02 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 760/17893/24
провадження № 51-3444ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року,
встановив:
Захисник звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на указані вище судові рішення, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати положенням ст. 436 цього Кодексу.
Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року, в частині призначення покарання постановити новий вирок із застосуванням ст. 69 КК та призначити ОСОБА_5 основне покарання у виді обмеження волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Зазначена вимога не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, визначеним ст. 436 КПК.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно керуватися положеннями ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, і перевіряє лише правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин.
Всупереч вищезазначеним нормам кримінального процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, окрім загальнотеоретичних аспектів застосування статей 65, 69 КК, не зазначає конкретні норми права, які, на його думку, порушені судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412 - 414 КПК.
Стверджуючи про наявність підстав для застосування ст. 69 КК, захисник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дали належну оцінку особі обвинуваченого, його відношенню до вчинення кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючих обставин, а також тому факту, що потерпілий вказував на підтримання апеляційної скарги, вказував на відшкодування йому шкоди з боку обвинуваченого, яка була завдана кримінальним правопорушенням та можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого покарання. Проте захисник не зазначає яким чином вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в аспекті призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, зокрема, враховуючи практику Верховного Суду з цього
питання.
Касаційна скарга також не містить мотивів щодо того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді вироку місцевого суду, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, щодо його здійснення.
Враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та в подальшому прийняття одного з рішень, передбачених ст. 436 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до приписів ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її
копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Касаційна скарга подана через систему «Електронний суд», проте, захисником було залишено поза увагою, що функціонування цієї системи у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Відповідно до ст. 35 КПК у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, зобов'язана надати відповідні копії з додатками для надіслання іншим учасникам провадження (на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК) або докази надсилання їх згаданим учасникам (в порядку ст. 35 КПК). Наведених законодавчих приписів не дотримано.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 430 КПК, суддя-доповідач вирішує тільки після відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3