65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі про неплатоспроможність
"28" серпня 2025 р. Справа № 916/912/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Шпак І.А. дослідивши матеріали справи №916/912/25 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність:
за участю представників:
від боржника - ОСОБА_2
від АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" - Погорєлов А.П.
керуючий реструктуризацією - не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації, керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
08.04.2025р. здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 75732.
16.04.2025р. з заявою (вх. №3-290/25) про визнання кредитором до боржника звернулось акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" з вимогами в сумі 14 335 392,99 грн.
20.05.2025р. від акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшли уточнення до кредиторських вимог відповідно до яких просить визнати вимоги у загальній сумі 55 271 006,29 грн.
29.05.2025р. від керуючого реструктуризацією надійшов відзив на заяву про визнання кредитором акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" згідно якого ним визнано вимоги банку частково.
02.06.2025р. від акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшли додаткові пояснення на заяву про визнання кредиторських вимог з врахуванням відзиву керуючого реструктуризацією.
21.07.2025р. від акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшли додаткові пояснення відповідно до яких банк зазначає, що 18.07.2025 відбулося часткове погашення прострочених відсотків за кредитним договором №LV/U/03-2-21 в сумі 7 902 818,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2025 визнано вимоги акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" з вимогами до боржника в сумі 47 368 188,29 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2025 у попередньому засіданні визначено вимоги кредиторів до ОСОБА_1 , а саме,акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" з вимогами до боржника в сумі 47 368 188,29 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
11.08.2025р. від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх. №3-703/25) про визнання боржника банкрутом та про перехід до процедури погашення боргів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2025 призначено справу до розгляду у підсумковому засіданні "28" серпня 2025 р.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилалась на заборгованість яка виникла на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024р. по справі №910/2199/24 яким було задоволено позовні вимоги АТ “УКРБУДІНВЕСТБАНК» та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛСОН ЛТД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 9 999 607,31 грн, проценти за користування овердрафтом у сумі 1 220 428,73 грн та судовий збір у сумі 168 300,54 грн.
07.04.2025р. ухвалою Господарського суду Одеської області було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації, керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
08.04.2025р. здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 75732.
В строк, передбачений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду звернувся лише один кредитор акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" з вимогами в сумі 14 335 392,99 грн.
В подальшому 20.05.2025р акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" подало до суду уточнену заяву до кредиторських вимог відповідно до якої просить суд визнати вимоги у загальній сумі 55 271 006,29 грн.
В підтвердження наявної заборгованості кредитор посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024р. по справі №910/2199/24 а також зазначає, що 07.11.2022р. між акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вілсон ЛТД" було укладено кредитний договір №LV/U/03-2-21.
В забезпечення кредитного договору 07.11.2022р. між акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 яка станом на момент укладення договору виступала директором ТОВ "ВІЛСОН ЛТД" а також його власником у розмірі 100% статутного капіталу, що відображено в декларації боржника за 2022р. було укладено договір поруки № LV/U/03-2-21/Р1.
16.07.2025р. від керуючого реструктуризацією надійшов звіт про перевірку декларацій боржника відповідно до якого За результатами проведеної керуючим реструктуризацією перевірки відомостей, зазначених ОСОБА_1 в деклараціях про майновий стан за 2022, 2023, 2024, 2025 р.р. встановлено неповноту інформації про доходи члена сім'ї боржника.
21.07.2025р. ОСОБА_1 було подано до суду виправлені декларації 2022, 2023, 2024, 2025 р.р. з врахуванням звіту про перевірку декларацій який було подано керуючим реструктуризацією.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2025 визнано вимоги акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" з вимогами до боржника в сумі 47 368 188,29 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
04.08.2025р. від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про долучення доказів, де також наданий проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1
11.08.2025р. від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх. №3-703/25) про визнання боржника банкрутом та про перехід до процедури погашення боргів.
В обґрунтування поданого клопотання про перехід до процедури погашення боргів керуючим реструктуризацією надано протокол зборів кредиторів від 08.08.2025р. на якому було вирішено: затвердити звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Данілова А.І. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; відмовлено у схвалені плану реструктуризації боргів; уповноважено арбітражного керуючого звернутись до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника; погоджено звіт про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого.
Засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено 28.08.2025.
Заслухавши пояснення представників учасників провадження, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши і оцінивши аргументи а також клопотання про визнання боржника банкрутом та про перехід до процедури погашення боргів, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з викладеним нижче.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч.2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою четвертою КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
За наведеним у ст. 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч.5 ст. 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.2 ст. 122 КУзПБ).
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з ч.2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів ч.майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч.3 ст. 124 КУзПБ).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч.ч.2, 3 ст. 123 КУзПБ).
Зокрема, ч.2 ст. 48 КУзПБ передбачено, що перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.
Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім ч.8 вказаної ст. передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.10 ст. 126 КУзПБ).
Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.11 ст. 126 КУзПБ).
Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених ч.1 ст. 90 КУзПБ (з урахуванням ст. 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до ч.7 ст. 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Частиною 1 ст. 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 ч.1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 ч.2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.п.4 - 11 ч.3 ст. 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст. 116, ч.7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст. 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п.п.3, 4 ч.4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч.7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п.п.1-3 ч.7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч.3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 2, 5, 6 ч.8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч.одинадцята ст. 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч.7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Щодо застосування ч.11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи ч.11 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
Як вбачається з встановлених судом обставин, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 07.04.2025, однак станом на момент проведення судового засідання 28.08.2025 господарському суду не було представлено погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Наведене свідчить про наявність у господарського суду передумов для застосування положень ч.11 ст. 126 КУзПБ, тобто відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , з урахуванням причин недосягнення мети процедури реструктуризації боргів, зокрема, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п.3, ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Під викладом обставин, розуміється настання подій та обставин, що стали причиною для погіршення фінансового становища, зменшення прибутку, або відсутністю його взагалі, тощо.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.02.2024 у справі №904/7413/21 викладено висновок про те, що до боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо ".
Таким чином, у відповідності до висновків КГС ВС у справі №904/7413/21, боржник повинен був надати докази, які підтверджували витрачання зазначених коштів отриманих від кредитора, а також про їх рух з часу виникнення зобов'язання.
Зазначені дії є виконанням п.3, ч.2 ст. 116 щодо виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
У свою чергу, ОСОБА_1 обмежилась посиланням на наявність лише рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024р. по справі №910/2199/24 яким було задоволено позовні вимоги АТ “УКРБУДІНВЕСТБАНК» та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛСОН ЛТД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 9 999 607,31 грн, проценти за користування овердрафтом у сумі 1 220 428,73 грн та судовий збір у сумі 168 300,54 грн.
Зазначеним рішенням дійсно підтверджується отримання грошових коштів ТОВ "ВІЛСОН ЛТД" розмірі 9 999 607,31 грн. директором і власником якого станом на момент укладення договору була ОСОБА_1 , однак, як вбачається з матеріалів справи доказів підтверджуючих витрати цих коштів, рух цих коштів, вкладення в господарську діяльність ТОВ "ВІЛСОН ЛТД" з подальшим негативним наслідком, тощо в матеріалах справи відсутні.
Також ОСОБА_1 в проекті плану реструктуризації взагалі не вказано куди були витрачені кошти у сумі 29 930 472,00 грн. які були отримані на підставі кредитного договору №LV/U/03-2-21 від 07.11.2022р. який було укладено між АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та ТОВ "Вілсон ЛТД" де також ОСОБА_1 станом на момент підписання 2022р. а також на протязі 2023 року виступала директором та власником даного підприємства та в забезпечення якого уклала договір поруки № LV/U/03-2-21/Р1 від 07.11.2022р.
Отож, вище зазначені обставини є доказом, який лише підтверджує заборгованість боржника по договорам, а наслідків, які спричинили неплатоспроможність боржника з урахуванням отримання значних кредитних коштів ТОВ "Вілсон ЛТД" де була директором та власником у розмірі 39 930 079,31 грн. суду не надано.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Декларація у справі про неплатоспроможність не є формальним документом, як і сама процедура неплатоспроможності. Декларація повинна надавати достовірну інформацію про все наявне майно боржника і його сім'ї з метою визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи, який належить виконувати добросовісно.
При цьому, суд враховує, що концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.
Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою КУзПБ.
Як вбачається з матеріалів справи, боржником в поданих виправлених декларація деклараціях зазначено, що у 2024 та 2025 році наявна інформація шо у боржника та членів його родини наявні лише витрати на побутові потреби, що ж до інших фінансових зобов'язань та витрат інформація відсутня.
Поруч з цим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 додано рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024р. по справі №910/2199/24 яким було задоволено позовні вимоги АТ “УКРБУДІНВЕСТБАНК» та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛСОН ЛТД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 9 999 607,31 грн, проценти за користування овердрафтом у сумі 1 220 428,73 грн та судовий збір у сумі 168 300,54 грн., та постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2024р. ВП №75909919 яку було відкрито на підставі наказу №910/2199/24 від 05.07.2024р. де боржником виступає ОСОБА_1 , що є за своєю суттю фінансовим зобов'язанням.
Таким чином, не зазначення боржником відомостей у деклараціях за 2024 та 2025 роки фінансового зобов'язання перед АТ “УКРБУДІНВЕСТБАНК» у загальній сумі 11 388 336,58 грн, є обставиною, що стверджує про недобросовісну поведінку боржника.
У постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7323/20, від 16.05.2023 у справі №913/981/21 зазначено, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Таким чином, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Враховуючи вищевикладене, нерозкриття боржником дійсної інформації щодо свого матеріального становища, зокрема, висвітлення дійсних доходів та витрат боржника та членів сім'ї, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, а отже, є самостійною підставою для закриття провадження по справі.
У висновках Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.04.2024 р. у справі №920/1398/21 стосовно вказаних тверджень, Верховний Суд зазначає, що законодавець зобов'язує боржника (фізичну особу) подати заяву про відкриття провадження про свою фінансову неспроможність лише за наявності реального плану реструктуризації боргів (ч.4.ст. 116 КУзПБ), направленого на задоволення вимог кредиторів повністю або частково, оскільки суд не тільки відкриває провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а й вводить процедуру реструктуризації боргів.
З огляду на викладене, суд констатує недобросовісне використання боржником судових процедур неплатоспроможності, адже визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення.
Разом із тим, запропонований керуючим реструктуризацією план в редакції від 31.07.2025р. не підписаний боржником.
Верховний Суд зазначає, що інформація, яка вказується у плані реструктуризації боргів містить індивідуальні обставини, які відомі лише боржнику і тому боржником описуються самостійно.
Отже, саме обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (відповідна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20).
У зв'язку з викладеним, підписання вже уточненого плану реструктуризації після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів є необхідною умовою для його подання на затвердження зборам кредиторів, тому що саме підпис демонструє згоду боржника із запропонованими кредиторам умовами проекту плану. При цьому, в даному випадку важливим є наявність підпису на плані (власноручного або електронного цифрового підпису боржника), оскільки підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого документу, який надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст та підтверджує намір боржника, забезпечує його ідентифікацію, а також цілісність документа.
Відтак, встановивши обставини ненадання боржником повних і достовірних відомостей, доходів та витрат, суд дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі згідно приписів ч.7 ст.123 КУзПБ.
Керуючись п.2 ч.7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити процедуру реструктуризації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025р.
2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією Возної Анни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво № 486 від 04.04.2013).
3. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025р. по справі №916/912/25.
4. Закрити провадження у справі №916/912/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .
Повний текст ухвали складено 02 вересня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут