,0 кв. м, 17,0 кв. м, 37,3 кв. м на підлозі (ламінат) залитий по площині, плінтус по периметру деформований; на стінах (шпалери) залиття на рівні 5 см від підлоги по периметру відшаровані. Стеля на другому рівні (гіпсокартон пофарбований), площа 4,1 кв. м.; стіна в кімнаті на першому рівні пошкоджена, площа 16,3 кв. м. На першому та другому рівнях деформація дверних коробок та дверей в кількості 8 штук.
З цього ж акта вбачається, що згідно запису журналу ОДС залиття квартири № 154 сталося 11.12.2022 року внаслідок пошкодження відводу ливнеприймальної каналізації на даху будинку невідомими особами.
Також в указаному акті зазначено, що згідно проекту забудови будинок обладнано підігрівом ливнеприймальних воронок. Внаслідок повномасштабних бойових дій та оголошення воєнного стану на території України, пошкодження критичної інфраструктури м. Києва та систематичного відключення електропостачання будинку сталося замерзання ливнеприймальних воронок не з вини обслуговуючої організації, що призвело до залиття квартири № 154 . Замерзання ливнеприймальних воронок в будинку є наслідком дії на території України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які засвідчені Торгово-промисловою палатою України та не залежать від волі та діяльності ТОВ «УК «Венеція».
Згідно із записами із журналу консьєржів в будинок за адресою: АДРЕСА_1 , о 20 год 10 хв прибув до квартири № 158 сантехнік із ЖЕКа (т. 1, а.с. 231).
Також з наданих стороною позивача фото, вбачається демонтована зі стелі гардеробної кімнати частина зливної труби (коліна), яка пошкоджена (в місці згину наявна наскрізна пробоїна), а з місця демонтажу стікає вода (а.с. 64-69).
Відповідно до висновку експерта № 05-12/2022, складеного 31.12.2022 року, розмір майнової шкоди, що завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 11.12.2022 року, становить 359 671,00 грн (т. 1, а.с. 33-47, 48-54, 55-61).
Крім того, із вказаного звіту вбачається, що обстеженням на місці проведено та встановлено наступні пошкодження приміщень квартири: І рівень - 67,6 кв. м: стіни (шпалери) - місцями відшарування в нижній частині на висоту до 5 см; підлога (ламінат) - по всі площині приміщень деформація дошок з підняттям кромок над поверхнею, утворення плісняви, відставання від стіни та деформація плінтуса; міжкімнатні двері (дерев'яні ламіновані під скло)- деформація та набрякання у нижній частині коробок та наличників всіх міжкімнатних дверей; ІІ рівень - 79,1 кв. м: стеля (підвісна із гіпсокартонних конструкцій, водоемульсійне фарбування) - в приміщенні № 10 жовті та коричневі плями на поверхні покриття, руйнування плит покриття; стіни (шпалери, декоративна гіпсова плитка) - місцями відшарування в нижній частині на висоту до 5 см, пліснява на поверхні, місцями відшарування полотен по всій висоті; підлога (ламінат) по всі площині приміщень деформація дошок з підняттям кромок над поверхнею, утворення плісняви, відставання від стіни та деформація плінтуса; міжкімнатні двері (дерев'яні ламіновані під скло) - деформація та набрякання у нижній частині коробок та наличників всіх міжкімнатних дверей, набрякання полотен в приміщеннях № № 8-10.
З висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 28/08-2023 від 28.08.2023 року вбачається, що виконання монтажу внутрішнього водостоку (як конструкції) у багатоквартирному житловому будинку таким чином, що після водостічної воронки наступним елементом водостічного стояка вмонтоване коліно у 90 градусів не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Облаштування внутрішнього водостоку (як конструкції) у відкритий спосіб з можливістю безпосереднього доступу до нього з приміщень житлової квартири багатоквартирного житлового будинку не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (т. 1, а.с. 234-244).
Із змісту відповіді ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» на адвокатський запит вих № 36 від 10.04.2024 року (т. 2, а.с. 139-140) вбачається, зокрема, що конструкція ізоляції покрівлі багатоповерхового житлового будинку на вул.Степана Рудницького (Академіка Вільямса), буд. 5-А, в м. Києві, яка постійно зазнає атмосферного впливу і під час значних опадів передбачає поступове водовідведення дощових та снігових мас атмосферних опадів через інженерну систему дощової каналізації К-2, тому при певних погодних умовах допустима наявність води та снігу (дощових та снігових мас) на покрівлі вказаного будинку (т. 2, а.с. 139-140).
Сертифікатом серії КВ № 16412151624 від 29.08.2012 року засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта, в тому числі житлового будинку на АДРЕСА_1 , проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації, який прийнято в експлуатацію ТОВ «Ліко-Житлосервіс» на підставі акта прийому-передачі житлового будинку 29.08.2012 року (т. 2, а.с. 141, 142).
З висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа № 19 від 16.08.2024 року, у виправленій редакції, вбачається, що отриманий результат співвідноситься із свідченнями, які викладав ОСОБА_2 про те, що до приїзду уповноваженої особи він не підіймався на дах будинку та самостійно не здійснював прочищення зливної воронки водовідведення, та, що знаходячись на даху, допомагав уповноваженій особі ТОВ «УК «Венеція» в пошуку зливних воронок водовідведення, а також здійснював прочищення знайденої воронки разом з даним представником, та вказує на відсутність свідомо прихованої інформації (т. 3, а.с. 20-56).
В наданих представником відповідача ТОВ «УК «Венеція» письмових поясненнях на вказаний висновок судової психологічної експертизи Агбонгале Л.С. зазначає, що з пояснень ОСОБА_2 , які містяться у ньому, вбачається, що останній визнає факти: його перебування на даху будинку на АДРЕСА_1 , 11.12.2022 року в період між 20:30 та 22:30 (в час, коли відбулося залиття); наявності в його руках предмета, яким пошкоджено дощеприймальну каналізацію, після чого відбулося затоплення (т. 2, а.с. 234-242).
За змістом ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Від директора ТОВ «УК «Венеція» Соколова В.О. надійшла заява як свідка, зміст якої зводиться до того, що особою, яка пошкодила ливнеприймальну каналізацію є ОСОБА_2 , власник квартири АДРЕСА_8 та жоден із співвласників вказаного багатоквартирного будинку не звертався до ТОВ «УК «Венеція» щодо неналежного утримання інженерних мереж(т. 2, а.с. 227-231).
Щодо наявних у матеріалах справи фото та відео, що збережені на флеш носію та дисках, то з них вбачається, що вказані записи стосуються обставин прочищення 11.12.2022 року та 28.08.2023 року ливнеприймальної каналізації саме над квартирою АДРЕСА_9 , та залиття цього житлового приміщення, а не належної позивачу квартири(т. 1, а.с. 11, 221, т. 2, а.с. 23).
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (ст. 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз положень ст. ст. 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненою шкодою.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У ч. 1 ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (п. 2.3.6. Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Пунктами 1, 7 ч. 4 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку .
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Беручи до уваги те, що у справах про відшкодування шкоди згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України обов'язок доведення відсутності вини несе відповідач, суд дійшов висновку, що саме відповідач ОСОБА_2 не довів відсутності свої вини у спричиненні залиття квартири позивача, оскільки згідно запису журналу ОДС залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося 11.12.2022 року внаслідок пошкодження відводу ливнеприймальної каналізації на даху будинку.
До того ж, сам ОСОБА_2 не заперечував факт того, що 11.12.2022 року, коли він особисто після працівника ТОВ «УК «Венеція» здійснював прочищення ливнеприймальної каналізації на даху будинку над квартирою ОСОБА_1 , то у якийсь момент цього процесу вода почала йти значно швидше, що ним було розцінено як часткове або повне її прочищення.
Підтвердження того, що після вчинення вказаних дій ОСОБА_2 хтось інший втручався у роботу ливнеприймальної каналізації в будинку на АДРЕСА_1 над квартирою № 154 відсутні, та на такі обставини не посилається жодна із сторін у справі.
Згодом після демонтажу із стелі в одній з кімнат квартири позивача частини труби (коліна) ливнеприймальної каналізації, виявлено, що в місці згину наявна наскрізна пробоїна, а з місця демонтажу де знаходилася вказана труба стікає вода, що підтверджується наявними у матеріалах справи фото.
При цьому, з акта від 20.12.2022 року, складеного комісією ТОВ «УК «Венеція» вбачається, що за результатами візуального обстеження квартири № 154 виявлено, в тому числі пошкодження стелі на другому рівні, площею 4,1 кв. м, а також з висновку експерта № 05-12/2022, складеного 31.12.2022 року, вбачається, що обстеженням на місці проведено та встановлені наступні пошкодження, зокрема ІІ рівень - 79,1 кв. м: стеля (підвісна із гіпсокартонних конструкцій, водоемульсійне фарбування) - в приміщенні № 10 жовті та коричневі плями на поверхні покриття, руйнування плит покриття.
Тобто, перелічені докази в сукупності свідчать про те, що сліди залиття квартири позивача та наслідки протікання води наявні лише в одному місці на стелі - де було встановлено згин коліна ливнеприймальної каналізації, та в якому виявлено наскрізну пробоїну, що вказує про місце потрапляння води до квартири позивача.
Вказані обставини стороною відповідача ОСОБА_2 не спростовано.
Отже, саме пошкодження відводу ливнеприймальної каналізації на даху будинку відповідачем ОСОБА_2 призвело до залиття 11.12.2022 року належного ОСОБА_1 житлового приміщення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним стороною позивача факт заподіяння шкоди, причинно-наслідковий зв'язок із протиправними діями відповідача ОСОБА_2 та завданою шкодою. Вказані обставини підтверджуються вище переліченими доказами.
Проведена судово будівельно-технічної експертиза № 28/08-2023 від 28.08.2023 року не спростовує вказаний факт, адже не доводить обставини виконання монтажу та облаштування внутрішнього водостоку (як конструкції) з порушенням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва саме у багатоквартирному житловому будинку на АДРЕСА_1 над квартирою № 154 , а також, що вказані у цьому висновку невідповідності стали причиною залиття належного ОСОБА_1 житлового приміщення, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача сторона відповідача ОСОБА_2 не заявляла та не надала інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття.
Що ж стосується наданого стороною відповідача ОСОБА_2 висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа № 19 від 16.08.2024 року,то суд зазначає, що отримані результати вказують на відсутність свідомо прихованої інформації щодо свідчень ОСОБА_2 , які не є предметом доказування в указаній справі, фактично не заперечуються іншими учасниками справи та не впливають на наявність чи відсутність його вини як заподіювача шкоди.
Крім того, посилання ОСОБА_2 на існування пред'явленого позову в справі № 752/7015/23 є безпідставним, адже він стосується залиття іншого об'єкта нерухомості, в зв'язку і чим, обставини встановлені в ній не можуть мати преюдиційного значення для розгляду цієї справи.
Також станом на день ухвалення рішення, відсутнє таке, що набрало законної сили рішенням суду у цивільній справі № 752/7015/23.
Отже, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення майнової шкоди саме з ОСОБА_2 .
Що ж стосується вимог про солідарне стягнення вказаної шкоди внаслідок залиття житлового приміщення позивача також з відповідача ТОВ «УК «Венеція», то суд вважає, що правові підстави для покладення такого обов'язку на останнього відсутні, оскільки ТОВ «УК «Венеція» доведено відсутність його вини та матеріалами справи підтверджується, що залиття сталося не через неналежне виконання обов'язків з утримання багатоквартирного будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , а саме в результаті пошкодження відповідачем ОСОБА_2 ливнеприймальної каналізації на даху будинку над квартирою позивача, тобто сталося саме з вини останнього.
Поряд із цим, судом не приймаються зазначені в акті від 20.12.2022 року причини залиття квартири позивача - замерзання ливнеприймальних воронок, оскільки в цьому акті не міститься посилання із яких фактів обстеження та даних комісія виходила, доходячи вказаного висновку про причини залиття житлового приміщення.
При цьому, в акті відсутні відомості про обстеження даху будинку, зовнішньої частини ливнеприймальної каналізації, яка розташована над квартирою позивача, немає відомостей і про фіксацію в указаному місці замерзання чи не працювання системи підігріву саме 11.12.2022 року, з огляду на те, що вказаний акт складено 20.12.2022 року, тобто через 8 днів з моменту залиття квартири АДРЕСА_1 , що свідчить про те, шо зазначений у акті висновок зроблений на підставі неповно досліджених обставин залиття вказаного житлового приміщення.
Отже, суд погоджується із вказаними в акті відомостями про причини залиття згідно запису журналу ОДС - внаслідок пошкодження відводу ливнеприймальної каналізації на даху будинку, а також із зафіксованими наслідками залиття квартири, однак не може погодитися із причинами, які зазначили члени комісії про залиття квартири з наведених вище підстав.
При цьому, суд вказує, що жодних доказів спростування чи невідповідності розміру завданих збитків, визначених у висновку експерта № 05-12/2022, складеного 31.12.2022 року, де розмір майнової шкоди, що завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 11.12.2022 року, становить 359 671,00 грн, відповідач ОСОБА_2 суду не надав та суд не вбачає ознак невідповідності та необґрунтованості визначення експертом у висновку розміру заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди.
Вказаний висновок містить відомість обсягів робіт (Додаток 2) із переліченими в ньому назвами робіт, одиницями виміру та кількістю одиниць виміру, а також локальний кошторис з розрахунком договірної ціни № 12-0-1-1 (Додаток 3) із вказаним у ньому найменуванням робіт і витрат, одиниць виміру, кількості, вартості одиниці, загальної вартості, витрат праці робітників щодо ремонтно-відновлювальних робіт внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , в тому числі матеріалів, загальновиробничих витрат, які стороною відповідача ОСОБА_2 не спростовано, та свого джерела походження вихідних даних, переліку використаних/необхідних матеріалів та документів, які б підтверджували їх вартість, та одночасно спростовували розмір завданих збитків, визначених у висновку експерта № 05-12/2022, складеного 31.12.2022 року також не надано.
За таких обставин з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 359 671,00 грн та 8 000,00 грн - вартість послуг, понесених позивачем за проведення експертного дослідження, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 12-3/2022 від 28.12.2022 року (т. 1, а.с. 83).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, то суд зазначає наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч. ч. 1,2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини передбачають відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач зазнала душевних страждань, спричинених залиттям квартири і пошкодження її майна.
Визначаючи розмір відшкодування моральної, суд враховує, що внаслідок залиття квартири пошкоджено майно ОСОБА_1 , що передбачає наявність душевних страждань, які є складовою моральної шкоди.
З огляду на вищевикладене, логічним є те, що з моменту затоплення позивач постійно перебуває у стресі, що негативно впливає на її здоров'я.
Однак доказів того, що внаслідок такого пошкодження майна позивач перенесла сильні душевні страждання, які можна було б оцінити в 20 000,00 грн не наведено, в зв'язку із чим, суд вважає недоцільним стягнення заявленої суми на відшкодування моральної шкоди.
При цьому, суд, вважає, з урахуванням суті позовних вимог та вищезазначених обставин справи, достатнім стягнення на користь позивача компенсації завданої моральної шкоди, в розмірі 10 000,00 грн, що стане справедливою сатисфакцією завданих позивачу моральних страждань, з огляду на тривалість порушення її прав, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном), а також вимоги розумності та справедливості, адже розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року в справі № 752/17832/14-ц).
Враховуючи, що сукупністю зібраних доказів судом встановлено наявність та розмір завданої позивачу шкоди в розмірі 359 671,00 грн в результаті залиття належної їй на праві власності квартири з вини ОСОБА_2 , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, тому саме за рахунок останнього на користь ОСОБА_1 підлягає компенсація завданої моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн, отже позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № б/н від 16.12.2022 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000726 від 01.03.2017 року, копію ордера серії СА № 105679 від 31.03.2023 року, копію додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № б/н від 16.12.2022 року, в якому вказано, що вартість послуги - підготовка позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди становить 3 000,00 грн, копію акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 001 від 31.03.2023 року з підготовки позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн та копію квитанції № 3 від 22.12.2022 року на оплату юридичних послуг з підготовки позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн (т. 1, а.с. 76-81).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Однак, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 року в справі № 824/20/23.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 3 000,00 грн витрат за надану правову допомогу з підготовки до суду позовної заяви, та на думку суду такий розмір є розумним і справедливим.
Крім того, відповідно до квитанції від 16.02.2023 року позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір в сумі 3 796,80 грн (т. 1, а.с. 1).
За правилами ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 3 696,71 сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 359 671,00 грн (триста п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят одну гривню 00 копійок) на відшкодування майнової шкоди та10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) компенсації завданої моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 696,71 грн (три тисячі шістсот дев'яносто шість гривень71 копійку) сплаченого судового збору, 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень00 копійок) на відшкодування витрат за проведення будівельно-технічного експертного дослідження та 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат, понесених на правову допомогу.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_10 ;
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження: вул. Юлії Здановської, буд. 58-А, м. Київ, 03191;
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_11 ;
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ», код ЄДРПОУ 16307284, місцезнаходження: вул. Маршала Конєва, буд. 8, м. Київ, 03191.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко