Іменем України
"03" вересня 2025 р. Справа153/1259/25
Провадження3/153/600/25-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 10.07.2025 о 17 годині 00 хвилин, на автошляху Ямпіль-Томашпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, за географічними координатами 48.3492177 пн.ш., 28.3542682 сх.д., на напрямку Ямпіль (Україна) - Косеуць (РМ), в районі прикордонного знаку №0169, на відстані 4500 метрів від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску шляхом подолання річки Дністер вплав, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу його місця проживання.
На адресу суду повернулася судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи не вчинялось, тому на переконання суду наявні підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частина перша ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №333556 від 10 липня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.07.2025; рапорт ІПС вищої категорії - начальника 1 групи ІПС віпс (тип А) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта ОСОБА_2 ; схему виникнення обстановки АДРЕСА_3 10 липня 2025 року; витяг з довідки результатів проведення фільтраційно-перевірочних заходів стосовно громадянина України; витяг з мобільного телефону громадянина ОСОБА_1 ; копію військово-облікового документу; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП від 10.07.2025; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а його дії кваліфікую як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому суд вважає, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.204-1, 221, 265, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець