Рішення від 26.08.2025 по справі 922/2102/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2102/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані", м. Бориспіль

до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м. Москва

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" звернулося до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" із позовною заявою до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 1 290 412,14 дол США (один мільйон двісті дев'яносто тисяч чотириста дванадцять дол. США 14 центів) з яких: прямі збитки 1 015 611,26 долари США (один мільйон п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять дол. США 26 центів) та упущена вигода 274 800,88 долари США (Двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот дол. США 88 центів).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2102/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 липня 2025 року о 12:00.

Протокольною ухвалою від 15.07.2025 підготовче засідання відкладено на 12.08.2025 о 13:00.

Протокольною ухвалою від 12.08.2025 підготовче провадження у справі № 922/2102/25 закрито; розгляд справи по суті призначено на 26.08.2025 о 11:30.

31.07.2025 позивачем було подано до суду заяву (вх. № 17708) про розгляд справи без участі представника позивача. У своїй заяві позивач зазначив, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулося 26.08.2025, представники сторін не з'явились.

Відповідач про причину неявки суд не повідомив.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно зазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (позивач) здійснює господарську діяльність з переробки/виробництва риби, рибної продукції та морепродуктів, є імпортером та експортером зазначених продуктів харчування.

Позивач здійснював господарську діяльність у м. Куп'янськ у виробничо-складському комплексі, який складався з офісних, виробничих, складських приміщень за адресою: м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, на праві оренди.

Право оренди підтверджується Договорами оренди нежитлових приміщень: №1329/ар від 03.09.2020, № 1331/ар від 03.09.2020, № 1330/ар від 03.09.2020, договором суборенди земельної ділянки від 26.12.2014 (надалі - Договори оренди, а.с. №37-45 у томі №1).

Відповідно до вищезазначених Договорів оренди, позивач використовував на праві оренди наступне майно (надалі - нерухоме майно):

- будівлю низькотемпературного холодильника, літ. "А", загальною площею 2825,6 кв.м;

- овочесховище, літ. "Р", загальною площею 383,6 кв.м;

- нежитлові будівлі цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, літ. "И", "И-1", загальною площею 3078, 3 кв.м;

- адміністративну будівлю, літ. "А-1", загальною площею 1744,3 кв.м;

- будівлю холодильнику, літ. "У", загальною площею 1205,7 кв.м;

- вагову, навіс, літ. "Н", "Н-1", загальною площею 127,2 кв.м.

Право власності орендодавця за Договорами оренди підтверджується наступними правовстановлюючими документами:

- Будівля низькотемпературного холодильника: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.07.2008 серія САВ № 193129 (а.с. №23 у томі №1), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19712595 від 30.07.2008 (а.с. №24 у томі №1); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 825538 від 28.02.2013 (а.с. №25 у томі №1);

- Овочесховище: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.12.2007 серія САВ № 559206 (а.с. №26 у томі №1); Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17060214 від 14.12.2007 (а.с. №27 у томі №1); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 834144 від 28.02.2013 (а.с. №28 у томі №1);

- Нежитлова будівля цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 92038574 від 14.07.2017 (а.с. №29 у томі №1); Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.02.2012 серія САВ № 943933 (а.с. №30 у томі №1); Витяг про державну реєстрацію прав № 33119715 від 09.02.2012 (а.с. №31 у томі №1); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №829751 від 28.02.2013 (а.с. №33 у томі №1);

- Адміністративно виробнича будівля АІ: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.12.2007 серія САВ № 559206 (а.с. №26 у томі №1); Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17060214 від 14.12.2007 (а.с. №27 у томі №1); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 834144 від 28.02.2013 (а.с. №28 у томі №1);

- Будівля холодильника, У: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.12.2007 серія САВ № 559206 (а.с. №26 у томі №1); Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17060214 від 14.12.2007 (а.с. №27 у томі №1);

- Вагова, навіс: Договір купівлі-продажу від 20.04.2007, укладений між ПП "ЛНВ" (код ЄДРПОУ: 32294549) та ПП "Лущик В.П.", засвідчений приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області Башинським Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 593 (а.с. №33 у томі №1); Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 3873184 від 20.04.2007 (а.с. №34 у томі №1); Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14460420 від 07.05.2007 (а.с. №35 у томі №1); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 845272 від 28.02.2013 (а.с. №36 у томі №1).

24.02.2022 Російською Федерацією було вчинено акт збройної агресії проти України, що є загальновідомим фактом, яке не потребує доведення. Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України, затвердженого Законом № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан до 25.05.2022, який у подальшому продовжувався включно до дня подання цього позову, прийняттям низки Указів Президента України.

Російською Федерацією ведуться бойові (воєнні) дії на території України, в тому числі в м. Куп'янськ, що призвело і призводить до пошкодження та знищення як нерухомого так і рухомого майна, у тому числі і позивача.

24.02.2022 м. Куп'янськ було тимчасово окуповано Російською Федерацією, що є загально відомим фактом та підтверджується нормативно-правовими актами.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, (далі - Перелік) територія міста Куп'янська Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської з 24.02.2022 по 09.09.2022 віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Під час окупації військовими РФ було здійснено незаконне заволодіння майном ТОВ "ЮФК", що зафіксовано у кримінальному провадженні № 12022121010002039 від 03.08.2022 (а.с. 58 в томі №1, зворотна частина а.с. №1 у томі №2), згідно з матеріалами якого: "… 28.02.2022 року невідомі особи з числа військових Російської Федерації перебуваючи на тимчасово окупованій території, що за адресою: Харківська область, Куп'янський район, м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 55 незаконно заволоділи всіма приміщеннями, обладнанням, майном, товарними залишками, комплектуючими, залишками пакування, етикеток, стікерів для маркування товару та іншого, що належить ТОВ "ЮФК", чим завдано матеріальної шкоди за загальну суму близько 85 069 342.07 грн".

З середини квітня 2022 року внаслідок проведення бойових дій через потрапляння снаряду в розподільчу станцію зникло відсутнє світло на де - кілька тижнів. Без світла залишились громади Куп'янська, Ківшарівки та значна частина Борівщини, що зафіксовано в кримінальному провадженні № 12022121010001631 від 30.06.2022 року (а.с. 57 в томі №1, зворотна частина а.с. №2 у томі №2). Кримінальним провадженням встановлено: “… починаючи з 18 квітня 2022 року на окупованій території військовими російської федерації, а саме: в м. Куп'янськ, Харківської області зникло світло, в результаті чого було знеструмлено також підприємство ТОВ “ЮФК» розташоване за адресою: м. Куп'янськ, Харківської області, вул. Сватівська, 55, в холодильниках якого зберігалось 1400 тон харчової продукції (риби, рибної продукції та морепродуктів), яка у подальшому в результаті знеструмлення була повністю зіпсована.

Позивач вказує, що звільнення м. Куп'янськ з під окупації військових угрупувань та регулярної армії Російської Федерації характеризувалось активними бойовими діями, що потягло за собою додатково руйнування нерухомого майна та відповідно було знищено залишки всіх тих основних засобів, що знаходилось всередині нерухомого майна.

Так, відповідно до Переліку, місто Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області:

- з 24.02.2022 по 09.09.2022 віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією території України;

- з 09.09.2022 по 17.09.2022 віднесено до території активних бойових дій;

- з 17.09.2022 до цього часу віднесено до території, на якій ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Вказані обставини також підтверджуються офіційними відповідями органів державної влади на адвокатські запити представника позивача щодо надання інформації про проведення активних бойових дій під час наступу/відступу збройних сил Російської Федерації на територію м. Куп'янськ та про факти обстрілювання/бомбардування Російською Федерацією об'єктів нерухомості, що належать на праві власності Приватному підприємству "Лущик В.П.", у м. Куп'янськ Харківської області. Адже нерухоме майно, яке належить на праві власності підприємству "Лущик В.П." та розташоване за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, буд. 55, неодноразово зазнавало руйнувань внаслідок ворожих ракетних обстрілів збройних формувань Російської Федерації і як наслідок основні засоби ТОВ "ЮФК", які знаходились в середині нерухомого майна були остаточно знищені.

Так, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у листі-відповіді № 22/2-6497-24 від 07.08.2024 (а.с. №55 в томі №1) повідомило, що місто Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області включено до Переліку:

- зі статусом тимчасової окупації у період з 24.02.2022 по 09.09.2022;

- зі статусом активні бойові дії у період з 09.09.2022 по 17.09.2022;

- зі статусом можливих бойових дій з 17.09.2022 по теперішній час.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області листом-відповіддю № 276аз/119-24/03-2024 від 12.08.2024 (а.с. №56 в томі №1) було повідомлено, що 16.11.2022 до Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про ворожий обстріл за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, буд. 55, внаслідок якого було пошкоджено майно ТОВ "Юніверсал Фіш Компані". Подію зареєстровано в ЄО № 3394 16.11.2022 Куп'янським РВП ГУНП в Харківській області, а також 08.12.2022 до Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про ворожий обстріл за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, буд. 55, внаслідок якого було пошкоджено майно ТОВ "Юніверсал Фіш Компані". Подію зареєстровано в ЄО № 4052 08.12.2022 Куп'янським РВП ГУНП в Харківській області. Вищевказані повідомлення про кримінальне правопорушення були приєднані до кримінального провадження № 22022220000002871 від 16.11.2022, яке перебуває в провадженні Управління Служби Безпеки України в Харківській області.

Також, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120221210100002666 від 20.09.2022 (а.с. №59 в томі №1), в результаті військової агресії Російської Федерації, на території Харківської області, м. Куп'янськ, за адресою: вул. Сватівська, 55, внаслідок військової агресії Російської Федерації, було знищено будівлі майнового комплексу Приватного підприємства "Лущик В.П.", яке було за Договорами оренди у користуванні ТОВ "ЮФК" та знаходиться за адресою: Харківської області, м.Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, внаслідок прямого влучання снарядів.

Через ракетні обстріли Російською Федерацією нерухомого майна позивача руйнувань зазнали наступні об'єкти:

1. Будівля низькотемпературного холодильника, літ. "А", площа 2 825,6 кв.м;

2. Овочесховище, літ. "Р", площа 383,6 кв.м;

3. Нежитлова будівля цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, літ. "И", "И-1", площа 3 078,3 кв.м;

4. Адміністративна будівля, літ. "А-1", площа 1 744,3 кв.м;

5. Будівля холодильника, літ. "У", площа 1 205,7 кв.м;

6. Вагова, літ. "Н", площа 127,2 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, Куп'янською міською військовою адміністрацією було видано розпорядження №29 від 28.02.2023 "Про утворення робочої групи з питань виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних з пошкодженням будівель та споруд на території Куп'янської міської територіальної громади" та відповідно до цього розпорядження, сформовано комісію з обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для огляду нерухомого майна, на території Куп'янської міської територіальної громади, встановлення масштабів його руйнування та складення відповідних актів за наслідками такого огляду.

Комісією з обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Куп'янської міської військової адміністрації (далі - комісія Куп'янської МВА) 08.05.2023 було оглянуто наступні об'єкти нерухомого майна позивача та складені відповідні акти комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації:

1. Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений за результатами огляду Будівлі низько-температурного холодильника, літ. "А", площа 2825,6 кв.м (а.с. №61-62 у томі №1). Комісією Куп'янської МВА встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об'єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракети С-300, РСЗВ). Комісією Куп'янської МВА встановлені масштаби та наслідки таких руйнувань об'єкта, а саме: значні руйнування несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо повного демонтажу частини об'єкта або його окремих конструкцій, підсилення об'єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій та відновлення, капітального ремонту або реконструкції, обробка будівлі від екологічного забруднення.

2. Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений за результатами огляду Нежитлової будівлі, цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, літ. "И", "И-1", площа 3078,3 кв.м (а.с. №65-66 у томі №1). Комісією Куп'янської МВА встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об'єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300), пожежа. Комісією Куп'янської МВА встановлені масштаби та наслідки таких руйнувань об'єкта, а саме: об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти) - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

3. Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений за результатами огляду Будівлі холодильника, літ. "У", площа 1205,7 кв. м (а.с. №69-70 у томі №1). Комісією Куп'янської МВА встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об'єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300). Комісією Куп'янської МВА встановлені масштаби та наслідки таких руйнувань об'єкта, а саме: об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти) - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

Окрім наведеного вище, ракетний обстріл збройними силами Російської Федерації нерухомого майна позивача спричинило на його об'єктах пожежу значних масштабів, яка призвела до їх майже повного руйнування та екологічного забруднення через те, що в приміщеннях знаходились залишки риби та морепродуктів, які знаходились в середині приміщення:

Зазначене підтверджується:

1. Актом про пожежу від 16.11.2022, складеним комісією ВЗНС Куп'янського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області, яким встановлений факт виникнення пожежі на складському приміщенні нерухомого майна позивача 16.11.2022 об 11:10 внаслідок проведення бойових (воєнних) дій (а.с. №73 у томі №1).

2. Актом про пожежу від 09.12.2022, складеним комісією ВЗНС Куп'янського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області, яким встановлений факт виникнення пожежі на виробничому приміщенні нерухомого майна позивача 08.12.2022 об 15:50 внаслідок проведення бойових (воєнних) дій (а.с. №74 у томі №1).

Актом встановлено, що внаслідок пожежі було знищено: нежитлову будівлю цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, майно та обладнання, що було в приміщенні цеху.

Також позивачем в складі комісії для обстеження майна, пошкодженого/втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, сформованої за наказом директора ПП "Лущик В.П." № 08/05 від 08.05.2023, (далі - Комісія ПП) було самостійно здійснено огляд об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, на предмет їх пошкодження/знищення внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За результатами огляду Комісією ПП було зафіксовано факт, причини, наслідки та ступінь пошкодження нерухомого майна позивача, про що було складено Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.05.2024 (а.с. №77 у томі №1), до якого також було долучено фото- та відеофіксацію (а.с. №78-180 у томі №1), які відображають непридатний до використання стан нерухомого майна позивача та знищення всього майна ТОВ "ЮФК", що знаходилось всередині знищених будівель, що було спричинено збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема, грабунком під час окупації військовими Російської Федерації, ракетними обстрілами м. Куп'янськ, пожежами. Із вказаного акта, зокрема, вбачається, що 1. Назва об'єкта, що обстежується: Будівля низькотемпературного холодильника, літера А. Площа: 2 825,6 кв.м. Стан: наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, екологічне забруднення внаслідок псування риби та морепродуктів, залишки яких розкидано по будівлі, що свідчить про непридатність будівлі до експлуатації та необхідність демонтажу і відновлення. Орієнтовна дата пошкодження/знищення: 12.09.2022-27.04.2023. Причини пошкодження/знищення: ракетний обстріл військами Російської Федерації. 3. Назва об'єкта, що обстежується: Нежитлова будівля цеху по переробці свіжемороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими, літери И, Иl. Площа: 3 078,3 кв.м. Стан: наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, що свідчить про повну непридатність будівлі до експлуатації та необхідність невідкладного демонтажу всієї будівлі і повного відновлею-1я (наявні ризики аварійного обвалення будівлі. Орієнтовна дата пошкодження/знищення: 12.09.2022 -21f4.2023. Причини пошкодження/знищення: ракетний обстріл військами Російської Федерації, пожежа.

Розмір збитків, понесених позивачем внаслідок руйнування рухомого майна через збройну агресію Російської Федерації, була визначена оціночною компанією ТОВ "Крестон Україна Валюейшн": оцінювачем Грюкало Андрієм Миколайовичем та Деменко Ольгою Володимирівною за результатами проведення незалежної оцінки збитків, завданих ТОВ "ЮФК" у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації.

Визначення шкоди та обсягу збитків, завданих ТОВ "ЮФК" внаслідок знищення майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, визначалось оціночною компанією у відповідності з Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, що затверджена Наказом Міністерства Економіки України Фонду Державного Майна України № 3904/1223 від 18.10.2022.

Так, відповідно до Звіту про незалежну оцінку збитків, завданих ТОВ "ЮФК" у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, № 2092/RA/09-2 від 16.08.2023 (далі - Звіт про оцінку, а.с. №219-251 у томі №1, а.с. №1-114 у томі №2), за результатами проведення незалежної оцінки прямих збитків завданих ТОВ “ЮФК» внаслідок знищення товарно-матеріальних цінностей у зв'язку зі збройною агресією російської федерації та визначення упущеної вигоди для цілей подання позовів та заяв на компенсацію, розмір прямих збитків та упущеної вигоди ТОВ “ЮФК» внаслідок знищення товарно-матеріальних цінностей, що знаходились у нерухомому майні за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, що сталося в результаті збройної агресії Російської Федерації, станом на 31 липня 2023 року становить 47188 565,12 грн (сорок сім мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 12 копійок) з урахуванням ПДВ, що за курсом гривні до долара США становить 1290412,14 (один мільйон двісті дев'яносто тисяч чотириста дванадцять дол США 14 центів) з урахуванням ПДВ (стор 33 Звіту про оцінку).

При цьому, як вказано у звіті (стор. 19) до оцінки представлені товарно - матеріальні цінності згідно переліку, що наведені в таблиці 5.2.( риба скумбрія, ікра горбуші, філе сельді). Також об'єктом оцінки є упущена вигода, яка могла бути отримана від реалізації знищених ТМЦ. За даними, отриманими від Замовника, оцінюване майно, списане згідно акту списання №27/04-1 від 27.04.2022 (а.с. №7 у томі №2). Вказане у зазначеному акті майно стало предметом оцінювання. Зокрема вказаними актом зазначено, що списане майно має вартість 23088229,31 грн.

На підтвердження наявних прав на продукцію: риба скумбрія, ікра горбуші, філе сельді, знищенням якої, як заявляє позивач йому спричиненні збитки, позивачем надані первинні документи на їх придбання (ТТН, видаткові накладі, контракти, тощо).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказів, які надані у справі, суд виходить з наступного.

Спір у даній справі виник між юридичними особами приватного права та іноземною державою Російською Федерацією (відповідач) як особливим суб'єктом цивільного права.

Частиною 8 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна, Харківська область.

Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди (ч. 1 ст. 49 Закону України “Про міжнародне приватне право»).

Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то спір вирішується за законодавством України.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. З ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За визначенням частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 ЦК України).

Враховуючи те, що сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються стягнення позадоговірної шкоди, до спірних правовідносин застосовуються положення статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Постановою Верховної Ради України від 14.04.2022 “Про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Матеріалами справи, зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121010002039 від 03.08.2022 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв ведення війни), у межах якого позивача було визнано потерпілим; витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №120221210100001631 від 01.07.2022, відкритого на підставі заяви ТОВ "ЮФК" про те, що починаючи з 18.04.2022 на окупованій території військовими російської федерації, а саме: в місті Куп'янськ, Харківської області, зникло світло, в результаті чого було знеструмлено також підприємство ТОВ "ЮФК", розташоване за адресою: Харківська область, Куп'янській район, місто Куп'янськ, вулиця Сватівська, будинок 55, в холодильниках якого зберігалось 1400 тон харчової продукції (риби, рибної продукції та морепродуктів), які в подальшому, в результаті знеструмлення, було повністю зіпсовано; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120221210100002666 від 20.09.2022 згідно з яким в результаті військової агресії Російської Федерації, на території Харківської області, м. Куп'янськ, за адресою: вул. Сватівська, 55, внаслідок військової агресії Російської Федерації, було знищено будівлі майнового комплексу Приватного підприємства "Лущик В.П.", яке було за Договорами оренди у користуванні ТОВ "ЮФК" та знаходиться за адресою: Харківської області, м.Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, внаслідок прямого влучання снарядів; Актами комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.05.2023; Актом комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.05.2023 з доданими доказами фотофіксації руйнувань, Актами про пожежу від: 16 листопада 2022 року, 09 грудня 2022 року, актом списання №27/04-1 від 27.04.2022 підтверджується, що внаслідок збройною агресією Російської Федерації, зокрема ракетних обстрілів м. Куп'янськ, відбулось пошкодження належного ТОВ "Юніверсал Фіш компані" на праві приватної власності майна, що було прямим наслідком протиправної збройної агресії Російської Федерації на території України.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17.

Статтею 1 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі, що додається до цієї Конвенції.

Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил (ст. 3 Гаазької Конвенції).

Згідно зі ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до Конвенції, забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів використання знищеного та пошкодженого майна позивача у воєнних цілях, відтак, дії відповідача, внаслідок яких знищено та пошкоджено майно позивача, були вчинені всупереч законам і звичаям війни, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками.

Отже згідно з положеннями Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Тому стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Таким чином, пред'явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту прав позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджений Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19.02.2014.

Підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити в шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Спільним наказом від 18.10.2022 № 3904/1223 Міністерства економіки України та Фонду державного майна України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за № 1522/38858, затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання (п. 1 Методики).

Ця Методика є обов'язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов'язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов'язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Пунктом 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, які є додатком до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вже зазначалось, на підтвердження розміру завданих позивачу збитків ним наданий звіт про оцінку збитків, завданих ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" внаслідок пошкодження нерухомого майна та знищення товарно - матеріальних цінностей позивача, зокрема, що знаходились за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 55, в результаті збройної агресії Російської Федерації, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Крестон Україна Валюейшн".

Із вказаного звіту вбачається, що при його складанні була, зокрема використана Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх товарно - матеріальних цінностей, що зафіксовані в акті списання №27/04-1 від 27.04.2022, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки України та ФДМУ 18.10.2022 № 3904/1223.

Вказаний звіт про оцінку збитків складений на замовлення ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" оцінювачами Грюкало Андрієм Миколайовичем та Деменко Ольгою Володимирівною та відповідає вимогам ст. 98, 101 ГПК України, зокрема стосовно того, що у звіті зазначено, що оцінювачі обізнані та усвідомлюють кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Системний аналіз змісту норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 908/807/18.

Таким чином, оскільки позивачем доведено наявність в сукупності всіх елементів складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування такого заходу як відшкодування збитків, розмір збитків відповідає фактичним обставинам справи, то вимоги позивача про стягнення на користь ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" реальних збитків у розмірі 1 015 611,26 дол. США (один мільйон п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять доларів США, двадцять шість центів) визнаються судом обґрунтованими.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Майном може бути як існуюче майно, так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні легітимні сподівання на реалізацію майнового права. Легітимні сподівання за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті.

Водночас аналіз змісту положень чинного законодавства свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з'ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов'язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків та завдання - компенсацію дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із наведеними принципами та засадами цивільного законодавства, які є керівними ідеями, з яких мають виходити у своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин та призводить до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб'єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав позивача.

Отже, суд зазначає, що упущена вигода як правова категорія за своєю суттю є не отриманим доходом (майновими втратами), який з урахуванням розумних витрат на його отримання міг реально отримати позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а відповідач додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.

Таким чином, розрахунок упущеної вигоди має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

В обґрунтування наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування упущеної вигоди позивач посилається на неодержання підприємством позивача прибутку. Вхідними даними для розрахунку такого неотриманого прибутку є значення статей і доходів та витрат підприємства, діяльність якого заснована на майні, визначеному в пункті 1 цього розділу, із Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2020 та 2021 роки.

Строк компаундування було прийнято на рівні 15 повних місяців від дати нанесення збитку згідно дати акту списання 27.04.2022 до дати оцінки, як фактор втрати рентабельності від потенційної реалізації ТМЦ за опосередкованими результатами діяльності Замовника в 2020-2021 рр. згідно вимог Методики. Чистий прибуток, розрахований за формулою, наведеною Методиці, має позитивне значення за 2020 та 2021 роки, тому було розраховано середнє значення.

За наведених обставин, матеріалами справи підтверджується, що саме через збройну агресію Російської Федерації було пошкоджено нерухоме майно та позивачі частково втратили можливість отримувати прибуток від надання цього майна в оренду, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з винної особи, крім реальних збитків, упущеної вигоди у загальному розмірі 274800,88 дол. США із ПДВ.

При цьому судом враховано, що за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. За таких умов, пред'явлення у даному разі позовних вимог до російської федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то такий судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 4 пункту 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. В. Дмитрівка, буд. 15 а, м. Москва, 125993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (вул. Головатого, буд. 83, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ 39415619) збитків у розмірі 1 290 412,14 дол США (один мільйон двісті дев'яносто тисяч чотириста дванадцять дол. США 14 центів) з яких: прямі збитки 1 015 611,26 доларів США (один мільйон п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять дол. США 26 центів) та упущена вигода 274 800,88 доларів США (Двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот дол. США 88 центів).

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. В. Дмитрівка, буд. 15 а, м. Москва, 125993) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 643089,80 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "03" вересня 2025 р.

Суддя Ю.Ю. Мужичук

Попередній документ
129927648
Наступний документ
129927650
Інформація про рішення:
№ рішення: 129927649
№ справи: 922/2102/25
Дата рішення: 26.08.2025
Дата публікації: 04.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.08.2025)
Дата надходження: 17.06.2025
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
15.07.2025 12:00 Господарський суд Харківської області
12.08.2025 13:00 Господарський суд Харківської області
26.08.2025 11:30 Господарський суд Харківської області