Cправа № 127/25142/25
Провадження № 1-кс/127/10122/25
Іменем України
27 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
осіб, які подали скаргу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 серпня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 серпня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 02.08.2025 о 16 год.59 хв. українцями та представниками певної групи української нації до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області була подана коротка фабула заяви про кримінальні злочини проти національної державності, самовизначення української нації № UN-002 від 02.08.2025. Заяву про злочин прийняв старший слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 під протокол та реєстрацію в ЖЄО за №22686 від 02.08.2025.
Як зазначається в скарзі, у заяві про злочин, яка складається з 54 аркушів, наведено чіткий та конкретний виклад фабули злочину, що триває з 1 грудня 1991 року і продовжується дотеперішнього часу. У ній містяться відомості про початок злочину та його безперервність впродовж тривалого періоду; місця, де відбувались події, імена, прізвища та посади осіб, які можуть бути причетними до злочину; детальний опис порушення волі, прав людини, фактів та дій, які мають ознаки кримінального правопорушення; вказані мотиви вчинення злочину; посилання на відповідні статті Кримінального кодексу України; додані документи та інші докази, що підтверджують викладене. Однак станом на день звернення до суду зі скаргою, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до суду з даною скаргою, у якій просили суд зобов'язати уповноважену особу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 № UN-002 від 02.08.2025 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.161, ч.ч.2, 3 ст.109, п.п. 1, 9 ч.1 ст.442? та ч.2 ст.442? КК України, надати заявникам відповідний витяг з ЄРДР.
Уповноважена особа Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Разом з тим, 19.08.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 про розгляд справи за його відсутності. До заяви також додана копія супровідного листа Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області №235091-2025.
Зважаючи на визначені кримінально-процесуальним законодавством строки розгляду даної категорії скарг та оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, яка не з'явилась.
Особи, які звернулись до суду з даною скаргою, свою скаргу підтримали в повному обсязі за викладених у ній обставин та просили її задовольнити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із матеріалів скарги слідує, що 02.08.2025 до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернулись представники певної групи української нації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із колективною заявою про злочин, зафіксованою протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.08.2025, складеним старшим слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 .
Дана заява 02.08.2025 зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за №22686, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія талону-повідомлення єдиного обліку №22686 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Як вбачається зі змісту супровідного листа Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області №235091-2025, матеріали, які зареєстровані в ІТС «ІПНП» Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області №22686 від 02.08.2025 за колективною заявою представників певної групи української нації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо можливих кримінальних правопорушень направлено до управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
25.08.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області у відповідь на запит від 19.08.2025 отримано завірені копії матеріалів колективного звернення від 02.08.2025 та відповіді за результатами його розгляду, що надійшли із управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
Згідно повідомлення УСБУ у Вінницькій області №53/67-944 від 12.08.2025, адресованого ОСОБА_12 , слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області в межах компетенції розглянуто колективну заяву від 02.08.2025 про вчинення злочинів, яка надійшла з Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, однак за результатами її розгляду, викладені у ній обставини не свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких віднесене до підслідності слідчих органів безпеки, а тому підстави для реєстрації кримінального провадження на даний час відсутні.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Тож суд приділяє особливу увагу змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, в якій заявники повідомляють про конкретні обставини, які, на їх думку, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.
Також варто зауважити, що, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Дані обставини зобов'язували уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового дотримання правил підслідності при внесенні інформації до ЄРДР. Стаття 214 КПК також не дозволяє відмову у внесенні даних через те, що злочин не підслідний відповідному органу.
Такої правової позиції дотримується Вищий антикорупційний суд у справі №454/2576/17 (провадження 1-кп/991/166/19), згідно якої правила предметної підслідності не є складовою встановленого КПК України порядку збирання доказів, а лише забезпечують раціональний розподіл державних ресурсів, оперативність, злагодженість, ефективність та належну координацію органів досудового розслідування на відповідній стадії кримінального провадження. Порушення цих правил саме по собі не впливає на якість зібраних доказів, оскільки для усіх передбачених в ст. 216 КПК України органів досудового розслідування передбачено однакові правила збирання доказів поза залежністю від їх спеціалізації.
Водночас, згідно з вимогами ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. При цьому, слідчий, прокурор чи дізнавач не мають права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР з підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення їм не підслідне. Обов'язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого, прокурора, дізнавача незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної підслідності чи ні.
Подальше визначення підслідності за конкретним слідчим органом з урахуванням встановлених в ході досудового розслідування обставин має здійснюватися прокурором-процесуальним керівником у відповідному кримінальному провадженні.
Разом з тим, у поданій до суду скарзі та у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявником окрім викладеного змісту обставин кримінального правопорушення наведено ряд статей Кримінального кодексу України, за якими, на її переконання, повинні кваліфікуватися дії суб'єкта кримінального правопорушення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявників, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Разом з тим, п.5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у відповідності до ст.214 КПК України внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 серпня 2025 року, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявникам відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_13