Справа № 947/28082/25
Провадження № 1-кс/947/11612/25
26.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025160000000757 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12025160000000757 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до матеріалів, які надійшли з Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ, з яких вбачається, що група осіб, організувала корупційну схему ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб уповноважених на виконання функцій держави за вплив на прийняття відповідних рішень, чим фактично перешкоджають законній діяльності ЗС України, тим самим сприяють зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час однієї з зустрічей з особою, яку було залучено до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні, запропонував підшукувати осіб, яким він може допомогти з виготовленням фіктивних медичних документів за грошову винагороду в розмірі 4 000 доларів США, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період. За попередньою інформацією, отримані грошові кошти, ОСОБА_7 передає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу здійснює вплив на посадових осіб одного з ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо оформлення відстрочки військовозобов'язаним по отриманим фіктивним медичним документам.
Окрім того, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаної злочинної діяльності причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікар-травматолог приватної лікарні ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, який за попередньою змовою з іншими лікарями, здійснює виготовлення фіктивних медичних документів та організовує проведення операцій з хірургічним втручанням, без будь-якої необхідності їх проведення. В подальшому вказані медичні документи, які містять завідомо неправдиві відомості, стають підставою оформлення відстрочки від призову військовозобов'язаним.
Отже, наразі в кримінальному провадженні встановлено групу осіб, яка займається вищезазначеною злочинною діяльністю, чим перешкоджають законній діяльності ЗС України, сприяючи зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.
Проведеними слідчими діями та негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
30.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду
м. Одеса проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
1)грошові кошти в сумі 61000 гривень (122 купюри номіналом по 500 гривень);
2)2000 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США);
3)грошові 2500 євро (5 купюр номіналом по 500 євро);
4)грошові кошти в сумі 60 євро (3 купюри номіналом по 20 євро);
5)грошові кошти в сумі 4800 євро (24 купюри номіналом по 200 євро);
6)грошові кошти в сумі 9400 євро (94 купюри номіналом по 100 євро);
7)грошові кошти в сумі 10050 євро (201 купюра номіналом по 50 євро);
8)мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S23 Ultra» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
9)ноутбук «macbook Apple m2 16Gb» sn:NTSIMTQ4R271;
10)банківську картку, імітовану банком «Ощадбанк» № НОМЕР_5 .
30.07.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що вищезазначене майно має значення для подальшого здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим потребує детального огляду та досліджень.
З урахуванням чого, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, зазначивши, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 грошові кошти могли бути отримані у якості неправомірної вигоди, а мобільні телефони та ноутбук можуть містити доказову для кримінального провадження інформацію. Також вказав, що на даний час матеріали НСРД не розсекречені, а тому немає можливості надати відповідні матеріали слідчому судді.
Представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки власник вилученого майна - ОСОБА_4 не має жодного відношення до обставин даного кримінального провадження, а й відповідно таке майно не є речовим доказом в рамках даного кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 підтримав думку захисника, зауваживши, що вилучене майно не має відношення до обставин кримінального провадження.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Слідчий суддя зазначає, як вбачається з рапорту начальника Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) Головного управління внутрішньої безпеки СБУ (а.к. 90-92), що до корупційної схеми ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, у тому числі, може бути причетний керівник ТОВ «МЕД &АРТ» ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи специфіку кримінальних праовопорушень, які є предметом досудового розслідування, а також те, що наразі органом досудового розслідування здійснюються процесуальні заходи щодо встановлення осіб, які можуть бути причетні до корупційної схеми ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, метою якою було отримання неправомірної вигоди, вважає, що грошові кошти, вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 , можуть мати кримінально-протиправне походження.
Крім того, слідчий суддя вважає, що банківська картка може містити інформацію про рух грошових коштів, які також могли бути отримані внаслідок кримінально-протиправної діяльності за обставинами даного кримінального провадження, а тому підлягає детальному дослідженню органом досудового розслідування.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони обвинувачення та приходить до переконання, що вилучений мобільний телефон та ноутбук керівника ТОВ «МЕД &АРТ» ОСОБА_4 може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника такого мобільного телефону з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінальних правопорушень, особами.
Крім того, відносно вилучених технічних пристроїв слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет видалених даних. Результати проведення такого дослідження можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 30.07.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).
Додатково слідчий суддя зауважує, що особа, за місцем проживання якої було вилучено означене майно - ОСОБА_4 станом на теперішній час про підозру не повідомлявся, та тим більше слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження, не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, в рамках розгляду даного клопотання, вирішує питання доведеності існування сукупності підстав та/або розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 30.07.2025 в ході проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1)грошові кошти в сумі 61000 гривень (122 купюри номіналом по 500 гривень);
2)2000 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США);
3)грошові 2500 євро (5 купюр номіналом по 500 євро);
4)грошові кошти в сумі 60 євро (3 купюри номіналом по 20 євро);
5)грошові кошти в сумі 4800 євро (24 купюри номіналом по 200 євро);
6)грошові кошти в сумі 9400 євро (94 купюри номіналом по 100 євро);
7)грошові кошти в сумі 10050 євро (201 купюра номіналом по 50 євро);
8)мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S23 Ultra» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
9)ноутбук «macbook Apple m2 16Gb» sn:NTSIMTQ4R271;
10)банківську картку, імітовану банком «Ощадбанк» № НОМЕР_5 .
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1