Справа №752/15092/25
Провадження №2-а/752/334/25
29 серпня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 20.05.2025 уповноваженою особою Державної служби України з питань безпеки на транспорті було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00006159, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Згідно з постановою серії АВ №00006159 від 20.05.2025 відповідно до відомостей, зафіксованих в автоматичному режимі, 16.05.2025 о 12: 18 год. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., на автоматичному зважувальному комплексі зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,113% (3,245 т), при помилковому нормативному показнику 40 т.
У постанові Укртрансбезпекою умисно приховано відомості про те, що транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним - контейнеровозом-С, а транспортний засіб Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 , є спеціалізованим причепом ПР-контейнеровозом, а отже постанова не відповідає вимогам Інструкції №512.
Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за її участі, щоб надати їй можливість на додаткові пояснення, докази тощо.
Також відповідач не застосував передбачений пунктом 6 Інструкції №512 обов'язок уточнити у неї як у власника вантажівки необхідні відомості щодо типу транспортного засобу, якщо мала якісь сумніви чи виявила якісь розбіжності щодо типу транспортних засобів «контейнеровоз». Оскаржувана постанова не містить власноручного підпису уповноваженої посадової особи, яка діє від відповідача, наявність якого вимагає ч. 9 ст. 283 КУпАП.
В порушення вимог Інструкції №512 спірна постанова не містить вказаних даних, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак причепу - контейнеровозу тощо.
Оскільки Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу транспортних засобів-контейнеровози, то остання визнала відповідність реєстраційним даним МВС приналежність цих транспортних засобів до типу «контейнеровоз».
Укртрансбезпекою умисно застосовано занижені вагові норми і не враховано тип транспортного засобу та відповідно не взято до уваги збільшений нормативний ваговий параметр саме для контейнеровозів. Такі дії Укртрансбезпеки є протиправними, а розрахунки - помилковими. Тому розрахунки Укртрансбезпеки є свідомо сфальсифікованими і такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови.
Оскаржувана постанова була винесена 20.05.2025 без її присутності та без її повідомлення про розгляд справи, також оскаржувана постанова їй не надсилалась.
Вона випадково виявила цю постанову 26.05.2025 на сайті Укртрансбезпеки та звернулася до відповідача для її отримання.
10.06.2025 Укртрансбезпека надіслала копію оскаржуваної постанови на її електронну пошту.
Просила:
поновити строк звернення до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.05.2025 серії АВ №00006159;
скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 20.05.2025 серії АВ №00006159, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення;
судові витрати покласти на відповідача.
26.06.2025 постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.08.2025 представник відповідача Хамула Катерина Ігорівна надала відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з позовними вимогами та вважала їх необґрунтованими.
Зазначила, що відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Порядком №1174 не передбачено фіксування відомостей про напівпричіп, отже посилання позивача на порушення відповідачем Порядку №1147 не відповідає дійсності.
Твердження позивача, про невідповідність фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу, які відображені в оскаржуваній постанові, та встановленого в ній правопорушення її математичним обрахункам спростовано, зазначеною формулою, яка наведена у оскаржуваній постанові.
Оскаржувана постанова містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритновагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).
З фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб'єктом адміністративної відповідальності
Будь-яких доказів, щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером, ідентифікації такого контейнера, доказів щодо придбання або використання контейнера, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером, або сертифікатів на такий контейнер, які б могли свідчити на користь висновку про контейнерні перевезення транспортним засобом позивача, матеріали справи не містять
Оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
19.08.2025 позивач подала до суду відповідь на відзив, який не приймається судом, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.05.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головнею Т.С. була винесена постанова серії АВ №00006159 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16.05.2025 о 12:18 год. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-9, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,113% (3.245 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Зафіксовано параметри транспортного засобу - 6 осей, навантаження на вісь 1 - 7150 кг, 2 - 10700 кг, 3 - 7200 кг, 4 - 8900 кг, 5 - 6850 кг, 6 - 7250 кг, загальна маса - 48050 кг, з урахуванням похибки загальна маса - 43245 кг.
Власником транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , який є спеціалізованим вантажним контейнеровоз - С, є ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Власником транспортного засобу Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 , який є спеціалізованим причіп пр-контейнеровоз, є Віхманов І.В., що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 14.05.2025 №1541 ФОП ОСОБА_2 перевозив контейнер зі скрапленим газом масою 19440 т., у складі транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 .
15.11.2024 Національна поліція України Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП відділ безпеки дорожнього руху надало погодження №2021-13853001-1692 НВ маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у складі транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 , строк дії якого з 22.11.2024 по 07.10.2025.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлено здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм на 8,113 % (3,245 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, чим порушено п. 22.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно частини другої статті 132-1 КУпАП.
За приписами ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Слід зазначити, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
З огляду на встановлення п. 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо складу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напіпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою ст. 132-1 КУпАП.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до оскаржуваної постанови загальна маса транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищена на 8,113% (3.245 т).
Зафіксована загальна маса транспортного засобу відповідно до постанови AB №00006159 від 20.05.2025 - 48050 кг, загальна маса транспортного засобу, що виміряна з урахуванням похибки - 43245 кг.
При цьому, згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним контейнеровоз - С, а транспортний засіб Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 , є спеціалізованим причіп пр-контейнеровоз.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, не містить відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку спеціалізованого причіпу пр-контейнеровоза, приєднаного до спеціалізованого вантажного контейнеровоза MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 .
У той же час, нормами п.22.5 Правил дорожнього руху закріплено, що фактична допустима маса контейнеровоза не може перевищувати 44 т.
Відповідно, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу мав здійснюватися з урахуванням вказаних обставин.
При цьому, згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
За таких обставин, посадова особа відповідача при складенні постанови не правильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 т, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилання відповідача на те, що напівпричіп-контейнеровоз повинен мати відповідне маркування, без якого віднести такий транспортний засіб до контейнеровозів немає можливості суд оцінює критично, з огляду на наступне.
У відповідності до наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Відповідно до п.17.3-17.5 Правил №363 спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
У той же час, можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру, не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Наказу №363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
При цьому, спірною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення вимог щодо маркування контейнерів.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» до компетенції Національної поліції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить: здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, додержанням законодавства у зазначеній сфері; розроблення і видача в установленому порядку погоджень маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний: приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам; забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, перевізнику ФОП ОСОБА_2 , який перевозив контейнер зі скрапленим газом маса 19440 т., у складі транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Schwarzmuller, д.н.з. НОМЕР_2 , було надано погодження №2021-13853001-1692 НВ маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у складі зазначених транспортних засобів, строк дії якого з 22.11.2024 по 07.10.2025.
Щодо вимоги позивача поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Позивач, зазначає, що про оскаржувану постанову дізналася лише 10.06.2025 при отриманні копії оскаржуваної постанови від відповідача на свій запит.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 повернулося до відповідача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, зазначені доводи свідчить про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений позивачем строк поновити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Пунктом 1 частини першої ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнавши причини його пропуску поважними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00006159 від 20.05.2025, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять двадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Державна служба України з питань безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення складене 29.08.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова