Справа № 709/1493/25
03 вересня 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушння серії ВАД № 438904 від
10 серпня 2025 року, ОСОБА_1 10 серпня 2025 року близько 20:00 год. в
АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство, яке виражалося в погрозах фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою, також порозкидав речі, а саме посуд, внаслідок чого ОСОБА_2 почувалась приниженою, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що він не робив того, що зазначено у протоколі. ОСОБА_2 є його тещею, у них постійно виникають конфлікти та вона на нього пише безпідставні скарги.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши ОСОБА_1 , суд встановив наступне.
З 19.12.2024 року ст. 173-2 КУпАП викладена в новій редакції та відповідно до ч. 1
ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 КУпАПі не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була завдана потерпілому.
Тобто з 19.12.2024 року обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, а подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак - об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме не зазначено про те, чи була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої особи.
Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом по справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.
Проте, формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, не містить ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 3733-ІХ від 22.05.2024), яка є чинною з 19.12.2024 року.
При цьому, суд бере до уваги, що конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілого, не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко