Справа № 947/1593/25
Номер провадження № 2/521/4356/25
03 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 16285602) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У січні 2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування, завданої при ДТП шкоди, яке сталося 22.02.2024 року в м. Одесі, у розмірі 53672,62 грн. та судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
18 травня 2023 року між AT СК «ІНГО », з одного боку та ОСОБА_2 , з іншого боку, було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №870571997.23 Згідно до умов якого було застраховано автомобіль «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
22 лютого 2024 року, сталася дорожньо-транспортна пригода, результаті якої відбулося зіткнення між автомобілем «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно постанови судді Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/3476/24 винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 .
АТ СК «ІНГО», визнала подію що мала місце 22 лютого 2024 року із застрахованим автомобілем «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 страховим випадком.
У зв'язку із чим, 15 березня 21024 року AT СК «ІНГО» згідно платіжної інструкції № 6252 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 53672 (п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят дві) гривні 62 копійок.
Від Відповідача на рахунок Позивача за даним страховим випадком жодних коштів не надходило.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19.02.2025 року справу було передано за підсудність до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.03.2025 року справу було передано за підсудність Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Після надходження справи до Хаджибейського районного суду міста Одеси, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою суду 01.05.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 63), що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17).
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 18 травня 2023 року між AT СК «ІНГО », з одного боку та ОСОБА_2 , з іншого боку, було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №870571997.23 Згідно до умов якого було застраховано автомобіль «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
22 лютого 2024 року, сталася дорожньо-транспортна пригода, результаті якої відбулося зіткнення між автомобілем «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно постанови судді Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/3476/24 винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 .
АТ СК «ІНГО», визнала подію що мала місце 22 лютого 2024 року із застрахованим автомобілем «TOYOTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 страховим випадком, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.
У зв'язку із чим, 15 березня 21024 року AT СК «ІНГО» згідно платіжної інструкції № 6252 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 53672 (п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят дві) гривні 62 копійок.
19 березня 2020 року рішенням Загальних зборів акціонерів було прийняте рішення про зміну назви ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО». Реорганізація та ліквідація Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» не проводилась.
Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно з статтею 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно вимог статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтеюст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення закріплено уст. 27 Закону України «Про страхування».
Таким чином, до позивача - АТ «Страхова компанія «Інго», у зв'язку з здійсненням виплати страхового відшкодування потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 53672,62 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 3028,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 14, 526, 1166, 1187 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 280 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Задовольнити позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 16285602) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ - 16285602, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 53672,62 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ - 16285602, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення суду підписано та складено 03.09.2025 року.
Суддя: О. С. Леонов