Рішення від 28.08.2025 по справі 134/1035/25

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/436/2025

Справа № 134/1035/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2025 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г. з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представника позивача Тараненка А. І,. через систему "Електронний суд" звернулось до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 52700 грн. 05 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №872491057 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua та ознайомився із актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, після чого заявив добровільно про своє бажання отримати кошти, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV446SF; ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Ведення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 12 000, 00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено 13/07/2023. 13.06.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 12 000, 00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, а також інформацією АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В цій додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2022. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2023. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2024. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, тобто предметом є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 248 від 12.09.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу №31/0724-01 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлай Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52700,05 грн., з яких: 11984,95 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 40715,10 грн. сума заборгованості по несплаченим відсоткам. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №872491057 в розмірі 52700,05 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати. У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи провести за його відсутності, не заперечує проти винесення судом заочного рішення. Відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з'явився. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив. Відзиву на позов суду не подав. За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів. Відповідно до ст.13ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 13.06.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №872491057. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» кредит у сумі 12000,00 грн, строком на 30 днів (п. 1.1, 1.2 договору), зі сплатою процентів у розмірі 611,97 % річних, що становить 1,68 % в день від суми кредиту за весь час користування кредитом. У Графіку платежів за кредитним договором №872491057 від 13.06.2023 визначено дату видачі та дату платежу кредиту, згідно якого позичальник зобов'язаний сплатити платіж на погашення кредиту до 13.07.2023, що складається з погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В цій додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2022. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2023. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12. 2024. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, тобто предметом є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 248 від 12.09.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу №31/0724-01 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлай Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №872491057. ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52700,05 грн., з яких: 11984,95 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 40715,10 грн. сума заборгованості по несплаченим відсоткам. Вказаний розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, не сплачував в повній мірі кошти на погашення тіла кредиту і відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону). Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікаторце алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону). З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено. Як видно з матеріалів справи договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що ЬMNV446SF при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання грошових кошті в кредит за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 , для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025. Розрахунки заборгованості та виписка з особового рахунку за кредитним договором №703423663 від 01.10.2023 надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами стосовно розміру заборгованості за кредитним договором. Відповідачем такий розмір не оспорюється. Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №872491057 в розмірі 52700,05 грн. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЕЙС» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 52700,05 грн, підлягають задоволенню. При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами. Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2025 до договору № 29/05/25-01 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором витрачено 2 год., вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи витрачено 2 год., вартість 1000 грн., підготовка адвокатського запиту 500,00 грн., підготовка клопотання 500,00 грн. Всього вартість послуг складає 7000,00 грн. При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався. Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №872491057 від 13.06.2023 у розмірі 52700 (п'ятдесят дві тисячі сімсот) гривень 05 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе,буд.19, офіс 2005. Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя:

Попередній документ
129930034
Наступний документ
129930036
Інформація про рішення:
№ рішення: 129930035
№ справи: 134/1035/25
Дата рішення: 28.08.2025
Дата публікації: 05.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.10.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за Кредитним договором
Розклад засідань:
01.08.2025 09:20 Крижопільський районний суд Вінницької області
28.08.2025 09:00 Крижопільський районний суд Вінницької області