26 серпня 2025 року Справа № 915/466/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
розглянувши матеріали скарги №278 від 06.08.2025 (вх.№11460/25 від 06.08.2025) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця, у справі
за позовом: Комунального підприємства Очаківської міської ради “Очаків - сервіс», вул.Гетьманська, 41, м.Очаків, Миколаївська область, 57508
електронна пошта: ochakov.servis@ukr.net
до відповідача: Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв
електронна пошта: kev_mykolaiv@post.mil.gov.ua
про: стягнення 1 380 240,00 грн.
Особа, дії якої оскаржуються: Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр.Миру, 54В, корп..4, м.Миколаїв, 54056
Квартирно - експлуатаційний відділ міста Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою №278 від 06.08.2025 (вх.№11460/25 від 06.08.2025) на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця в якій просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатовською Ангеліною Михайлівною від 21.07.2025 р. про відкриття виконавчого провадження №78663425 щодо стягнення за наказом Господарського суду Миколаївської області №915/466/25 від 09.07.2025 з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь ТОВ “Очаків-сервіс» заборгованості у сумі 1 380 240 грн. та судового збору у розмірі 20 703,60 грн.
В обґрунтування скарги зазначає, що 04.07.2025 року Господарським судом Миколаївської області було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/466/25 від 10.06.2025 року по стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаків-сервіс» заборгованості в сумі 1 380 240 грн. та судового збору у розмірі 20 703,60 грн., який був поданий ТОВ «Очаків-сервіс» до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Постановою головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві Ігнатовською Ангеліною Михайлівною від 21.07.2025 було відкрито виконавче провадження №78663425 а також винесені наступні постанови: постанова про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Заявник вказує, що КЕВ м.Миколаєва є бюджетною установою. У відповідності до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ , прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011. Зазначає, що згідно вказаного Порядку, зокрема п.п.3,4 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Вказує, що оскільки КЕВ м.Миколаїв є бюджетною установою, то рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 року про стягнення з останнього коштів мають виконувати виключно органи Казначейства, а не державна виконавча служба України.
У відповідності до ч.1 ст.341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження №78663425 від 21.07.2025 була направлена боржнику супровідним листом №92965 та отриманні останнім 30.07.2025, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі.
Так, скарга подана боржником у строк визначений ч.1 ст.341 ГПК України.
Ухвалою суду від 07.08.2025 скаргу №278 від 06.08.2025 (вх.№11460/25 від 06.08.2025) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 26.08.2025.
14.08.2025 від Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) через систему «Електронний суд» надійшли пояснення (вх.№11748/25 від 14.08.2025) (т.2 арк.80-90) в яких відділ не погоджується із обґрунтуванням скарги та зазначає, що наказ №915/466/25 виданий 04.07.2025 Господарським судом Миколаївської області є виконавчим документом та відповідає всім вимогам до виконавчого документа визначених ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання у державного виконавця відсутні. Вказує, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження та виконавчий документ не містять інформації, щодо безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів, що регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2025 № 78663425 винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Вказує, що дії державного виконавця проведені у виконавчому провадженні №78663425 вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник через систему «Електронний суд» подав заперечення №254 (вх.№11796/25 від 15.08.2025) в яких не погоджується з позицією відділу викладеною у запереченнях. Зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. З посиланням на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вказує, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Виконання судових рішень щодо боржників визначених у Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" здійснюється у випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Вказує, що за змістом положень статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв не відносяться до суб'єктів (боржників), за якими держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, а, отже, у спірних правовідносинах держава не виступає гарантом виконання зобов'язань за механізмами, передбаченими цим Законом, тому висновок про те, що виконання судового рішення відносно Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв в порядку, передбаченому цим Законом, не є можливим, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Вказує, що виконавчий документ, боржником за яким є державне підприємство/бюджетна організація, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби, тому Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повинен був повернути Комунальному підприємству Очаківської міської ради "Очаків-сервіс" судовий наказ №915/466/25 від 04.07.2025 на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".
Боржник через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів (вх.№12229/25 від 26.08.2025) в якій зазначає, що у скарзі та запереченнях на пояснення Інгульського відділу Державної виконавчої служби України у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв неодноразово зазначав, що є бюджетною організацією і як розпорядник бюджетних коштів включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів. На підтвердження вказаних обставин надає та просить приєднати до матеріалів справи в якості доказу довідку Державної казначейської служби України про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів з присвоєнням йому коду 000339 згідно з даними, наведеними у Реєстраційній картці розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).
Суд дослідивши матеріали скарги, зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/466/25 позов задоволено. Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь Комунального підприємства Очаківської міської ради “Очаків - сервіс» заборгованості в сумі 1 380 240,00 грн. та судовий збір у розмірі 20 703,60 грн.
09 липня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 судом видано відповідний наказ.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2025 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ігнатовською А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78663425 по виконанню наказу від 09.07.2025 у справі №915/466/25 про стягнення з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь Комунального підприємства Очаківської міської ради “Очаків - сервіс» заборгованості в сумі 1 380 240,00 грн. та судовий збір у розмірі 20 703,60 грн.(т.2 за.б. арк.64).
Вказана постанова була направлена на адресу боржника супровідним листом від 21.07.2025 №92965 та отримана останнім 30.07.2025 (т.2 арк.64).
Також, 21.07.2025 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ігнатовською А.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору (т.2 зв.б. арк.65, зв.б. арк.66).
Вказані постанови були направлені на адресу боржника супровідними листами від 21.07.2025 №92967 та №92968, та отримані останнім 30.07.2025 (т.2 арк.65, 66).
Скаржник зазначає, що є бюджетною установою, що фінансується та здійснює витрати за рахунок Державного бюджету України, а відтак в силу положень частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду від 10.06.2025 у справі №915/466/25 має виконуватися органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Також, скаржник посилається на положення Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2011 № 845.
Скаржник зазначає, що державний виконавець, отримавши пред'явлений до виконання наказ, зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Однак, головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ігнатовською А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78663425, з якою боржник не погоджується, що стало підставою для її оскарження.
Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ч. 5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
У відповідності до ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У відповідності до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі за текстом - Порядок №845).
У п.2 Порядку №845 зазначено:
безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до п.3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 24 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
В пункті 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно п.47 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
При цьому, п.7 Порядку № 845 закріплено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
1) державний орган;
2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);
3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22).
Як вбачається з матеріалів скарги, боржником за наказом Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2025 у справі №915/466/25 є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв, який згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державною установою.
Відповідно до п.1 Положення «Про Квартирно - експлуатаційний відділ міста Миколаїв», затвердженого наказом начальника Південного квартирно-експлуатаційного управління від 30.01.2025 №4, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв є органом управління, який входить до структури командування Сил логістики Збройних Сил України та створений з метою організації та виконання завдань з інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України, дислокованих у межах її відповідальності.
Квартирно-експлуатаційний відділ є юридичною особою, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України . За організаційно-правовою формою КЕВ є неприбутковою організацією (т.2 арк.44-63).
Згідно Довідки від 07.02.2025 органу Державної казначейської служби України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів з присвоєнням йому коду 000339 згідно з даними, наведеними у Реєстраційній картці розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).
Відповідно до п.14.1 та п.14.3 Наказу Міністра оборони України від 03.07.2013 № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" фінансування квартирно-експлуатаційних витрат здійснюється відповідними розпорядниками коштів у межах асигнувань, затверджених кошторисами та планами асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету України, за схемою: Департамент фінансів МО України - КЕУ - КЕВ (КЕЧ), Департамент фінансів МО України - КЕУ (КЕВ, КЕЧ, військові частини) або Департамент фінансів МО України - ГШ ЗС України, види Збройних Сил України - військові частини.
Складені КЕВ (КЕЧ) проекти кошторисів, планів асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету, розрахунків, які обґрунтовують показники видатків бюджету, що включаються до проекту кошторису, зведень показників спеціального фонду на наступний рік за відповідними статтями кошторису МО України подаються до відповідних КЕУ, а КЕВ (КЕЧ), які фінансуються через Департамент фінансів МО України, - до Департаменту фінансів МО України та Головного КЕУ ЗС України. КЕУ перевіряють та узагальнюють надану інформацію та надають її до Головного КЕУ ЗС України.
Враховуючи викладене вище, а також положення статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення господарського суду Миколаївської області у справі №915/466/25 підлягає виконанню органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У відповідності до п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Отже, головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ігнатовська А.М. в силу положень пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» повинна була повернути стягувачу виконавчий документ, оскільки останній не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постанова про відкриття виконавчого провадження №78663425 від 21.07.2025 прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, у зв'язку з чим, суд, керуючись ст.343 ГПК України, скасовує зазначену постанову, задовольнивши скаргу боржника.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 339, 341, 342, 343 ГПК України, суд
1. Скаргу №278 від 06.08.2025 (вх.№11460/25 від 06.08.2025) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця - задовольнити.
2. Скасувати винесену 21.07.2025 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ігнатовською Ангеліною Михайлівною постанову про відкриття виконавчого провадження №78663425.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 01.09.2025.
Суддя Н.О.Семенчук