01 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3173/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Деркач Т. Г.
від 26.02.2025 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Богатир К. В., Аленін О. Ю., Таран С. В.
від 09.06.2025
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18"
про припинення трудового договору, стягнення заробітної плати та компенсацій,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18", в якому просила:
- припинити дію трудового договору, укладеного Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" з головою правління ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, з 10.08.2021;
- стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату, за період з 16.07.2021 по 10.08.2021 у розмірі 1 368,30 грн; грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за період з 18.11.2015 по 10.08.2021 у сумі 36 032,37 грн; вихідну допомогу у розмірі 48 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі сторони Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" має місце протиправна бездіяльність щодо незвільнення (припинення трудового договору) з посади голови правління ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та виплати відповідних сум за результатами припинення правовідносин.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/3173/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 09.06.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/3173/24.
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24, а також з клопотанням про зменшення розміру судового збору.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржниця зауважила, що:
- суди застосували статтю 43 Конституції України, статті 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 (із посиланням, що схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 2040/5412/18), від 05.03.2025 у справі № 463/10998/23 (із посиланням, що схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі № 462/7621/15-ц, від 13.04.2020 у справі № 344/2293/19);
- існує необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.07.2024 у справі № 573/1020/22, від 05.11.2024 у справі № 910/11337/21, шляхом вказівки на те, що застосування додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, - припинення повноважень члена виконавчого органу юридичної особи (правління, дирекції, тощо в розумінні частини 4 статті 99 Цивільного кодексу України) поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб, створених у формі товариств, без обмеження їх виду господарськими товариствами;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині визначення виключної компетенції загальних зборів шляхом вказівки чи є безумовно необхідним для укладення трудового договору з новообраним головою правління ОСББ визначення у протоколі загальних зборів ОСББ про обрання нового складу правління умов оплати праці його голови, за умови, що в ОСББ загальними зборами затверджений кошторис, а на його підставі - штатний розпис, які продовжують діяти, у яких визначений розмір посадового окладу особи, яка займе цю посаду? Чи може вважатися те, що затвердженим кошторисом і прийнятим на його підставі штатним розписом передбачені витрати ОСББ на винагороду голові правління та їх розмір, визначенням форми зайнятості голови правління - на підставі трудового договору;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині визначення повноважень правління ОСББ, у взаємозв'язку з положеннями його Статуту, які визначають виключну компетенцію голови правління ОСББ видавати накази з кадрових питань та вносити записи до трудових книжок, статтею 24 Кодексу законів про працю України та підпунктів 1.1., 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, при вирішенні питання про те, чи є достатнім доказом перебування у трудових відносинах голови правління з ОСББ виданий відповідно до компетенції, ніким не скасований і не оспорений наказ про прийняття на роботу, який містить усі необхідні реквізити, а також запис у трудовій книжці, який не визнавався недійсним, створені безпосередньо головою правління щодо себе особисто;
- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування банківських виписок, переданих ОСОБА_1 після припинення її повноважень голови правління ОСББ, за актом приймання-передачі № 7 з 2018 року по грудень 2021 року, договору про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги № 2/21 від 12.06.2021, укладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" та боржником ОСОБА_2 , зі змісту яких можна було встановити розмір тарифу за надання послуг утримання території, споруд та прибудинкової території ОСББ, за кошторисом 2018 року, "законність" існування якого не визнається Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" та не встановлена судами у справі № 916/3173/24;
- суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не дослідив належним чином відповідь ГУ ДПС в Одеській області від 19.03.2025.
Наведені вище доводи визнані Судом належним обґрунтуванням наявності виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для відкриття касаційного провадження.
Водночас доводи ОСОБА_1 щодо неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.01.2018 у справі № 273/212/16-ц, від 03.07.2024 у справі № 761/970/22, від 15.01.2025 у справі № 453/94/23, не містили вказівки щодо застосування якої саме норми права (норм права) викладені висновки у наведених постановах.
Ухвалою від 28.07.2025 Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку із тим, що скаржницею не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності у неї реального доходу; касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- уточнення щодо якої саме норми права (норм права) викладені висновки Верховного Суду у постановах від 23.01.2018 у справі № 273/212/16-ц, від 03.07.2024 у справі № 761/970/22, від 15.01.2025 у справі № 453/94/23, які не враховані судами першої та/або апеляційної інстанцій;
- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24 у сумі 6 661,60 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 3 028,00 грн, загальна сума складала 9 689,60 грн).
ОСОБА_1 роз'яснено, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
31 липня 2025 року на адресу Суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 уточнила, що суди застосували частину 4 статті 22, частину 3 статті 41, частину 1 статті 47, частину 1 статті 48, частину 1 статті 131 Кодексу законів про працю України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.01.2018 у справі № 273/212/16-ц, від 03.07.2024 у справі № 761/970/22, від 15.01.2025 у справі № 453/94/23. Втім квитанція до платіжної інструкції № 51190258 від 30.07.2025 про сплату 6 661,60 грн, яка додана ОСОБА_1 до заяви про усунення недоліків, визнана Судом неналежним доказом доплати судового збору у сумі 6 661,60 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24, оскільки вказана сума була сплачена за реквізитами, які не є реквізитами для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Врахувавши, що вимоги ухвали Верховного Суду від 28.07.2025 ОСОБА_1 виконані не у повному обсязі, а також те, що строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025, станом на день подання заяви про усунення недоліків не сплив, Суд за власною ініціативою дійшов висновку продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24 для надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 916/3173/24 у сумі 6 661,60 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 3 028,00 грн, загальна сума складала 9 689,60 грн).
Ухвалою від 08.08.2025 Суд продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснив, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений Судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
13 серпня 2025 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої у тому числі додана платіжна інструкція 0.0.4496860778.1 від 13.08.2025 про сплату 6 661,60 грн судового збору.
З огляду на виконання скаржницею у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 08.08.2025 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 294 цього Кодексу встановлено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 916/3173/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/3173/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2025 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
4. Встановити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Жемчужина-18" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23 вересня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3173/24.
6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд