1-кс/134/463/2025
Справа № 134/1360/25
Іменем України
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
02 вересня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, жительки АДРЕСА_1 , громадянка України, з вищою освітою, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, мотивує клопотання тим, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою із невстановленими слідством особами організували незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення.
Так, протягом червня-серпня 2з025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 спілкуючись по телефону через месенджер «Telegram» із невстановленою слідством особою, профіль якої « ОСОБА_8 » та ОСОБА_9 , спілкуючись по телефону через месенджер «Telegram» із невстановленою слідством особою, профіль якої « ОСОБА_10 » висловили пропозицію організувати незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску за грошову винагороду, на що останні погодилися.
У подальшому ОСОБА_7 за вказівкою невстановленої слідством особи, профіль якої « ОСОБА_8 » із свого мобільного телефону перерахував на вказаний йому рахунок криптогаманця кошти в сумі 11 000 доларів США.
В свою чергу ОСОБА_9 в кінці липня 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, за вказівкою невстановленої слідством особи, профіль якої « ОСОБА_10 » мав передати кошти в сумі 15000 доларів США при особистій зустрічі у м. Одеса. Так, безпосередньо перед здійсненням передачі коштів до нього зателефонувала ОСОБА_5 із номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та повідомила про необхідність вийти для передачі коштів до обумовленого місця, а саме до магазину «АТБ», що розташований по вул. Розумовського в м. Одеса. У вказаному місці ОСОБА_9 зустрівся із невстановленою слідством жінкою, якій передав кошти у сумі 15000 доларів США та отримав вказівку очікувати подальших вказівок.
У подальшому 26.08.2025 ОСОБА_7 за вказівкою невстановленої слідством особи, профіль якої «ІНФОРМАЦІЯ_8» прибув до м. Одеса, де заселився до готелю та очікував подальших вказівок. 30.08.2025 близько 15:40 год. Отримав нову вказівку, виходити із готелю та сідати до автомобіля «HYUNDAI» яким керував невстановлений слідством водій. Після цього невстановлений слідством водій разом із ОСОБА_7 направилися до вул. Розумовського м. Одеса, де забрали ОСОБА_9 , якому перед від'їздом зателефонувала ОСОБА_5 із номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та повідомила марку і реєстраційний номер автомобіля, яким він мав у подальшому рухатися. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 доставили до м. Умань Черкаської області, де вони заселились на ночівлю у готелі «Шинок на околиці».
31.08.2025 о 06:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Умань Черкаської області на автомобільній стоянці біля готелю «Шинок на околиці», де перебувала разом із невстановленим слідством чоловіком, що керував автомобілем марки Scoda Octavia із невідомим реєстраційним номером, зателефонувала з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 до ОСОБА_9 та наказала йому разом із ОСОБА_11 виходити із готелю та сідати до автомобіля «HYUNDAI ELANTRA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що очікував на стоянці. За її вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сіли до вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_12 , який не був обізнаний в злочинних намірах ОСОБА_5 , а прибув до м.Умань Черкаської області з метою їх подальшого перевезення за вказівкою невстановлених досудовим розслідуванням осіб та ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_5 разом із невстановленою слідством особою та під його керуванням на автомобілі Scoda Octavia із невідомим реєстраційним номером вирушили поперед для забезпечення безпеки руху автомобіля із особами, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України, а саме виявлення можливих по напрямку руху блокпостів та з метою безпечного їх об'їзду, та таким чином направились у напрямку с. Студена Тульчинського район Вінницької області, що знаходиться у прикордонній смузі.
Далі водієві ОСОБА_12 на телефон прийшло повідомлення із точкою геолокації за якою він розпочав рух. При цьому під час руху ОСОБА_12 надходили на телефон повідомлення через додаток «Telegram» від невідомого абонента із назвою у вигляді зображення «смайл» та через додаток «WhatsApp» з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , який підписаний як «ЛІДА» і належить ОСОБА_5 коригували напрямок їхнього руху надаючи геолокаційні точки. Крім того, коли ОСОБА_12 не розумів наданого йому маршруту він декілька разів телефонував до ОСОБА_5 на мобільний телефон НОМЕР_1 для коригування руху.
Однак, доставити осіб до кінцевої точки маршруту для здійснення незаконного перетину через державний кордон України до Республіки Молдова ОСОБА_5 за домовленістю із невстановленими слідством особами не змогли , так як 31.08.2025 о 10 год. 26 хв. автомобіль під керуванням ОСОБА_12 на відстані 600 м від лінії державного кордону України в районі проміжного прикордонного знаку №0241 у напрямку н.п. Студена Тульчинського району вінницької області (Україна) - н.п. Ротар (Республіки Молдова на Придністровському регіоні), було зупинено працівниками Державної прикордонної служби.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, вчиненому щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Крім того встановлено, що положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Згідно з приписами ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.
Так, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, організували незаконне переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова громадян України, що виявили бажання ухилитися від захисту Держави Україна від збройної агресії Російської Федерації, при цьому діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи з умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, розмістили в соціальних мережах інформацію про надання послуг у здійсненні переправлення через державний кордон на територію Республіки Молдова чим повідомили ОСОБА_7 , що являється військовозобов'язаним та ОСОБА_9 , що є діючим військовослужбовцем, а саме солдатом Національної гвардії України ВЧ НОМЕР_3 , про свої можливості в допомозі діючим військовослужбовцям та цивільним особам в ухиленні від проходження військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях шляхом допомоги у перетині кордону, чим звільняли таких осіб від проходження військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, невстановлені слідством особи за домовленістю із ОСОБА_5 через додаток «Telegram» профіль якого « ОСОБА_8 » надали вказівку ОСОБА_7 прибути до м. Одеса, де заселитися до готелю та очікувати подальших вказівок. 30.08.2025 близько 15:40 год. ОСОБА_7 надано нову вказівку, виходити із готелю та сідати до автомобіля «HYUNDAI» яким керував невстановлений слідством водій. Після цього невстановлений слідством водій разом із ОСОБА_7 направилися до вул. Розумовського м. Одеса, де забрали ОСОБА_9 , якому перед від'їздом зателефонувала ОСОБА_5 із номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та продовжуючи свій умисел на вчинення дій спрямованихна ухилення даними особами від служби в Збройних силах України, повідомила марку і реєстраційний номер автомобіля, яким вони мали у подальшому рухатися. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_9 доставили до м. Умань Черкаської області, де вони заселились на ночівлю у готелі «Шинок на околиці».
31.08.2025 о 06:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Умань Черкаської області на автомобільній стоянці біля готелю «Шинок на околиці», де перебувала разом із невстановленим слідством чоловіком, що керував автомобілем марки Scoda Octavia із невідомим реєстраційним номером, зателефонувала із номеру мобільного телефону НОМЕР_1 до ОСОБА_9 та наказала йому разом із ОСОБА_11 виходити із готелю та сідати до автомобіля «HYUNDAI ELANTRA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що очікував на стоянці. За її вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сіли до вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_12 , який також за вказівками невстановлених досудовим розслідуванням осіб та ОСОБА_5 прибув до м. Умань Черкаської області з метою їх подальшого перевезення.
Після цього ОСОБА_5 разом із невстановленою слідством особою та під його керуванням на автомобілі Scoda Octavia із невідомим реєстраційним номером вирушили поперед для забезпечення безпеки руху автомобіля із особами, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України, а саме виявлення можливих по напрямку руху блокпостів та з метою безпечного їх об'їзду, та таким чином направлялись у напрямку с. Студена Тульчинського район Вінницької області, що знаходиться у прикордонній смузі.
Далі водієві ОСОБА_12 на телефон прийшло повідомлення із точкою геолокації за якою він розпочав рух. При цьому під час руху ОСОБА_12 надходили на телефон повідомлення через додаток «Telegram» від невідомого абонента із назвою у вигляді зображення «смайл» та через додаток «WhatsApp» від абонента «ЛІДА», тобто від ОСОБА_5 , які коригували напрямок їхнього руху надаючи геолокаційні точки. Крім того, коли ОСОБА_12 не розумів наданого йому маршруту він декілька разів телефонував до ОСОБА_5 на мобільний телефон НОМЕР_1 для коригування руху.
Однак, доставити осіб до кінцевої точки маршруту для здійснення незаконного перетину через державний кордон України до Республіки Молдова ОСОБА_5 за домовленістю із невстановленими слідством особами не змогли, так як 31.08.2025 о 10 год. 26 хв. автомобіль під керуванням ОСОБА_12 на відстані 600 м від лінії державного кордону України в районі проміжного прикордонного знаку №0241 у напрямку н.п. Студена Тульчинського району вінницької області (Україна) - н.п. Ротар (Республіки Молдова на Придністровському регіоні), було зупинено працівниками Державної прикордонної служби.
Тобто своїми діями ОСОБА_5 вчинила дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом організації переправлення осіб призивного віку через державний кордон України з метою ухилення від подальшого проходження служби. ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Одеса, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянка України, з вищою освітою, непрацююча, раніше не судима.
31.08.2025 о 23 год. 52 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, складено та вручено підозрюваній 01.09.2025 заступником начальника СВ відділення поліції №1 Тульчинського РВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_3 . Вина ОСОБА_5 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які містяться у протоколах огляду мобільних телефонів, протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , протоколами впізнання особи.
У той же час, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні відносно підозрюваної ОСОБА_5 , вбачається наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- підозрювана ОСОБА_5 , являється жителькою іншого міста, може переховуватись від слідства та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні у вчиненні тяжких злочинів, вчиненех в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки підозрюваний не виконуватиме в повній мірі обов'язки, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, що не сприятиме запобіганню вказаним ризикам.
Іншими обставинами, що сукупно вказують на можливість та необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 178 КПК України також, є те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які передбачене покарання до 9 років позбавлення волі, вік, стан здоров'я, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та за сукупності наведених обставин, вважаю, за доцільне застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесяти) днів.
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні від дачі показів відмовилась.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання, оскільки клопотання не обґрунтоване, не доведені ризики, що підозрювана буде ухилятись від слідства та суду, просила застосувати домашній арешт.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Дана підозра на думку слідчого ґрунтується на зібраних по кримінальному провадженню доказах, які містяться у протоколі затримання ОСОБА_5 , протоколах огляду мобільних телефонів, протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , протоколами впізнання особи.
Прокурором доведено, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків слід до нього застосувати запобіжний захід - тримання під вартою, а також суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не запобігти ризику переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування іншого запобіжного заходу є неможливим.
Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи при обранні найсуворішого запобіжного заходу суд враховує думку прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що підозрювана ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років. Крім того суд враховує дані про особу підозрюваної, її вік та добрий стан здоров'я, являється жителькою іншого міста, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи, що ОСОБА_5 мала намір незаконно організувати переправлення осіб через державний кордон України, а тому суд вважає, що застосування щодо неї інших видів запобіжних заходів є неможливим.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що необхідно обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Що стосується необхідності визначення підозрюваній застави та її розміру слідчий суддя враховує наступне. Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом. Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. За правилами встановленими частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Абзацами сьомим-дев'ятим частини четвертої статті 183 КПК України закріплено:
- при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. - під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. - розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вищевказаний перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Пунктом 2 та 3 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено що розмір застави визначається у таких межах: - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як уже зазначалося, відповідно до третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК) Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. На думку слідчого судді вчинення з корисливих мотивів злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наслідком якого є ухилення осіб від виконання обов'язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України в період дії воєнного стану, слід кваліфікувати як виключний випадок, коли застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи те, що підозрювана за організацію переправлення через державний кордон ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 ймовірно отримала кошти в сумі 26 тисяч доларів США, що у національній валюті становить більше 1 мільйона гривень, тому суд приходить до висновку, що застава в межах зазначених в ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків, а тому вважає за необхідне збільшити розмір застави у відповідності до ст. 182 КПК України до 150000,00 грн. Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 183, 184, 193, 194, 197, 196, 205, 395 КПК України,-
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк утримання під вартою ОСОБА_5 , рахувати з моменту затримання - з 31 серпня 2025 року по 29 жовтня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в сумі 1500000, (півтора мільйона) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: (UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, (Крижопільський районний суд Вінницької області), номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї ряд обов'язків, зокрема:
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: